Діджиталізація музеїв України на прикладі музею історії Полтавської битви
Автор: Сальнікова Оксана Олександрівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління культурною спадщиною та культурним туризмом
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Сальнікова О. О., Банах В. М. (керівник). Діджиталізація музеїв України на прикладі музею історії Полтавської битви. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2024. Розширена анотація. Сьогодні музеї є невід’ємною складовою соціокультурного простору. Розвиваючись, музейна галузь всебічно впливає на духовне вдосконалення суспільства, сприяє утвердженню його гуманістичних цінностей, інтеграції національної спадщини до культури світового співтовариства. Музей як специфічний, багатофункціональний соціокультурний механізм, спрямований на збереження історико-культурної спадщини, дослідження музейних пам’яток, разом із тим здійснює значну науково-просвітницьку та експозиційну роботу [6, с. 75]. Крім цього, музеї є вагомим підґрунтям туристичної інфраструктури, мають значний вплив на формування відповідної привабливості регіонів країни. Екскурсійні послуги, котрі надаються сучасними музеями, є невід’ємним складником комерційного туристичного продукту та глобальної індустрії туризму. Сучасний стан суспільно-політичного, соціально-економічного, культурного розвитку країни потребує й новітнього змістовного наповнення діяльності традиційних музеїв. У контексті трансформаційних соціокультурних процесів, що відбуваються у вітчизняній культурі, формується новий тип музею, основні функції якого – акумулювання, збереження, популяризація національної та світової історико-культурної спадщини, забезпечення належної соціокультурної комунікації, що сприятиме процесу формування колективної історичної пам’яті та національної комеморації [7, с. 206]. Значну роль у згаданих вище процесах покликані відігравати новітні інформаційні технології, що перетворилися на невід’ємний складник розвитку сучасного постіндустріального суспільства. Їхній невпинний поступ та 2 впровадження в різні сфери життя сприяє формуванню інформаційної культури суспільства, яка передбачає використання нових підходів та методів у роботі науково-дослідних та культурно-просвітницьких установ, зокрема й музеїв та установ музейного типу [5, с. 76]. Позаяк на сьогодні музейні заклади стали невід’ємною частиною розважально-дозвіллєвої індустрії то методи їх роботи потребують інтенсивних змін. Музейна діяльність наразі пов’язується не тільки з питаннями збереження та інтерпретації культурної спадщини, а також із розв’язанням актуальних суспільних проблем, адже сьогодні музеї не тільки сховища цінностей та науково-просвітницькі центри, а й інструменти та учасники соціальних та культурних перетворень. [5, с.80]. Протягом останніх років питання модернізації музеїв, їхнього осучаснення, зокрема, в частині якнайширшого використання інноваційних технологій, набирає все більших обертів. Магістерська робота досліджує впровадження новітніх інформаційних технологій у музейну справу, акцентуючи увагу на їхній ролі в оптимізації роботи музеїв та формуванні інформаційної культури суспільства. У роботі аналізуються сучасні тенденції діджиталізації, технічні засоби, що використовуються в музеях, та їх вплив на покращення експозиційної і науково-фондової діяльності. Особлива увага приділяється практичним прикладам впровадження інновацій у музеї історії Полтавської битви, таким як: аудіогід [1], інформаційний кіоск [4], AR-[2]та VR-реальність[2, 3], 3D-музей [8], бази даних [9]. Процес введення діджиталізації демонструє ефективність нових технологій у залученні відвідувачів та підвищенні якості музейних послуг. Актуальність цієї магістерської роботи зумовлена потребою автоматизації та оптимізації роботи музеїв за допомогою інноваційних технологій взагалі, і музею історії Полтавської битви, зокрема. 3 Метою роботи є показати на прикладі музею історії Полтавської битви, як впровадження інноваційних технологій впливає на успішну роботу закладу та сприяє збільшенню кількості відвідувачів. Об’єктом роботи стали засоби діджиталізації в музеї історії Полтавської битви. Ключові слова: музей, діджиталізація, аудіогід, інформаційний кіоск, AR- та VR-реальність, 3D-музей, бази даних. Список літератури 1. Audio tour. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Audio_tour 2. Augmented reality. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Augmented_reality 3. Virtual reality. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Virtual_reality 4. Багатофункціональний сенсорний інформаційний кіоск Корсар 22М ZB. URL: https://touch.ua/uk/katalog/sensorni-kioski/korsar-22m-zb 5. Затуливітер Є. Інформаційна система обліку музейних фондів як ефективний засіб реалізації комунікативної функції сучасного музею // Інформаційна культура у просторі професійної комунікації: матеріали IV Всеукраїн. Наук.-метод. Інтернет-конф., м. Харків, 19 травня 2017 р. / редкол.: О. В. Гайдачук, В. О. Копилов та ін. – Харків: Нац. Аерокосм. Ун-т ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», 2017. – С. 76-81. 6. Маньковська Р.В. Сучасні музейні комунікації та перспективи їх розвитку // Краєзнавство. – К.: Фоліант, 2013. – Вип. 3. – С. 75-84. 7. Передерій І. Інституційні веб-ресурси як інструмент збереження історичної пам’яті на національної комеморації // Документноінформаційні комунікації в умовах глобалізації: стан, проблеми і перспективи :матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, м. Полтава, 23 листопада 2016 р. / Редкол. І.Г. Передерій, А.А. Соляник та ін. – Полтава, ПолНТУ, 2016. – С. 206 – 211. 8. Сальніков С.В. Розроблення апаратно-програмних засобів віртуального музею «Поле Полтавської битви: кваліф. Робота на здобуття кваліфікації 4 магістра зі спец. 123 «Комп’ютерна інженерія». – Полтава: Нац. Ун-т ім. Ю. Кондратюка, 2022. – 78 с. 9. Стороженко Л. В. Особливості наукових архівів музейних установ та засоби їх модернізації в умовах інформаційного суспільства (на прикладі ДІКЗ «Поле Полтавської битви»): кваліф. Робота на здобуття кваліфікації магістра зі спец. 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» / Полтава: Нац. Ун-т ім. Ю. Кондратюка, 2020. – 82 с.