Оцінка трансферної здатності зупинок на новому міському маршруті № 64 у м. Львові
Автор: Большевський Тарас Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Розумний транспорт і логістика для міст (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У сучасному містобудуванні громадський транспорт відіграє ключову роль у забезпеченні мобільності населення, зменшенні автомобілеорієнтованості міст і досягненні цілей сталої урбаністики [1]. Особливо важливою складовою ефективної транспортної системи є організація зручних та швидких пересадок між маршрутами — це дозволяє створювати зв’язну та інтегровану мережу, навіть за обмеженої кількості прямих сполучень. Якість пересадок, зокрема трансферна здатність зупинок, суттєво впливає на загальний час поїздки, комфорт пасажирів та привабливість громадського транспорту загалом [2]. На жаль, у багатьох українських містах ці питання не розглядаються системно. Нерідко маршрути проектуються без урахування можливостей зручної пересадки, а стратегічне планування нехтує важливістю зупинок як елементів пересадкової інфраструктури. У той же час досвід країн ЄС демонструє, що добре спроєктовані трансферні вузли дозволяють зменшити час поїздки, оптимізувати мережу та знизити навантаження на центральні ділянки [3-4]. Метою цієї роботи є оцінка трансферної здатності зупинок, що розташовані на маршруті №64 у м. Львові, який планується як пересадковий і має на меті поєднати с. Брюховичі та с. Рясне-Руське з іншими частинами міста через інтеграцію з існуючою мережею міських маршрутів. Робота містить як теоретичний аналіз підходів до оцінки трансферного потенціалу, так і прикладне дослідження запланованого маршруту. У процесі виконання роботи були реалізовані такі основні завдання: 1) Проаналізовано поняття трансферної здатності зупинки, її значення в міському транспортному плануванні, а також основні фактори, які її формують (інфраструктурні, операційні, організаційні, поведінкові). 2) Опрацьовано методи оцінки трансферної здатності, зокрема графоаналітичні підходи, індекси пересадки, оцінку частоти обслуговування та кількості напрямків. Проведено аналіз наукових джерел, що стосуються сприйняття часу пересадки, впливу комфорту очікування та інформаційного забезпечення. 3) Описано маршрут №64, що планується для запуску у 2025 році, з визначенням його зупинок, довжини, орієнтовного часу оберту, інтервалів та транспортних характеристик. 4) Визначено зупинки з найбільшим потенціалом пересадки, проведено оцінку їхнього трансферного потенціалу на основі кількості маршрутів, інтервалів, різноманітності напрямків і частоти руху. Розраховано індекси пересадки для ключових зупинок маршруту за різних сценаріїв організації інтервалу руху. 5) Запропоновано рішення щодо синхронізації графіків на маршрутах, що перетинаються з маршрутом №64, для забезпечення зручних пересадок. 6) Проведено оцінку перспектив функціонування маршруту №64 як ефективного пересадкового елементу міської мережі. У результаті аналізу встановлено, що зупинки «вул. Брюховицька» та «вул. Панаса Сотника» мають найвищу трансферну здатність серед усіх зупинок маршруту №64. За умови реалізації інтервалу руху 15–30 хв та синхронізації з ключовими маршрутами, ці зупинки можуть забезпечити пересадку на 6–7 інших маршрутів з високим охопленням території Львова. Було підтверджено, що трансферна здатність напряму залежить не лише від кількості маршрутів, але й від регулярності руху, узгодженості графіків і комфорту зупинок. Результати роботи свідчать про доцільність запуску маршруту №64 як пересадкового, з потенціалом інтеграції периферійних територій у загальноміську транспортну систему. У разі відповідного технічного, інформаційного та інфраструктурного забезпечення цей маршрут здатен суттєво підвищити ефективність пересадок, зменшити час поїздок та підвищити загальну привабливість громадського транспорту Львова. Ключові слова: громадський транспорт, трансферна зупинка, синхронізація розкладів, параметри автобусного маршруту. Перелік використаних літературних джерел. 1. Vuchic, V. R. (2017). Urban transit: operations, planning, and economics. John Wiley & Sons. 672 р. 2. Kittelson & Associates, Transit Cooperative Research Program, & Transit Development Corporation. (2003). Transit capacity and quality of service manual (Vol. 42). Transportation Research Board. 3. Teodorovic, D., & Janic, M. (2016). Transportation engineering: Theory, practice and modeling. Butterworth-Heinemann. 900 р. 4. Redman, L., Friman, M., Garling, T., & Hartig, T. (2013). Quality attributes of public transport that attract car users: A research review. Transport policy, 25, 119-127.