«М’яка сила Угорщини у ХХІ столітті»
Автор: Карпущенков Михайло Едуардович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У другій половині ХХ століття міжнародні відносини набули характерної особливості — активного використання концепції «м’якої сили» (soft power) державами у реалізації своїх зовнішньополітичних курсів. Поширеність «м’якої сили» поряд із «жорсткою силою» (hard power), яка передбачає воєнний або примусовий вплив, обумовлена необхідністю здійснювати вплив на уряди та громадськість інших країн немілітарними засобами, такими як культура, освіта, наука тощо. Ця стратегія є особливо актуальною для малих та середніх держав, зокрема Угорщини. Зовнішньополітичний курс сучасного правопопулістського уряду Віктора Орбана акцентується на максимальному використанні потенціалу «м’якої сили», зокрема у контексті захисту угорської меншини за кордоном. Ймовірно, навіть у разі зміни уряду на центристський або лівий проєвропейський, стратегія застосування «м’якої сили» залишатиметься пріоритетною для Угорщини, враховуючи її обмежений воєнний, економічний та демографічний потенціал. Проте дана проблематика залишається малодослідженою в сучасній українській науковій думці. Об’єкт дослідження: «м’яка сила» Угорщини. Предмет дослідження: Особливості формування та реалізації «м’якої сили» Угорщини у ХХІ ст. Мета дослідження: дослідження ролі м’якої сили в сучасній зовнішній політиці Угорщини. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджується м’яка сила Угорщини у ХХІ столітті та її застосування своїй зовнішній політиці. Під час дослідження було проаналізовано друковані літературу та електронні джерела, які висвітлюють тему дослідження. Незважаючи на значну кількість наукових праць, аспекти м’якої сили Угорщини залишаються недостатньо дослідженими. Наявна література лише частково розкриває об’єкт дослідження, за винятком робіт угорського науковця П. Качіби та дослідників із РФ, які акцентують увагу на витоках, специфіці м’якої сили Угорщини та її зв’язку з явищами євроскептицизму й кібервпливами. Українські науковці переважно аналізують аспекти, пов’язані із Закарпаттям, як-от підтримка угорської громади, інформаційні кампанії та надання громадянства представникам угорської меншини. Водночас іноземні дослідники наголошують на культурно-освітніх програмах і спортивних ініціативах, які Угорщина ефективно використовує на міжнародній арені. Досліджено, що у сучасних умовах м’яка сила є важливим інструментом зовнішньої політики Угорщини як малої держави. Вона базується на використанні національної ідентичності, історичної спадщини та культурних цінностей для створення позитивного іміджу країни, посилення зв’язків із закордонними угорськими громадами та зміцнення свого авторитету. Інструменти м’якої сили, як-от підтримка діаспори, популяризація угорської мови та культури, а також надання угорського громадянства, закріплені на законодавчому рівні. Особливу увагу угорський уряд приділяє регіонам компактного проживання угорських меншин, зокрема Закарпаттю, де м’яка сила спрямована на збереження угорських спільнот і забезпечення їхньої лояльності до Угорщини. Варто відзначити, що м’яка сила Угорщини включає суперечливі елементи. Серед них – поширення євроскептичних наративів, антиєвропейська риторика та співпраця з ультраправими рухами й недемократичними країнами. Такі інструменти, поряд із підтримкою теорій змов і контроверсійними заявами посадовців, використовуються для тиску на Європейський Союз і просування інтересів угорського уряду. Політика м’якої сили Угорщини тісно пов’язана з курсом чинного уряду, який сповідує ідеї неліберальної демократії, орієнтованої на співпрацю з країнами, ворожими до ЄС, задля економічних і політичних вигод. В процесі дослідження з’ясовано, що особливістю «м’якої сили» Угорщини є її гнучке використання в різних країнах. Наприклад, у роботі з діаспорами Будапешт зосереджується на захисті прав угорських меншин, фінансовій підтримці, популяризації мови та культури, що сприяє збереженню зв’язків із батьківщиною. Водночас угорський уряд активно взаємодіє із закордонними євроскептиками, ультраправими та іншими групами, використовуючи їх як інструмент тиску на офіційний Брюссель. Проаналізовано перспективи зовнішньої політики та м’якої сили Угорщини. Подальший розвиток м’якої сили Угорщини залежатиме від зміни уряду й перегляду зовнішньополітичного курсу країни. Лише орієнтація на демократичні цінності та взаємоповагу до інтересів інших держав може забезпечити перехід до більш прозорої та етичної форми м’якої сили, спрямованої на популяризацію країни серед іноземців незалежно від їхньої етнічної приналежності. Натомість за збереження чинного уряду можна очікувати продовження використання поточного інструментарію м’якої сили, орієнтованого на угорську діаспору, євроскептиків і крайніх правих у різних країнах. М’яка сила Угорщини залишається важливим інструментом її зовнішньої політики та підтримки національної ідентичності в умовах сучасних викликів. Актуальність теми й потреба у подальших дослідженнях зумовлені необхідністю розробки механізмів етичного та прозорого використання м’якої сили в умовах глобалізації та міжнародної конкуренції. Розуміння угорської м’якої сили сприятиме глибшому аналізу динаміки міжнародних відносин і ролі Угорщини в регіональному й глобальному контекстах. Ключові слова: м’яка сила, зовнішня політика, Угорщина, Віктор Орбан, євроскептицизм. Перелік використаних джерел і літератури: 1. Козлітін В. Д. Угорщина в 1989–2023 рр. Київ: ТРОПЕА, 2023. 373 с. 2. Мателешко Ю. Політика «м’якої сили» Угорщини на Закарпатті: цілі, суб’єкти, напрями. Геополітика України: історія і сучасність, 2018. №2(21). URL: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/19916 (дата звернення: 08.08.2024) 3. Hungary’s Constitution of 2011 with Amendments through 2016. Constitutions Project. URL: https://constituteproject.org/constitution/Hungary_2016.pdf?lang=en (date of access: 22.11.2024). 4. Kacziba P. Political Sources of Hungarian Soft Power. 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/338914921_Political_Sources_of_Hungarian_Soft_Power (date of access: 11.09.2024). 5. Nye, J. S. Soft power: The means to success in world politics / Joseph Nye. – New York : Public Affairs, 2004. – 2 с.