«Популістські партії у країнах ЄС: значення та наслідки для спільної політики об’єднання»
Автор: Кіт Володимир Михайлович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Робота на тему: «Популістські партії у країнах ЄС: значення та наслідки для спільної політики Об’єднання» присвячена дослідженню феномену популістських партій та рухів у Європейському Союзі, їхнього впливу на національну політику та загальноєвропейські інтеграційні процеси. Популістські партії та рухи стали помітним та впливовим феноменом у політичному ландшафті Європейського Союзу в останні роки. Їхній електоральний успіх та присутність у національних парламентах та інституціях ЄС кидають виклик усталеним моделям політичного представництва, процесу прийняття рішень та фундаментальним цінностям європейської інтеграції. Дослідження причин зростання популярності популістських партій, їхнього впливу на національну та загальноєвропейську політику, а також наслідків для майбутнього ЄС є актуальним та важливим завданням для сучасної політичної науки [5]. Популістські партії, незважаючи на їхню ідеологічну та організаційну різноманітність, об’єднує критичне ставлення до політичного істеблішменту, євроскептицизм, акцент на прямій демократії та захисті національного суверенітету. Вони кидають виклик ліберальним та космополітичним цінностям, на яких базується європейський проект, пропонуючи альтернативні бачення національної ідентичності, міграційної політики, економічного управління та міжнародних відносин [4]. Електоральні успіхи популістів свідчать про зростаюче невдоволення та розчарування значної частини європейських громадян політикою партій та функціонуванням демократичних інститутів. Об’єктом дослідження є популістські партії та рухи в країнах ЄС як політичний феномен. Предметом дослідження є діяльність популістських партій у країнах ЄС та їхній вплив на формування й реалізацію спільної політики Європейського Союзу. Метою роботи є комплексний аналіз ідеологічних засад, електоральної динаміки та політичних стратегій популістських партій в країнах ЄС, а також оцінка наслідків зростання популізму для демократичних інститутів, формування спільної політики та майбутнього європейської інтеграції. В роботі використано комплекс загальнонаукових та політологічних методів, зокрема порівняльний, системний, історичний, контент-аналіз та прогнозування [1]. Дослідження популізму в ЄС має не лише теоретичне, але й практичне значення. Розуміння сутності та впливу популізму є необхідним для розробки ефективних стратегій протидії його негативним наслідкам, зміцнення стійкості демократичних інститутів, подолання соціальних та політичних розколів, а також переосмислення та оновлення проекту європейської інтеграції відповідно до потреб та очікувань громадян. Окрім безпосереднього впливу на політичний порядок денний та динаміку європейської інтеграції, зростання популізму має глибші структурні наслідки для політичної та ціннісної єдності ЄС. Популістська риторика часто експлуатує та посилює соціальні, культурні та ідеологічні розколи всередині європейських суспільств, протиставляючи «простий народ» «корумпованим елітам», національну ідентичність – космополітичним цінностям, традиційні уявлення – прогресивним трансформаціям. Це створює додаткову напругу та конфліктність як всередині, так і між державами-членами, підриваючи почуття солідарності та спільної належності до єдиної європейської спільноти [2]. Дослідження феномену популізму в ЄС є також важливим з огляду на ширший міжнародний контекст. Популістські рухи та партії часто виступають провідниками інтересів та наративів третіх держав, таких як Росія чи Китай, які прагнуть послабити єдність та ефективність ЄС на міжнародній арені. Вони можуть слугувати інструментами гібридного впливу, спрямованого на дестабілізацію європейських демократій та підрив ліберального світового порядку. Тому розуміння природи, динаміки та наслідків популізму є необхідним для вироблення ефективних стратегій протидії цим загрозам на національному та загальноєвропейському рівнях. За результатами проведеного дослідження виявлено ключові фактори та тренди зростання популярності популістських партій, проаналізовано їхні ідеологічні позиції та політичні стратегії, оцінено вплив на демократичні процеси, формування порядку денного та динаміку інтеграції в ЄС [3]. З’ясовано, що популізм створює серйозні виклики для ліберальної демократії, легітимності та ефективності європейських інституцій, але водночас відображає реальні дисбаланси та суперечності в рамках політичної системи ЄС. В роботі запропоновано рекомендації щодо адаптації стратегій партій та реформування ЄС у відповідь на зростання популізму. Ключові слова – популізм, популістські партії, Європейський Союз, європейська інтеграція, демократія, політичні партії, вибори, політичний порядок денний. Перелік використаних літературних джерел. 1. Albertazzi D., McDonnell D. (ed.).(2007). Twenty-first century populism: The spectre of Western European democracy. Springer. 2. Carino J. V., Muller, Jan-Werner. (2019). What is Populism?. KRITIKE, 13.1: 161. 3. De Vries C. E., Edwards E. E. (2009). Taking Europe to its extremes: Extremist parties and public Euroscepticism. Party Politics. 15.1: 5-28. 4. Gerbaudo P. (2018) Social media and populism: an elective affinity?. Media, culture & society. 40.5: 745-753. 5. Vodak K. R. (1998). A Plainly Obvious Need for New-Fashioned Municiapal Liability: The Deliberate Indifference Standard and Board of County Commissioners of Bryan County v. Brown. DePaul L. Rev.