Вплив міжконтрольного пробігу автомобіля на обсяг витрат запасних частин у післягарантійний період
Автор: Хахула Любомир Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Автомобільний транспорт
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Модель витрат для безперервного обслуговування доводить, що прогнозний підхід дозволяє оптимізувати витрати і звести їх до мінімуму. Вибираючи найбільш відповідну стратегію технічного обслуговування, необхідно враховувати витрати, пов’язані з цим. Наша робота має на меті надати короткий огляд нещодавніх досліджень методів, що використовуються для прогнозованого технічного обслуговування, особливо в автомобільній галузі. Ми побачили, як методи глибокого навчання, з одного боку, гарантують кращу точність прогнозування невдач, а з іншого — вимагають більшої кількості даних, ніж традиційні методи машинного навчання. Тематичні дослідження, проаналізовані в цій роботі, показують, як машинне навчання може ефективно передбачати збої або аномалії в широкому діапазоні додатків і як воно покращило (і продовжить це робити) набір інструментів для прогнозованого обслуговування. Ми бачили, як гібридні моделі та фізичні моделі є найбільш розумним вибором у деяких випадках, коли великий набір даних недоступний. Нарешті, ми проаналізували роль технології цифрових двійників у профілактичному обслуговуванні. Цифрові двійники дають виробникам автомобілів більше можливостей діагностувати ненормальні умови та прогнозувати залишковий термін служби компонентів, що розкладаються, покращуючи продуктивність і безпеку автомобіля. З’ясовано, що у всіх випадках, окрім випадку капітального ремонту, переважають відновні операції, що не вимагають великої трудомісткості. В процесі безрозбірного контролю стану елементів, тобто в процесі діагностики машини, використовують систему значень допустимих параметрів стану елементів. Ці значення визначають середньостатистичним методом прогнозування, враховуючи задане міжконтрольне напрацювання. Попереджувальні операції і операції по потребі проводять в цьому випадку в господарстві, де експлуатують машини. Для визначення середньої імовірності відмови з урахуванням нестаціонарної ділянки відновлення нами розглянуто функцію відновлення, що характеризує середнє число відмов елементів за період по параметрі з відхиленням, що допускається, контрольованим із заданою періодичністю. Розроблено відповідні номограми, які будуються за результатами обчислень комп’ютерними програмами для нормального і вейбуловского розподілу ресурсу елементів для визначення числа відновлень/заміни елементів. Користуючись моделлю прогнозування працездатного стану автомобіля, розраховуємо ймовірність відсутності відмови на період до наступного діагностування, що реалізується з періодичністю виконання ТО-2. Розраховано періодичність діагностування агрегатів ведучих мостів за параметром «потужність на ведучих колесах» автомобіля на прямій передачі. Переплановано періодичність діагностування з моменту останньої перевірки на підставі критерію сумарного ризику. Виконано оптимізацію періодичності контролю стану змінних елементів за питомими витратами на експлуатацію технічного об’єкта. Досліджено зв’язок між допустимим відхиленням допустимого параметра, з ресурсом елементу. Мета досліджень – знайти оптимальне значення періодичності контролю технічного стану залежно від прогнозу ресурсного параметра, допуску на нього і запланованого показника безвідмовності. Предметом досліджень у цій роботі є вплив вибраної стратегії і тактики на показники надійності та матеріальні витрати для обслуговування. Об’єкт дослідження – система підтримки роботоздатного стану агрегатів і систем автомобіля. Методи досліджень – статистичного аналізу, теорії надійності. Ключові слова: превентивне обслуговування, прогнозування технічного стану, допустиме значення ресурсного параметра, ризик відмови, діагностування. Перелік використаних літературних джерел: 1. Васілевський О.М., Поджаренко В.О. Нормування показників надійності технічних засобів : навчальний посібник. Вінниця : ВНТУ, 2010. 129 с. 2. Семенов А.А., Мелкумян В.Г. Основи теорії надійності: навчальний посібник. Київ : КМУЦА, 1998. 84 с. 3. Курніков І. П., Пустовойтенко С. В., Морозюк С. В. Прогнозування запасів в автосервісі на основі минулого обсягу споживання. Вісник Північного наукового центру ТАУ, 2003. Вип. 3. С. 95-97. 4. Поляков, А. П., Антонюк, О. П., Галущак, Д. О.. Організація забезпечення запасними частинами автотранспортних підприємств. Наукові нотатки. 2012, Вип. 36. С.238-241. 5. Форнальчик Е. Ю. Основи надійності та технічної експлуатації автомобілів. Збірник задач та завдань. Львів: ДУ "ЛП", 1999. 76 с. 6. Arunraj N. S., Maiti J.. Risk-based maintenance policy selection using AHP and goal programming. Safety Science, 2010. No 48. PP. 238-247. 7. Arts J. J. Maintenance modeling and optimization. BETA publicatie : working papers. Technische Universiteit Eindhoven. 2017. Vol. 526. 132 p. 8. Al-Najjar B., Alsyouf I. Selecting the most efficient maintenance approach using fuzzy multiple criteria decision making. International Journal of Production Economics, 2003. No 54. PP. 85-100.