Оптимізація процесу перевезення виробів з пластмаси між Федеративною Республікою Німеччина та Україною
Автор: Арехта Станіслав Русланович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Процеси глобалізації, торгівлі та транспортних потоків взаємопов’язані між собою і визначають масштаб мобільності, що охоплює регіони, країни, а часто й континенти. Ця міжнародна мобільність залежить від багатьох чинників геополітичного характеру, зокрема, від того, хто контролює торговельні шляхи і які форми конкуренції та кооперації з’явилися з розширенням економічних зв’язків. Економічна інтеграція та фрагментація виробничих систем через залучення зовнішніх підрядників і перенесення виробництва в інші регіони є взаємозалежними процесами. Вони сприяють створенню глобальних ланцюгів поставок товарів, від видобутку сировини, виробництва до кінцевого використання. Це вимагає розуміння суті логістики та зростаючого рівня інтеграції між виробництвом, дистрибуцією та споживанням [1]. Технологічні зміни вплинули на розташування, проектування та експлуатацію розподільчих центрів та обладнання, яке відповідає вимогам сучасної дистрибуції. Вони слугують різним цілям залежно від поєднання функцій виробництва, зберігання та дистрибуції, які вони виконують у ланцюгах поставок [2]. З локальної точки зору, розподільчі комплекси в основному покладаються на вантажні перевезення, віддаючи перевагу розташуванню за межами великих міст, але з відповідною інфраструктурою. Вони намагаються обслуговувати регіональних клієнтів за 24-годинним графіком. У нинішньому вигляді це одноповерхові приміщення, призначені для перерозподілу вантажопотоків, а не для зберігання зі спеціалізованими вантажно-розвантажувальними майданчиками та сортувальними станціями [3]. Розподільчі центри для перехресних вантажопотоків є одними з основних об’єктів, які обробляють вантажі, оскільки з’являються великі об’єкти консолідації та деконсолідації. Рівень продуктивності розподільчих центрів також підвищується завдяки застосуванню автоматизованих систем [4]. Наприклад, можна повністю механізувати процеси сортування, зберігання та палетування на території розподільчого комплексу. У такому випадку підвищується ефективність його функціонування та пропускна спроможність. Інша тенденція - створення розподільчих центрів, де агломерується дистрибуційна діяльність з метою використання переваг спільної інфраструктури та доступності [5]. Об’єкт дослідження – вантажні потоки. Предмет дослідження – закономірності зміни вартості доставки вантажів при різних системах доставки. Мета дослідження: на основі статистичних даних визначити ефективність термінальної системи доставки вантажів з урахуванням сезонних чинників. Проведено дослідження зміни вартості перевезень між Німеччиною та Україною з урахуванням урахування сезонних чинників. Проаналізовано вантажопотоки між країнами та визначено обсяги постачання продукції. На основі отриманих даних визначено оптимальне місце дислокації терміналів в Україні та Німеччині. Це дозволить мінімізувати витрати на малотоннажні перевезення в межах однієї країни. Визначено вартість та транспортні витрати при доставці вантажу за прямою та термінальною системами постачання. На основі розрахунків проаналізовано ефективність використання термінальної системи доставки вантажів, а також оптимальну відстань доставки, яка призводить до найбільш суттєвого зниження витрат. Ключові слова – вантажні перевезення, розподільний центр, системи доставки вантажів, тариф на перевезення, сезонні чинники. Перелік використаних літературних джерел. 1. Arvis, J. F., Saslavsky, D., Ojala, L., Shepherd, B., Busch, C., & Raj, A. (2016). Trade logistics in the global economy: the logistics performance index and its indicators. 2. La Londe, B. J., & Smykay, E. W. (1968). Physical Distribution Management: Logistics Problems of the Firm. New York: Macmillan. 3. Hesse, M., & Rodrigue, J. P. (2004). The transport geography of logistics and freight distribution. Journal of transport geography, 12(3), 171-184. 4. Suarez?Villa, L. (2003). The e?economy and the rise of technocapitalism: networks, firms, and transportation. Growth and change, 34(4), 390-414. 5. Takahashi, K. (2016). Blockchain technology and electronic bills of lading. The Journal of International Maritime Law Published by Lawtext Publishing Limited, 22, 202-211.