«Інформаційний вимір сучасних гібридних війн (на прикладі російсько-українського протистояння)»
Автор: Кушлик Олександр Миронович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Розширена версія У контексті сучасних глобальних геополітичних безпекових викликів та загроз відбувається трансформація методів ведення війн зі зміщенням акцентів на застосування гібридних технологій та форм у міждержавних протистояннях та зіткненнях інтересів. Пріоритетною складовою сучасних гібридних війн є інформаційні та інформаційно-психологічні технології та операції. Активізація інформаційної війни РФ проти України розпочалась ще у 2014 році та набула максимального загострення з 2022 року в умовах повномасштабної військової агресії. Російська Федерація у своїх інформаційних впливах використовує новий інструментарій, широкий спектр технологій та інформаційно-комунікативних механізмів, за допомогою яких дестабілізується інформаційний простір України. Проблема актуалізації інформаційних викликів та загроз зі сторони РФ зумовлює необхідність формування адекватної, ефективної системи протидії пропагандистським деструктивним впливам та інформаційним війнам Росії проти України. Об’єкт дослідження – гібридна війна як форма сучасних міжнародних конфліктів, протистоянь та війн. Предмет дослідження – інформаційний вимір гібридної війни у російсько-українському протистоянні. Мета – дослідити інформаційний вимір гібридної російсько-української війни та проаналізувати механізми, форми протидії інформаційним гібридним викликам та загрозам. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджується проблема інформаційного виміру сучасних гібридних війн (на прикладі російсько-українського протистояння). З’ясовано, що гібридна війна є невід’ємною складовою сучасних міжнародних протистоянь, війни, криз та конфліктів. Гібридна війна поєднує в собі різні методи ведення протиборства у різних сферах суспільно-політичного життя, нівелюючи межі між оголошеним воєнним конфліктом та іншими невійськовими формами боротьби на міжнародній арені. Основна ознака такого виду протистояння - прихований характер, у якому сторона-агресор приховує свою присутність [4]. Визначено, що інформаційний вимір є пріоритетним в структурі гібридної війни. В інформаційній війні застосовуються багатоаспектний інструментарій, який постійно удосконалюється та доповнюється новітніми інформаційними технологіями [1]. У роботі обґрунтовано, що стратегія ведення інформаційної війни Росії націлена не лише на Україну, а й на весь Захід, як спроба відновлення свого впливу часів Холодної війни. Після 24 лютого 2022 року Україна та Західні держави почали блокувати офіційне інформаційне мовлення Росії, що змусило Кремль шукати нові методи впливу. У веденні інформаційної війни Росії вдалося адаптуватися до внутрішнього порядку денного окремих держав із метою експлуатації їх проблем задля поширення розбрату в суспільстві, а це тим самим змушує уряди таких держав менше звертати увагу на події у міжнародній арені, що їй частково вдавалось [2]. Визначено, що з початком гібридної війни Росії проти України, Київ почав кодифікувати своє законодавство відповідно до вимог часу, адаптуючи досвід держав-партнерів у боротьбі з інформаційним впливом Кремля та формуючи ефективний механізм протидії зовнішнім викликам і загрозам. Однією з найважливіших складових безпекової інформаційної політики України є стратегічні комунікації, які забезпечують координацію роботи державних органів, недержавних організацій для реагування на загрози в інформаційній сфері та формування ефективної системи інформаційної безпеки та збереження інформаційного суверенітету України [3]. Ключові слова: гібридна війна, інформаційна війна, інформаційні загрози, російсько-українське протистояння, стратегічні комунікації. Перелік використаних літературних джерел: 1. Brzhevska, Z., et al. (2019). Information wars: problems, threats, and counteraction. Cybersecurity: Education, Science, Technique, 3, 88. https://doi.org/10.28925/2663-4023.2019.3.8896; 2. Krawczyk, P., & Wisnicki, J. (2022). Information warfare tools and techniques in the context of information operations conducted by the Russian Federation during the 2022 war in Ukraine. Cybersecurity and Law, 8(2), 279–284; 3. Nosach, A., Ostapenko, I., & Zhukova, Y. (2022). Public administration of strategic communications: rethinking the issue in the context of the armed conflict. Lex Humana, Petropolis, 14(2), 414–419. https://seer.ucp.br/seer/index.php/LexHumana/article/view/2279/3330; 4. Yenin, M. N., Melnychenko, A. A., & Melnyk, L. I. (2019). Hybrid war as a type of socio-political conflict: essence, technologies, dominant discourses. Actual Problems of Philosophy and Sociology, 25, 102–112. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i25.884.