«Трансформація безпекової політики Швеції та Фінляндії у ХХІ столітті»
Автор: Фединчук Софія Василівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Розширена анотація. Сьогодні політика безпеки Швеції та Фінляндії потребує детального розгляду, адже глобальні геополітичні зміни, змусили ці дві країни переглянути свої політики нейтралітету. І вступ Швеції та Фінляндії до НАТО є важливим кроком, що має далекосяжні наслідки не тільки для європейської безпеки, а й для усього світу. Об’єктом дослідження є безпекова політика Швеції та Фінляндії. Предметом дослідження – трансформація безпекової політики Швеції та Фінляндії в XXI столітті. Метою магістерської кваліфікаційної роботи є дослідження трансформації безпекової політики Швеції та Фінляндії в XXI столітті. Досліджено теоретичне підґрунтя дослідження трансформації безпекової політики Швеції та Фінляндії в 21 столітті. Хоча Швеція і Фінляндія є невеликими державами з різної точки зору, однак їхня зовнішня політика та політика безпеки завжди характеризуються високими міжнародними амбіціями та сильним бажанням впливати на світові справи. Проблема дослідження трансформації безпекової політики висвітлена в книжках, статтях, журналах багатьох зарубіжних дослідників. Проаналізовано нейтральну політику Швеції до XXI століття. Політика нейтралітету прийшла до Швеції з усвідомлення спроможності та геополітичного положення країни. Під час наполеонівських війн, коли Швеція втратила більше третини своєї території, вона зрозуміла, що не має достатнього військового потенціалу для збереження своєї політичної та територіальної цілісності як буферної держави. Тому для власного виживання країна обрала пошук і розвиток політики нейтралітету. 7 березня 2024 року Швеція стала повноправним членом НАТО, що означає закінчення нейтралітету Швеції [3]. Схарактеризовано шведську внутрішню політику. Будучи членом НАТО, концепція тотальної оборони Швеції може стати «шведським експортом» для всього альянсу. У той час, коли європейські країни виділяють більше витрат на оборону, Швеція демонструє, що інвестиції у військову техніку є лише початком побудови міцної та надійної оборони — що робота починається вдома [1]. Досліджено співпрацю з міжнародними організаціями. Приєднання Швеції до НАТО означає, що всі скандинавські країни — Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція — тепер об’єднані під ту саму парасольку безпеки, взаємно підсилюючи спроможності та зобов’язання НАТО на її північному та східному флангах через Балтійське море [4]. Членство Швеції в Альянсі значно підвищує обороноздатність НАТО на північно-східному фланзі та посилює контроль над Балтикою [7]. Також Швеція є членом ЄС з січня 1995 року. Членство в ЄС означає, що Швеція бере участь у роботі ЄС. Проаналізовано політику нейтральності Фінляндії до XXI століття. Різноманітні зовнішні та внутрішні чинники сформували позицію Фінляндії як нейтральної держави, і її модель та інтерпретація нейтралітету є унікальною. У 1920-х і 1930-х роках незалежна Фінляндська Республіка прийняла нейтралітет. У 2023 році Фінляндія попрощалася зі своєю давньою традицією нейтралітету і стала однією з найсхідніших частин Заходу та НАТО [5]. Схарактеризовано трансформацію фінської внутрішньої політики. У наш час Фінляндія дбає про свою безпекову політику, таким чином, як підтримує потужну національну обороноздатність, розвиває та підтримує всеосяжну безпеку суспільства та розглядає безпеку з широкої перспективи, в якій економічна конкурентоспроможність, соціальна та екологічна стійкість, технологічна компетентність, а також визначення та управління стратегічними залежностями відіграють центральну роль [2]. Досліджено співпрацю Фінляндії з міжнародними організаціями. Членство в НАТО зміцнить безпеку Фінляндії у зміненому середовищі безпеки та покращить стабільність і безпеку в регіоні Балтійського моря та Північної Європи. Також Фінляндія є членом ЄС з 1995 року. Пріоритетами політики Фінляндії в ЄС є просування спільних цінностей, зростання та конкурентоспроможності та ефективного регулювання, зміцнення зовнішньої та внутрішньої безпеки ЄС та реагування на міграцію. Визначено роль Швеції та Фінляндії у справах міжнародної безпеки. Зараз збройні сили Швеції служать у восьми країнах. Їхні місії за кордоном передусім включають миротворчі війська, які надають підтримку зусиллям безпеки. Близько 100 шведських військовослужбовців зараз служать за кордоном. Як член НАТО, Фінляндія буде залучена до впливу на напрямки політики альянсу щодо Росії та розвиток відносин НАТО з Росією. Також зараз Фінляндія співпрацює з Україною, США і багатьма іншими країнами [6]. Спрогнозовано перспективи розвитку безпекової політики у майбутньому. Очікується, що Фінляндія і Швеція покращать свою оборонну політику, збільшать міжнародне співробітництво з іншими країнами. Ці країни повинні збільшити національні військові витрати до кінця десятиліття. Також вони повинні збільшити колективну оборону НАТО, щоб змогти краще протистояти будь-якій агресії з боку Росії й інших країн. Ключові слова: Швеція, Фінляндія, нейтралітет, безпека, безпекова політика, НАТО. Перелік використаних літературних джерел: 1. Adamson, E. and Moyer, J. (2024). In from the Cold: Rebuilding Sweden’s Civil Defense for the NATO Era. War on the Rocks. https://warontherocks.com/2024/04/in-from-the-cold-rebuilding-swedens-civil- defense-for-the-nato-era/ 2. Ministry for Foreign Affairs (2024). Government Report on Finnish Foreign and Security Policy submitted to Parliament. Finnish Government. https://valtioneuvosto.fi/en/-/government-report-on-finnish-foreign-and-security- policy-submitted-to-parliament 3. Nagy, D. (2022). Swedish neutrality: How long can it last? Danube Institute. https://danubeinstitute.hu/en/research/swedish-neutrality-how-long-can- it-last#_edn26 4. Norrlof, C. (2024). The meaning of Sweden’s NATO accession. The Strategist. https://www.aspistrategist.org.au/the-meaning-of-swedens-nato- accession/ 5. Pakkasvirta, J. and Tuominen, H. (2024). From Cold War ‘Neutrality’ to the West: Finland’s Route to the European Union and NATO. E-International Relations. https://www.e-ir.info/2024/07/12/from-cold-war-neutrality-to-the-west- finlands-route-to-the-european-union-and-nato/ 6. The Swedish Armed Forces (n. d.). Current international missions. Retrieved April, 2023, from https://www.forsvarsmakten.se/en/activities/current- international-missions/ 7. Zub-Lewinska, K. (2024). Finding Sweden’s role in a new NATO. New Eastern Europe. https://neweasterneurope.eu/2024/04/30/finding-swedens- role-in-a-new-nato/