Дослідження зміни функціонального стану водіїв при перевезенні стиснених газів у балонах в міських умовах
Автор: Клюка Максим Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом є потенційною і щоденною загрозою для людей і навколишнього середовища, використовуваних для таких операцій. Це питання міжнародного значення, оскільки транспортування таких вантажів, а також перевезення інших товарів, здійснюється незалежно від кордонів країн. У системі управління транспортними ризиками перевезення небезпечних вантажів завжди привертало увагу як теоретиків, так і практиків, зокрема через більший масштаб можливих наслідків у результаті настання небажаної події при транспортуванні. Хоча у світовій практиці для більшості небезпечних вантажів ймовірність настання аварії під час їх перевезення становить лише 10-6 на милю, наслідки інциденту, порівняно з транспортуванням іншого комерційного вантажу, більш масштабні [1]. Відповідно до законодавства, транспортування небезпечних вантажів дорогами Європи регулюються міжнародною угодою ДОПНВ (Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів). Ця угода поділяє небезпечні вантажі на дев’ять класів [2-3], а Вантажі, які розглядаються в цій роботі, відносяться до другого класу небезпеки. Найбільш розповсюдженими вантажами цього класу небезпеки є: газові запальнички, стислі і зріджені гази в балонах, лаки і дезодоранти в аерозольній упаковці; стислі і понижені охолоджені гази в балонах, або в судинах Дьюара – повітря, вуглекислий газ, азот, кисень, хлор, іприт [4]. За статистичними даними, транспортні аварії при перевезенні газів та нафтопродуктів, є серйозною загрозою для навколишнього середовища [5]. Проаналізувавши ринок перевезень небезпечних вантажів 2-го класу, спостерігається тенденція до збільшення обсягів транспортування газів у балонах на розвізних маршрутах. Ці речовини найчастіше використовуються у будівництві, металообробці, а також в дотичних до них галузях. Найнебезпечнішими вантажами серед всього переліку, який найчастіше перевозиться в міському та обласному сполученні типу «виробник – споживач», «виробник – склад» чи «склад – споживач» є: ацетилен, технічний кисень, вуглекислий газ, пропан та метан. Об’єкт дослідження – водій вантажного автомобіля. Предмет дослідження – характерні особливості зміни функціонального стану водіїв при перевезенні небезпечних вантажів у відкритому кузові. Мета дослідження: визначити закономірності зміни їх функціонального стану водія з використанням спеціалізованих біосенсорів за різних параметрів транспортного потоку. За допомогою приладу Polar H7 досліджено основні показники функціонального стану водія, при здійсненні перевезень, а саме триангулярний індекс варіабельності серцевого ритму та індекс напруження ІН. Проведено натурні дослідження інтенсивності, щільності та рівня завантаження транспортного потоку. Дані індексу напруження водія були зведені в три окремих таблиці, відповідно до інтенсивності, щільності та рівня завантаження. Збудовано графіки, що показують залежність триангулярного індексу та індексу навантаження від інтенсивності, щільності і рівня завантаження відповідно. На основі отриманих даних, в програмному забезпечені «Statistica» побудовано рівняння регресії для визначення індексу напруження регуляторних систем. Ключові слова – водій, функціональний стан, небезпечний вантаж, вулично-дорожня мережа, індекс напруження, транспортний потік. Перелік використаних літературних джерел. 1. Beczkowska, S. (2019). The method of optimal route selection in road transport of dangerous goods. Transportation Research Procedia, Volume 40, 1252-1259. 2. Agreement concerning the International Carriage of Dangerous Goods by Road. Retrieved from https://unece.org/about-adr . 3. Bergesen, H. O., Parmann, G., & Thommessen, O. B. (2018). European Agreement Concerning the International Carriage of Dangerous Goods by Road (ADR). In Yearbook of International Cooperation on Environment and Development 1998–99, 94-95. 4. Yazid, M. F. H., Ta, G. C., & Mokhtar, M. (2020). Classified Chemicals in Accordance with the Globally Harmonized System of Classification and Labeling of Chemicals. Comparison of Lists of the European Union, Japan, Malaysia and New Zealand. Safety and health at work, Volume 11(2), 152-158. 5. Aminu, S. A., & Asikhia, O. U. (2021). Fuel-efficient vehicles and petrol consumption in the transportation sector of Lagos State, Nigeria. Governance and Management Review, Volume 4(1).