Дослідження поведінки водія з врахуванням їх особистісних характеристик
Автор: Кравчик Данило Михайлович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація і регулювання дорожнього руху
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Щорічно у світі в наслідок ДТП гине 250 тис. чол. Слід зауважити, що часто причиною ДТП є невиконання водіями ПДР, не дотримання безпечної дистанції між транспортними засобами, неправильне сприйняття інформації і як наслідок її не правильне опрацювання, неправильне опрацювання правильно сприйнятої інформації, а також брак часу для виконання правильного рішення. Чим швидше водій зреагує на небезпеку і прийме відповідні рішення, тим менша вірогідність створення аварійної ситуації. Отже, час реакції водія є дуже важливим чинником, який безпосередньо впливає на безпеку руху. Він залежить від ступеня складності самої ситуації, від натренованості водія, віку та стажу водіння, фізичного та психофізіологічного стану, стомленості, хворіб та алкоголю. Працездатність – одна з важливих інтегральних характеристик функціонального стану людини, котра визначається як її здатність з найменшими витратами зберігати заданий рівень діяльності для досягнення мети або вирішення поставленого завдання. Зміна працездатності залежить від умов трудової діяльності та підкоряється фізіологічним закономірностям у процесі праці. На сьогодні актуальною проблемою є дослідження функціонального стану водія – оператора динамічного об’єкта. Саме тому багато уваги приділяється вивченню та розробці нових методів оцінки психофізіологічних особливостей водія, але не всі вони можуть здійснювати оцінку функціонального стану оператора у реальному часі. Найменш дослідженою ланкою у системі «ВАДС» є підсистема «водій». Його поведінка є непрогнозована, а дії не завжди правильні та вчасні. Від швидкості його реакції залежить безпека руху. Суть даної науково-дослідної роботи полягала у визначенні зміни часу реакції водія протягом днів тижня в лабораторних умовах. Для якісної роботи та отримання достовірних результатів необхідно було насамперед опрацювати літературні джерела, які наведені у списку літератури. Для визначення психофізіологічного стану водія використовувався один із електрофізіологічних методів електрокардіограма. За допомогою приладу «КардіоСенс», який підєднувався до водія, записувалася кардіограма, результати отриманих даних якої в подальшому були передані і опрацьовані в програмі «Кардіолаб». Час реакції водія визначався в лабораторних умовах за допомогою тестів на просту та складну реакцію. Експериментальні дослідження в лабораторних умовах показують, що існує залежність часу реакції від психофізіологічних властивостей та особистих якостей водія. Основними досліджуваними параметрами є показник активності регуляторних систем та індекс напруження. Чим вище значення ПАРС та ІН, тим час реакції є більший, а надійність водія менша. Такі дні, як понеділок, вівторок та п’ятниця були більш напруженими ніж інші, а отже водій був виснажений, час реакції більший і надійність була меншою. Аналізуючи значення зміни часу простої та складної реакції водія сангвініка-флегматика протягом днів тижня слід зауважити, що значення коливаються в дуже малих межах, в більшості випадків початкові і кінцеві значення часів реакції різних днів тижня є однаковими, що вказує на високу надійність водія. Досить цікавим фактором є те, що в понеділок є дуже великий скачок в часі простої реакції, а саме о 18:51 час реакції був рівним 0,380 секунд, а вже через 2 хв о 18:51 склав 0,725 секунд. Це означає, що надійність водія спершу була на дуже високому рівні і дуже різко впала на надто низький рівень. Час простої реакції коливався в діапазоні 0,380-0,725 секунд, складної 0,560-1 секунд. З графіків можна зробити висновок, що надійність водія була низькою в понеділок, вівторок та п’ятницю, в інші дні тижня вона була вищою та мала приблизно однакові значення. Ключові слова – водій, надійність роботи водія, електрофізіологічні методи дослідження. Перелік використаних літературних джерел. 1. Jurecki, R. The test methods and the reaction time of drivers [Text] / R. Jurecki, T. Stanczyk // Eksploatacja i Niezawodnosc – Maintenance and Reliability. – 2011. – 3. – P. 84–91. 2. Stanczyk, T. Analysis of drivers’ reactions to a vehicle approaching from the right side, carried out on a car track [Text] / T. Stanczyk, R. Jurecki, W. Pieniazek, M. Jaskiewicz, M. Karendal, S. Wolak // Papers of the Institute of Vehicles Warszawa. – 2010. – 77. – P. 307–320. 3. Allen, R. Application of driving simulation to road safety [Text] / R. Allen, M. Cook, T. Rosenthal // Advances in Transportation. Studies Publisher: University Roma Tre, ISSN: 1824–5463. – 2007. – Special Issue 12. – P. 5–8. 4. Guzek, M. Comparative analyses of driver behaviour on the track and in virtual environment [Text] / M. Guzek, R. Jurecki, Z. Lozia, T. Stanczyk // Driving Simulation Conference Europe. – 2006. – DSC 2006 Europe, Paris. – P. 221–232. 5. Zhuk, M. Defining Duration of Driver Reaction Time Components Using the NeuroCom Complex [Text] / М. Zhuk, V. Kovalyshyn, R. Tcir // EconTechMod. An international quarterly journal. – 2015. – Vol. 04, No. 2. – P. 39–44. 6. Guzek, M. Research on behaviour of drivers in accident situation conducted in car driver simulator [Text] / M. Guzek, R. Jurecki, Z. Lozia, T. Stanczyk, P. Zdanowicz // Journal of KONES. Powertrain and transport. – 2009. – 16. – P. 173–184. 7. De Winter J, C. Relationships between driving simulator performance and driving test results [Text] / C. De Winter J, S. De Grott, M. Mulder, P. Wieringa, J. Dankelman, A. Mulder J. // Ergonomics. – 2009. – 52(2). – P. 137–153.