«Інформаційна складова палестино-ізраїльського конфлікту у ХХІ столітті»
Автор: Шира Андріана-Марія Богданівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Розширена анотація. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, поява Інтернету та соціальних мереж надали палестино-ізраїльському конфлікту нових інфструментів протиборства, що безпосередньо вплинуло на його перебіг і можливості врегулювання. Експансіоністська політика Ізраїлю щодо палестинських територій, терористичні дії екстремістських угруповань Палестини постійно дають привід для загострення ситуації, а відповідно й інформаційного висвітлення як в традиційних медіа, так і в соціальних мережах. Інструментами стають: деморалізація ворога, маніпулятивний і односторонній виклад матеріалу у ЗМІ та соціальних мережах, тиск та маніпуляція громадською думкою, психологічні й інформаційні атаки, пропаганда, PR кампанії тощо. Активні дії, кожної зі сторін, у фізичному просторі активно підтримувались інформаційною складовою у соціальних мережах та легко виходили на світовий рівень, шукаючи підтримки у світової спільноти. Об’єкт дослідження – палестино-ізраїльський конфлікт. Предмет – інформаційне протистояння перебігу та врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту. Метою роботи є комплексний аналіз основних інформаційних інструментів і платформ ізраїльсько-палестинського конфлікту на сучасному етапі. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджується використання Ізраїлем та Палестиною інструментів інформаційного протистояння в контексті перебігу конфлікту. Виявлено, що у сучасній літературі підходи до терміну «інформаційна війна», поки що, носять здебільшого публіцистичний характер, а наукові дискусії щодо самого поняття та підходів до нього, точаться й досі. Причина неузгодженості дефініцій полягає в багатогранності терміну «information warfare», який у вітчизняній літературі може перекладатись як «інформаційне протиборство», «інформаційна війна» або «інформаційно-психологічна війна». Також, варто зауважити певну тендеційність в висвітленні питань як інформаційного протиборства, так і перебігу палестино-ізраїльського конфлікту авторами, на що вплавають їхні упередження (здебільшого релігійні) [1]. Увагу акцентовано на тому, що в даному конфлікті кожен з учасників та зацікавлені сторони мають власний національний інтерес та візію його реалізації, що й формує інформаційні меседжі які транслюються на світову спільноту. Держава Ізраїль– створення двох мирних держав держави Ізраїль та Палестинської держави, суверинітет яких визнається. За умов відсутності загроз безпеці Ізраїль демонструє готовність до дипломатичних та економічних відносин з арабськими країнами. Палестинська Адміністрація прагне утворити суверенну палестинську державу на палестинських територіях, включаючи і ті що були взяті під контроль Ізраїлем у 1967 р., в секторі Газа та на західному березі Йордану [5]. Візія ХАМАСу та Ісламського Джихаду - у короткостроковій перспективі, домогтись покинення Ізраїлем окупованих в 1967 р. палестинських територій, а у довгостроковій перспективі – на території колишньої підмандатної Палестини створення ісламської держави та ліквідації держави Ізраїль. Ліга арабських держав створення незалежної палестинської держави зі столицею в Східному Єрусалимі. США та ЄС - становлення миру між Ізраїлем на Палестинською автономією на довгострокову перспективу та політична стабільність в регіоні, що гарантує енергетичну безпеку [2]. З’ясовано, що публічна дипломатія Палестини, яка орієнтована на закордонного споживача ще не має визначених форм у першу чергу через певні ідеологічні розбіжності між Палестинською адміністрацією, ХАМАСом та іншими угрупуваннями. Проте у роботі з внутрішньою аудиторією вони є одностайні - боротьба з Ізраїлем, підготовка населення до мучеництва і самопожертви. Інформаційна складова цього конфлікту є ключовою, оскільки вона допомагає формувати суспільну думку, політичні рішення та міжнародні відносини. Основні аспекти інформаційної складової конфлікту наступні: пропаганда і медіа (обидві сторони використовують пропаганду для підтримки своїх політичних цілей і формування міжнародної підтримки. Це може включати розповсюдження відео, фото і статей, які підкреслюють окремі аспекти конфлікту в національних і міжнародних медіа); міжнародна реакція ( заяви урядів і міжнародних лідерів часто використовуються для тиску на сторони конфлікту табезпосередньо впливають на медійний ландшафт). Інформаційні кампанії часто спираються на історичні події і подають їх так, щоб підтримати певні точки зору. Обидві сторони використовують стереотипи і упередження, щоб вплинути на сприйняття конфлікту світовою спільнотою. Це може включати як негативне висвітлення супротивників, узагальнення та спрощення деяких аспектів конфлікту, що призводить до спрощування складного питання [3]. Зазначено, що інформаційна складова впливає на публічну думку як всередині самих конфліктуючих сторін, так і на міжнародному рівні, що може впливати на готовність, або неготовність сторін до переговорів і компромісів. Неправильне подання фактів або однобічне висвітлення можуть впливати на досягнення порозуміння та миру, сприяючи подальшій ескалації конфлікту. Загалом, інформаційна складова палестинськоізраїльського конфлікту є критично важливою для розуміння як поточних подій, так і можливих шляхів їхнього вирішення [4]. У роботі виокремлено, що хоча ізраїльська та палестинська пропаганди є різними за формою та підходами, проте вони намагаються досягнути однієї мети – сприяти перемозі в конфлікті будь-якою ціною. Обидві сторони заповнюють інфополе значною кількістю інформації, яка наповнена ідеологічними наративами та меседжами. Кожна з держав має власну стратегію, проте не намагається апелювати до мирного вирішення конфлікту. Ізраїль більше працює з зовнішньою аудиторією та переконує світ у своїй правоті. Палестина намагається збільшити кількість відданих послідовників всередині держави. Спроба Тель-Авіва схилити на власну сторону іноземне інфополе загрожує об’єктивному висвітленню конфлікту, а намагання Палестин виховати нове покоління для яких кров та смерть є звичним явищем, створює нові безпекові виклики регіоні та світі. Ключові слова – Ізраїль, Палестина, інформаційне протиборство, інформаційний вплив, переконання . Перелік використаних літературних джерел. 1. Захарченко А. (2009). Арабсько-ізраїльський конфлікт: проблеми врегулювання на сучасному етапі. Одеса: Фенікс. 240 с. 2. Іщенко І., Башкеєва О. (2023). Комунікативні практики публічної дипломатії Ізраїлю: досвід для реалізації в Україні. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. № 3 (17), стор. 260-268. 3. Himelfarb S. Social Media and Conflict Prevention. US Institute of Peace. URL: http:// www.usip.org/publications/social-media-andconflictprevention 4. Israel-Hamas Conflict (2023): Humanitarian Efforts. Government services and information. URL: https://www.gov.il/en/pages/israel-hamasconflict-2023-humanitarian-efforts (дата звернення: 01.12.2024). 5. Routledge Handbook on the Israeli-Palestinian Conflict / Ed. by J. Peters, D. Newman. London and New York: Routledge, 2013. 480 p.