Відновлення площини роз’єму головки та блоку циліндрів дизельного двигуна електроіскровим нарощуванням
Автор: Луців Владислав Романович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Автомобільний транспорт
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Апарат, в якому відбувається запалення паливно-повітряної суміші, яка запускає ланцюгову реакцію виробництва енергії. Ця енергія рухає поршень, який у свою чергу обертає колінчастий вал. Колінчастий вал через трансмісію передає цей рух колесам автомобіля, забезпечуючи його рух [1]. Саме до таких агрегатів відносять двигуни внутрішнього згоряння. Основою будь-якого двигуна внутрішнього згоряння є корпус - блок циліндрів. Блок циліндрів з’єднує всі основні компоненти двигуна внутрішнього згоряння, такі як головка, картер і клапанний механізм. Він є основою для трансмісії та інших компонентів. Зверху блок циліндрів закритий головкою, яка відповідає за герметичність камер згоряння. Взаємодія контактуючих деталей у вузлах та агрегатах такої техніки при її експлуатації пов’язана з перебігом деформаційних, теплових та хімічних процесів. В результаті відбуваються зношування деталей, порушення геометричної форми робочих поверхонь і погіршення умов роботи в місці їх контакту. Зношування деталей і втрата необхідних властивостей міцності їх поверхневих шарів є причиною обмеження ресурсу машини, і для подальшої її експлуатації. Це викликає потребу в ремонті зношених агрегатів. Витрати на ремонт та обслуговування техніки значні та зіставні з їх початковою вартістю, особливо якщо йдеться про імпортну техніку та запчастини, що купуються за кордоном. Застосування електроіскрового методу нанесення покриттів забезпечує можливість якісного відновлення зношених поверхонь. В таких технологіях враховуються умови експлуатації поверхонь, що відновлюються, і фактори, що ініціюють руйнування робочих поверхонь [2]. Особливість цих технологій у нанесенні на зношені поверхні покриттів під номінальний розмір або з мінімальним припуском. В результаті відновлення деталей методом електроіскрового легування на поверхні деталі утворюється новий шар, якому в залежності від параметрів іскрового розряду, складу електродного матеріалу та інших факторів можна надати необхідні властивості: підвищену мікротвердість, жаростійкість, зносостійкість, задиростоїчність та ін. В даній роботі показано, що технологія електроіскрового легування може бути ефективно застосована для відновлення деталей машин а конкретно деталей дизельного двигуна: блоку циліндрів, гільз циліндрів головки блоку циліндрів. Об’єкт дослідження – дослідити вплив технології електроіскрового легування на створення механічної суміші легкоплавкого компонента, який диспергований в об’єм тугоплавкого, що викликає підвищення зносостійкості. Предмет дослідження – зразки сталей з різним вмістом вуглецю (Ст20, Ст35 і Ст45) зі зносостійкими шарами, отримані електроіскровим легуванням, як у звичайній атмосфері, і у атмосфері аргону. Як обробні електроди використовувалися стрижні, відлиті з антифрикційного сплаву Al-Sn. Тугоплавкі елементи (Ti і Cu) вводили в розплав алюмінію у вигляді проміжних сплавів-лігатур (50% Al + 50% Cu) і (90% Al + 10% Ti), решту елементів (Al і Sn) вводили в чистому вигляді. Мета і завдання дослідження. Встановити умови при яких технологія електроіскрового легування (ЕІЛ) може бути ефективно застосована для відновлення деталей машин а конкретно деталей дизельного двигуна: блоку циліндрів, головки блоку циліндрів. Для цього слід: 1. Підібрати матаріал і параметри процесу електроіскрового легування для утворення покриття з високою зносостійкістю. 2. Визначити умови контролю зносостійкості напилених зразків. 3. Дослідити вплив пераметрів процесів електроіскрового легування на зносостійкість покриттів. 1. htps://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/agroinjenerija/traktoru i avtomobili I g/traktoru i avtomobili I g/1/1 2.htm. 2. Верхотуров А.Д. Узагальнена модель процесу електроіскрового легування. // Електрофізичні та електрохімічні методи обробки. 1983. №1. С. 3-6.