«Когнітивна війна як феномен сучасних міжнародних відносин»
Автор: Братейко Ярина Ярославівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Розширена анотація. Когнітивна війна" стає все більш актуальною в сучасних міжнародних відносинах через розвиток інформаційних технологій і зростаючу роль інформації у глобальних конфліктах. Люди по всьому світу стикаються з великою кількістю інформації, значна частина якої є неточною або вводить в оману. Використання неправдивої або викривленої інформації для отримання переваги над опонентом не є новим. Однак, за останні роки інформаційна війна досягла небаченого рівня, відповідно значення та поширення недобросовісних методів значно зросли. Оскільки мас-медіа популяризуються з кожним днем все більше, це підвищило сприйняття людей до шкідливих впливів, одночасно підриваючи здатність людей приймати свідомі рішення [3; ст.3]. Когнітивна війна зосереджена на маніпулюванні сприйняттям, думками та поведінкою окремих осіб, груп або цілих суспільств для досягнення стратегічних цілей без прямого військового втручання. Ця форма війни є більш витонченою, ніж традиційні методи, і тісно пов’язана зі стрімким розвитком цифрових технологій, соціальних мереж та швидшим поширенням інформації. Прикладом може стати «інфодемія» (безконтрольне масове поширення дезінформації), що виникла в умовах пандемії COVID-19. Цей ефект розмиття робить людей неусвідомлено більш необачними та викликає надмірну довіру до певної інформації та джерел, або взагалі приховує їх через відверту плутанину [2; ст.6]. Об’єктом дослідження є когнітивна війна в міжнародних відносинах. Предметом дослідження є вплив когнітивної війни на стан міжнародних відносин та її реалізація. Мета роботи полягає у визначенні ролі когнітивної війни у сучасних міжнародних відносинах. У роботі досліджено, що соціальні мережі створюють умови, де користувачі схильні копіювати та підтверджувати дії та переконання інших. Це призводить до конформізму та групового мислення, коли індивіди відмовляються від власних думок на користь думок більшості. Такі явища можуть посилювати когнітивні упередження. Когнітивні упередження у свою чергу впливають на прийняття рішень і судження, часто без свідомого усвідомлення цього процесу. Вони є наслідком спроби мозку спростити обробку інформації, що є важливим захисним механізмом, який дозволяє уникнути перевантаження інформацією. Держави широко використовують когнітивну війну, яка частиною гібридної у своїй міжнародній політиці. У своїх доктринах вони звертають увагу саме на формуванні нового поля бою – людської свідомості. Проте, демократії своє населення намагаються захистити від ворожого впливу. Натомість диктатури не бачать різниці між своїм населення та людьми іншої держави і використовують атрибути когнітивної війни для завоювання більшої непохитної влади незалежно проти кого вони їх використовують. І в кожної держави свої методи протистояння. Наприклад, КНР вбачає майбутнє за технологіями [5]. РФ робить ставку на історичний аспект[4]. А США просто старається захистити свій народ від агресивних дій ворожих держав і вивчає методи протидії. Когнітивна війна також впливає на діяльність міжнародних організацій, таких як НАТО, які визнають необхідність адаптації до нових викликів [1]. Це включає в себе розробку нових стратегій та політик для протидії когнітивним загрозам, а також співпрацю між державами для обміну інформацією та кращого розуміння методів когнітивної боротьби. Важливо також зазначити, що громадськість може бути не лише жертвою когнітивної війни, але й активним учасником. З розвитком технологій та соціальних мереж, люди мають можливість самостійно перевіряти інформацію, ділитися своїми думками та протидіяти дезінформації. Ключові слова: когнітивна війна, вплив, Китайська Народна Республіка, Російська Федерація, свідомість Перелік використаних літературних джерел: 1. Claverie, B., & du Cluzel, F. (2022). Cognitive Warfare: The Future of Cognitive Dominance. The NATO-STO Collaboration Support Office. https://www.researchgate.net/publication/359991886_Cognitive_Warfare_The_Advent_of_the_Concept_of_Cognitics_in_the_Field_of_Warfare 2. Marsili, M. (2023). Guerre a la Carte: Cyber, Information, Cognitive Warfare and the Metaverse. Applied Cybersecurity & Internet Governance, 2(1). https://doi.org/10.60097/acig/162861 3. Nikoula, D., & McMahon, D. (2024). Cognitive Warfare: Securing Hearts and Minds. Ottawa Information Integrity Lab. https://infolab.uottawa.ca/common/Uploaded%20files/PDI%20files/InfoLab%20-%20Cognitive%20Warfare,%20Securing%20Hearts%20and%20Minds.pdf 4. Shultz, D. (2023). Who controls the past controls the future - How Russia uses history for cognitive warfare. NATO Defense College. https://www.ndc.nato.int/news/news.php?icode=1901 5. ????????. (2019, 24 липня). ???????????. https://www.gov.cn/zhengce/2019-07/24/content_5414325.htm