Дослідження впливу паркування транспорту на пропускну здатність вулично-дорожньої мережі
Автор: Горін Іван Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація і регулювання дорожнього руху
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Розглядається суттєвий негативний вплив неорганізованого паркування на функціонально-планувальну структуру та загальну життєздатність міста. Однією з основних проблем є те, що хаотичне паркування призводить до порушення транспортних та пішохідних потоків, що значно ускладнює рух вулицями міста, особливо в години пік. Це створює додаткові труднощі як для водіїв, так і для пішоходів, спричиняючи затримки та підвищуючи ризик виникнення аварійних ситуацій, що негативно впливає на загальну дорожньо-транспортну безпеку [1–3]. Ще однією важливою проблемою є неефективне використання міського простору. Паркувальні зони, що розташовані хаотично або не відповідають потребам міста, займають місця, які могли б бути використані для інших цілей, таких як громадські зони відпочинку, зелені насадження або інфраструктурні об`єкти, що сприяють поліпшенню якості життя мешканців. Це також впливає на туристичну привабливість міста, оскільки безладне паркування створює негативне враження на гостей і може відштовхнути потенційних туристів, особливо в історичних і культурних частинах міста [4]. Крім того, неорганізоване паркування сприяє погіршенню стану навколишнього середовища. Накопичення автомобілів у непередбачених місцях спричиняє збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферу через затори та неефективне використання транспорту. Це впливає на якість повітря, що, в свою чергу, позначається на здоров`ї населення [2]. Для вирішення цих проблем необхідні як планувальні, так і адміністративні підходи. Планувальні рішення можуть включати розвиток сучасних паркувальних зон, інтеграцію розумних технологій для управління паркуванням, а також створення інфраструктури, що сприяє використанню громадського транспорту та альтернативних видів пересування, таких як велосипеди. Адміністративні заходи можуть полягати в посиленні контролю за дотриманням правил паркування, введенні штрафів за порушення, а також створенні стимулів для водіїв користуватися альтернативними засобами пересування або відвідувати платні паркінги [5]. Об`єкт дослідження – місця паркування транспорту на вулично-дорожній мережі міста. Предмет дослідження – закономірності формування затримки транспортних засобів в місцях паркування транспорту. Мета дослідження: визначення закономірностей впливу паркування транспорту на пропускну здатність вулично-дорожньої мережі. Встановлено пропускну здатність вулиці з урахуванням фактичної ширини проїжджої частини та швидкості автомобілів, що вливаються у транспортний потік з тротуару. Максимальне значення пропускної здатності смуги руху спостерігається при паркуванні під кутом 60° і складає 1229 авто/год. Для оцінки впливу вуличного паркування на параметри транспортного потоку було проведено імітаційне моделювання за допомогою програмного середовища PTV VISSIM, при цьому змінювався коефіцієнт завантаження вулиці від 0 до 1. Мінімальні затримки транспорту спостерігались при паралельному паркуванні, що забезпечує зручний виїзд з парковки. Однак коли коефіцієнт завантаження перевищує значення 0,8, затримки збільшуються через скорочення інтервалів між автомобілями, що ускладнює процес вливань в потік. Для аналізу впливу часу паркування на вуличній стоянці на середню швидкість потоку та затримки було використано моделювання в середовищі PTV VISSIM. Зменшення часу паркування сприяє збільшенню швидкості руху на сусідніх смугах. Найнижча швидкість потоку спостерігається при паркуванні на 300 с, коли вона мінімальна в середині паркувальної зони. Збільшення часу паркування до 1800 с зменшує негативний вплив припаркованих автомобілів, що, в свою чергу, призводить до підвищення швидкості руху. Розроблено рекомендації щодо обмеження часу паркування. Особливу увагу було приділено середнім значенням транспортних затримок, оскільки вони є важливим чинником, що впливає на ефективність руху транспорту. Аналіз показав, що найменші затримки спостерігаються при паркуванні протягом 900 та 1800 с. Це свідчить про те, що такі періоди паркування незначно впливають на швидкість руху і пропускну здатність вулиці, зберігаючи оптимальні умови для транспорту. Однак при паркуванні на правій смузі протягом лише 300 с спостерігаються найбільші затримки, що негативно позначається на рухомому потоці, оскільки зменшення інтервалів між автомобілями ускладнює рух та підвищує ризик виникнення заторів. Урахування цих даних дозволяє розробити ефективні стратегії для регулювання часу паркування з метою покращення транспортної ситуації на вулицях. Ключові слова – паркування транспорту, транспортні затримки, пропускна здатність, імітаційне моделювання, швидкість руху. Перелік використаних літературних джерел. 1. Стельмах, О. В. (2004). Містобудівні принципи й методи формування системи паркування легкових індивідуальних автомобілів у крупних та найкрупніших містах України (на прикладі м. Києва). Київ.: Автореферат. 2. Форнальчик Є. Ю. (2012). Вплив вуличних стоянок на пропускну здатність проїзної частини та середню швидкість транспортного потоку. Вісник Донецької академії автомобільного транспорту. 3. Лобашов, О. О. (2010). Моделювання впливу мережі паркування на транспортні потоки в містах: монографія. 4. Мурований, І. С., Павлова, І. О., & Придюк, В. М. (2012). Вплив вуличного паркування автомобілів на ефективність транспортних потоків міста. Вісник ЖДТУ. Серія" Технічні науки", (4 (63)), 90-99. 5. Васильєва, Г. Ю. (2007). Методи мінімізації затримок транспорту на магістральній вулично-дорожній мережі міст України. Дис.… к. т. наук, Київ.