"Вузькоколійні залізниці як історико-культурна спадщина України"
Автор: Карагезова Софія Вячеславівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління культурною спадщиною та культурним туризмом
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Карагезова С. В., Ганусин О. Б. (керівник). Вузькоколійні залізниці як історико культурна спадщина України. Магістерська кваліфікаційна робота. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2024. Розширена анотація. Вузькоколійні залізниці завжди привертали увагу дослідників своєю унікальністю та історичною значимістю, адже вони мають багату історію і відіграють важливу роль у розвитку промисловості та транспортування ресурсів, а вивчення вузькоколійних систем важливе для розуміння економічного та технічного прогресу минулого. Вузькоколійки також були задіяні у формуванні культурного ландшафту України, оскільки їх розгалуження допомагало й культурному обміну між різними регіонами. Нині інтерес до вузькоколійних залізниць знову зростає, особливо у контексті розвитку туристичної інфраструктури та збереження культурної спадщини. Частина українських вузькоколійок була відреставрована і перетворена на туристичні маршрути, які приваблюють відвідувачів з усієї країни та з-за кордону. Небезпека руйнування вокзалів, як пам’яток архітектури та містобудування, вимагає нагального фіксування, реконструкції архітектурно-просторової структури, створення цілісної картини їхнього розвитку й еволюції стилю. Об’єкт дослідження – вузькоколійні залізниці на території України як історичні та архітектурні пам’ятки, що втілюють розвиток залізничного транспорту як локальну історико-культурну спадщину. Предмет дослідження – закономірності формування вузькоколійок у плані композиційних рис архітектурної побудови і процес збереження та перетворення вокзальних станцій малих форм на пам’ятки культурної спадщини місцевого значення та їх подальше використання у сьогоденні, а також аспекти розробки туристичних маршрутів на основі дослідження вузькоколійних залізниць, зокрема, маршруту «Антонівка – Зарічне». Мета магістерської роботи – інтерпретація розвитку вузькоколійних залізничних комунікаційних шляхів на Вінниччині, Кіровоградщині, Рівненщині, Прикарпатті та Закарпатті з урахуванням особливостей архітектурного стилю вокзальних комплексів, визначення проблем, пов’язаних зі збереженням вузькоколійок, а також сучасного використання вузькоколійних залізниць в Україні та розробка туристичного маршруту на Рівненщині, який допоможе збереженню та популяризації даної культурної спадщини. У магістерській кваліфікаційній роботі розглядається значення вузькоколійної залізниці в транспортній історії України [4]. Згадані ключові дати, у які зародилася та розвивалася в Україні вузькоколійна залізниця. В Україні вона з’явились на зламі ХІХ–ХХ ст. у період розширення та розбудови залізничних перевезень та активно використовувалась до середини ХХ ст., певною мірою задіяні й тепер у місцевостях та умовах, де не було можливостей будівництва нормальної чи широкої колій. Більшість вузькоколійок занепали та були демонтовані у радянський час. У дослідженні звернено увагу на приклади конкретних вузькоколійних залізниць, їхній маршрут, протяжність та історичне значення для України у певний період історії [1, 2]. Розглянуті головні причини занепаду та закриття ряду вузькоколійок в Україні. Висвітлюється сучасний стан вузькоколійних залізниць України та перспективи їхнього подальшого розвитку [3]. У рамках дослідження було здійснено аналіз вузькоколійних залізниць, які стали символом певних регіонів. Акцент на територіальних межах дослідження також передбачав розгляд сучасних ініціатив з відновлення та збереження вузькоколійних залізниць, адже у багатьох регіонах країни активно розвивається екологічний туризм, який базується на використанні старих вузькоколійок для проведення туристичних маршрутів [5]. Ретельно проаналізовані композиційні риси вокзальних станцій вузькоколійних залізниць України, а також їхній потенціал у контексті туристичної діяльності. Зосереджено увагу на архітектурних особливостях вокзальних станцій, де окреслено, що дизайн станцій вузькоколійної залізниці «Рудниця – Гайворон – Голованівськ» відзначається специфічними елементами, які відповідають місцевому стилю та історичним традиціям. Відзначено архітектурні ознаки станцій вузькоколійки «Антонівка – Зарічне», які демонструють вплив функціоналізму у проєктуванні пасажирських споруд. Дослідження вокзальних станцій на гілках Коломийської та Вигодської вузькоколійної залізниці вказує на різноманітність архітектурних стилів, які використовуються у цій місцевості. Кожна станція має свої унікальні особливості, що відображають культурну спадщину регіону, у тому числі традиційні елементи декору, які роблять їх не лише транспортними, а й культурними об’єктами – це підтверджує те, що вузькоколійки стали важливими елементами культурного туризму [8]. Аналіз архітектурно-художніх деталей на станціях Боржавської вузькоколійки показав, що деталі, такі як декоративні елементи, архітектурні форми та кольорові рішення, значно підвищили естетичну цінність станцій малих форм [7]. Проєкт локального туристичного маршруту вузькоколійною залізницею «Антонівка – Зарічне» пропонує не лише огляд історичних об’єктів, але й екологічні прогулянки, що підкреслює багатство природи регіону. Менеджмент та маркетинг у туристичному проєкті стали ключовими елементами, які допомагають успішному впровадженню маршруту. Використання сучасних методів просування та залучення туристів, таких як соціальні мережі, допоможе підвищити упізнаваність маршруту та залучить більше мандрівників, що у свою чергу забезпечить розвиток місцевої економіки [6]. Ключові слова – вузькоколійна залізниця, залізничний транспорт, Карпатський трамвайчик, вузькоколійка «Антонівка-Зарічне», Боржавська залізниця, «Поїздок», композиційні риси, туристичний мартшрут. Перелік використаних літературних джерел. 1. Баран, Я. С., Іваночко, Г. О., Іваночко, О. Ю., Хомишак, О. М. (2021). Від краєзнавства до документалістики: повчальна історія вузькоколійки «Верхнє Синьовидне – Мальмансталь». Topical issues of modern science, society and education, 1080–1087. 2. Габрель, М. М. (1996). Вузькоколійки Українських Карпат: вплив на архітектурно-ландшафтний розвиток території в минулому і в сьогоднішніх умовах. Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини. Під ред. Б. Черкеса та М. Бевза, 32–37. 3. Макаруха, Г. (2014). Сучасний стан та перспективи розвитку вузькоколійних залізниць у туристичній галузі України. Реалії, проблеми та перспективи розвитку географії в Україні, 111–117. 4. Марценюк, Л. В. (2015). Збереження історичної залізничної спадщини в контексті захисту національних інтересів України. Економіка та держава, 9, 28–32. 5. Нестеренко, Г. І., Музикіна, С. І., Музикін, М. І. (2015). Перспективи існування вузькоколійної залізниці на Закарпатті, 1–7. 6. Ситник, О., Хлевнюк, О., Працьовитий, М., Петричук, О. (2022). Проведення туристичних подорожей (екскурсій) вузькими коліями України як альтернатива їх збереження та розвитку. Теоретичні і прикладні напрямки розвитку туризму і рекреації в регіонах України, 346–362. 7. Студницький, І. Р. (2019). Синтез мистецтв у архітектурі вокзалів України кінця XIX – першої третини XX ст.: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства: спеціальність 17.00.06. Львів. 494 с. 8. Wendelin W. Karpatendampf, Band 3, Die Waldbahn Vyhoda. (2006). Bild dokumentation. Auflage. Herstellung: ZUKC. Lviv. 148 р.