«Цифрова дипломатія ЄС: особливості та перспективи розвитку»
Автор: Гой Роксоляна Богданівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Цифрова дипломатія пов’язана із швидким розвитком інформаційних технологій. Враховуючи те, що Європейський Союз прагне бути лідером у глобальних міжнародних процесах, у цифровій сфері також, він нині активно формує свою цифрову дипломатію. Одночасно складнощі, динамізм та трансформації цифрового простору задають нових параметрів щодо реалізації його цифрової дипломатії, надаючи йому можливостей і мотивів більш активно і стратегічно використовувати нові технології, цифрові інструменти та платформи у міжнародних взаємодіях всіх рівнів. Цифровізація також зумовила необхідність трансформації відносин між державами та людьми і в багатьох регіонах світу призвела до появи нових викликів та загроз. Все частіше виникають такі проблеми як цифровий розрив багатьох країн, поширення дезінформації (головно російської), потреби в ефективній кібербезпеці тощо. Тому виникає потреба формування нових завдань для цифрової дипломатії ЄС як на внутрішньо європейському рівні, тобто рівні взаємодії країн-членів ЄС, так і його зовнішньої цифрової дипломатії, що реалізується практично у всьому світі через ініціативи, проекти, взаємодії передусім з метою утвердження лідерських позицій ЄС. Об’єкт дослідження – цифрова дипломатія ЄС. Предмет дослідження – особливості, динаміка, проблеми та перспективи цифрової дипломатії ЄС в контексті розвитку сучасних інформаційних технологій і глобальних процесів. Мета роботи полягає у з’ясуванні особливостей та перспектив цифрової дипломатії Європейського Союзу. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджується проблема особливостей та перспектив цифрової дипломатії ЄС. Виявлено, що важливою особливістю цифрової дипломатії ЄС є те, що вона використовує м’яку силу через соціальні мережі як потужний інструмент для залучення цільової аудиторії, використовуючи соціальні мережі як платформи для побудови соціальних відносин [3]. Увагу акцентовано на тому, що цифрова дипломатія ЄС здійснюється в політичному, соціальному та економічному середовищі, трансформуючи традиційне функціонування цих сфер, що окреслюється терміном цифрова трансформація. Завдяки застосуванню цифрових технологій відбувається перерозподіл влади в міжнародних відносинах. У роботі розглянуто спектр викликів та загроз реалізації цифрової дипломатії ЄС, серед яких особливо значимими є дезінформація, хакерство, троллінг, витік даних та кіберзлочинність, які негативно впливають як на дипломатичну діяльність відповідних органів ЄС, так і на реалізацію його цифрової дипломатії у дипломатичній практиці в міжнародному вимірі. Вказано, що на цифрову дипломатію ЄС істотно впливає і російсько-українська війна, зміщаючи акценти використання м’якої і жорсткої сил. Відсутність контролю над основними технологічними активами та інфраструктурою більше підриває автономне національне прийняття рішень у сфері безпеки та зовнішньої політики [4]. З’ясовано також, що поширення дезінформації дало поштовх до зміни цифрової дипломатії ЄС, спричинивши низку нових викликів. Серед них: зростаюча цифровізація міжнародної політики, важлива роль соціальних мереж, зокрема медіа-каналу Twitter (Х), непередбачені наслідки змін, які виходять за межі простого переходу на цифровий зв’язок [2]. Таким чином, через брак інформації, ресурсів і залученості ЄС наразі не реалізує свій потенціал у повній мірі – і не отримує повної геополітичної вигоди від своїх зусиль у сфері цифрової політики. ЄС пропонує більш конкретні приклади цифрової дипломатії для майбутніх застосувань через Глобальний цифровий договір, який може бути прийнятий на Саміті майбутнього ООН, забезпечить технологічну платформу, яка знаменуватиме «відкрите, вільне та безпечне цифрове майбутнє для всіх» [1]. Ключові слова: цифрова дипломатія, електрона дипломатія, Європейський Союз, цифровізація, штучний інтелект, інформаційні технології, дезінформація, кіберзагрози, діджиталізація. Перелік використаної літератури: 1. Digital diplomacy: Where tech meets international relations (2024). IeUniversity, from https://www.ie.edu/uncover-ie/digital-diplomacy-where-tech-meets-international-relations/ 2. Hedling, E. (2023). Emotional labour in digital diplomacy: perceptions and challenges for European diplomats. Bristol University Press and Policy Press, 5, 1, 29–47, from https://bristoluniversitypressdigital.com/view/journals/emsoc/5/1/article-p29.xml 3. Orfanou, V. (2023). Digital diplomacy Ignited: forging global narratives in the age of technology. Ludchi. from https://www.ludci.eu/magazine/digital-diplomacy-ignited-forging-global-narratives-in-the-age-of-technology/ 4. Ringhof, J., Torreblanca, J. (2022). The geopolitics of technology: How the EU can become a global player. European Council on Foreign Relations. Policy Brief, from https://ecfr.eu/publication/the-geopolitics-of-technology-how-the-eu-can-become-a-global-player/