Дослідження показників роботи водія в темний період доби
Автор: Власюк Олексій Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація і регулювання дорожнього руху
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Складність і неоднозначність визначення відстані видимості людиною постійно стимулюють удосконалення системи освітлення автомобілів у напрямку розв’язання проблеми створення високоефективних фар. Для цього необхідне всестороннє вивчення характеру розповсюдження і зорового сприйняття автомобільного світла фар, застосування прийнятного математичного апарату для створення нових сучасних методик оцінювання їх ефективності в різноманітних умовах експлуатації, що дозволить створити математичні моделі та алгоритми функціонування для визначення ефективності сучасних систем освітлення. Одним із основних параметрів, який визначає ефективність світлових систем автомобілів, є відстань видимості об’єктів на дорозі в темну пору доби. Основним критерієм при оцінці безпеки руху в темну пору доби є вибір швидкості руху, яка відповідає видимості, адже у Правилах дорожнього руху України зазначено, що в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості, швидкість руху має бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах відстані видимості дороги. При проведенні дослідження функціонального стану водія за умов руху позаміською дорогою в темний період доби опрацьовано значну кількість літературних джерел, зокрема праці Гончаренко Ф.П., Игнатов Н.А., Клинковштейн Г.И., Лобанов Е. М., тощо та нормативної літератури (ДБН В. 2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», ДСТУ 3587–97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану»). В магістерській кваліфікаційній роботі застосовано наступні методи та програмні комплекси: проводення досліджень фізіологічного стану водія в лабораторних умовах; проводення порівнянь фізіологічних особливостей водія в лабораторних умовах з реальними умовами; проведеня досліджень психологічних показників водія та пасажира в реальних умовах. При засліпленні водія ПАРС збільшується в 3 – 4 рази, в середньому вдвічі, а ІН навпаки, зменшується майже в 3 рази. Частота серцебиття у спокійному стані також була частішою. Як видно з досліджень, особистісні показники різні, це можна пояснити тим, що в піддослідного сидячи на кріслі спостерігалось більше напруження порівняно з тим коли він сидів за симулятором. В цей час водій почував себе комфортніше, без внутрішнього хвилювання, що й призвело до таких результатів. Можна сказати, що для водія нічний період доби є небезпечним. Психологічні показники організму водія можуть змінюватись в залежності від стажу водіння, виду темпераменту водія та вікової категорії. В реальних умовах показник активності регуляторних систем організму (ПАРС) збільшується в 2-3 рази, ІН зменшується приблизно в 2 рази від показника в спокійних умовах. Частота серцебиття в реальних умовах була на 29 ум. од. більшою. Аналізуючи дослідження позаміською дорогою в темний період доби проводилось для порівняння функціонального стану водія та пасажира. Показники психофізіологічного стану водія та пасажира не становлять суттєвої різниці між собою. Водій під час руху за кермом почував себе більш напруженим від пасажира,його стан організму був більш емоційним та схвильованим. Після проведених розрахунків ми бачимо,що на підсумковий показник активності водія найбільший вплив має критерій Г, тобто стійкість регуляції. Також дещо менше впливав сумарний ефект регуляції (А), всі інші майже не впливали (Б,В,Д). Середній показник активності регуляторних систем у водія становить 2-стан норми або стан задовільної адаптації. Із досліджень можна сказати, що на підсумковий показник активності впливають сумарний ефект регуляції (А), стійкість регуляції(Г), та трішечки менше критерій (Д) - активність нервових центрів. Критерії Б та В на результат досліду впливу не мали. Середній показник активності регуляторних систем організму пасажира знаходиться в межах 2-3, отже показник стану пасажира також можна вважати станом норми або станом задовільної адаптації. Методом експерименту натурним способом зібрано характеристики часу відновлення зору після засліплення. Можна сказати, що для водія нічний період доби є небезпечним. Психологічні показники організму водія можуть змінюватись в залежності від стажу водіння, виду темпераменту водія та вікової категорії. Отримані дані опрацьовано у програмних середовищах Microsoft Office Excel, Visio. Побудовано відповідні графічні залежності. Ключові слова – швидкість, функціональний стан водія, складні дорожні умови. Перелік використаних літературних джерел. 1. Поліщук В. П. До питання про функціонування системи "перехрестя + зупиночний пункт – транспортний потік" / В. П. Поліщук, А. А. Корчевська // Вісник Національного транспортного університету, 2012. т.№ 26(2).–С.259–262. 2. Berezny R. The impact of the quality of transport services on passenger demand in the suburban bus transport / R. Berezny, V. Konecny. // Elsevier. – 2017. – №192. – С. 40–45. 3. Зубачик Р. М. Вдосконалення методів забезпечення пріоритетного руху для маршрутних автобусів на вулично–дорожній мережі міста : дис. канд. техн. наук : 05.22.01 / Зубачик Роман Михайлович – Львів, 2015. – 187 с. 4. Bus rapid transit. Planning guide. – New York.: 3ed edition, 2007. –825 p. 5. Drew D. Traffic Flow Theory And Control / Donald Drew., 1972. – 424 с. 6. Wiedemann R. Simulation des Stra?enverkehrsflusses : PhD–thesis / Wiedemann R. – University of Karlsruhe, 1974. 7. TrafficSignalTimingManual / P. Koonce [andothers] –Mc Lean: US Department of Transportation, 2008. - 264 p.