Дослідження зміни функціонального стану водіїв із різним соціотипом під час перевезення небезпечних вантажів автомобільними дорогами
Автор: Шишковська Марина Олександрівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: На безпеку руху здійснює вплив багато чинників як об’єктивних (конструктивні параметри і стан дороги, інтенсивність руху транспортного потоків, оснащеність дороги засобами регулювання руху, час доби, пора року), так і суб’єктивних (стан водія і пішоходів, порушення ними правил дорожнього руху). Таким чином на дорогах існує складна динамічна система яка включає в себе елементи «водій», «автомобіль», «дорога», які функціонують в певному «середовищі» [1]. Ці елементи єдиної дорожньо-транспортної системи знаходяться в певних взаємозв’язках між собою і утворюють певну цілісність. Водій повинен постійно бути готовим діяти в неочікуваних дорожніх умовах, що забезпечується його стійкістю та інтенсивністю уваги. До важливих професійних якостей водія слід віднести здатність прогнозувати дорожні умови і одночасно з цим слідкувати за дорожніми знаками, світлофорами, дорожньою розміткою, зміною доріг в плані та профілі тощо [2]. Для вирішення проблем підвищення безпеки руху вже недостатньо даних, отриманих тільки традиційними методами дослідження режимів руху, в яких водій виступає в неявній формі. Це не тільки обмежує точність досліджень, але і може слугувати причиною помилкових висновків [3]. Зміна швидкості і траєкторії руху – остання фаза в складному процесі сприйняття водієм навколишньої обстановки. Дуже часто реакція водія на який-небудь елемент дорожньої обстановки спрямована не на зниження швидкості руху, а на посилення емоційного напруження, вплив якого відображається не в момент появи її перших ознак, а по мір розповсюдження збудження у корі головного мозку. Тому водії часто допускають помилок не в момент виникнення аварійної ситуації, а через деякий час, після здавалося б благополучного виходу з неї. Цим пояснюється концентрація ДТП не на найнебезпечнішій ділянці дороги, а на деякій відстані від неї [4]. Одним з напрямків зниження числа помилок водіїв є максимальне врахування психофізіологічних особливостей і можливостей водіїв при оптимізації швидкісних режимів руху транспортних засобів у складних дорожніх умовах та під час будівництва чи облаштування автомобільних доріг [5]. Об’єкт дослідження – водій вантажного автомобіля. Предмет дослідження – характерні особливості зміни функціонального стану водіїв із різним соціотипом. Мета дослідження: з використанням засобів моніторингу індексу напруження водіїв та методики соціонічного типування, визначити закономірності зміни їх функціонального стану при русі автомобільними дорогами за межами населеного пункту. Результати досліджень вказали на те, що серед досліджуваних водіїв переважає 2 соціотипи: ENFJ та ISTJ. Це особливі характеристики психологічних налаштувань людини, які дають можливість оцінити не лише характеристику індивіда з боку динамічних особливостей його психіки. Здійснено заміри зміни індексу напруження регуляторних систем цих водіїв, що дало змогу оцінити різницю в динаміці цього показника, який становив від 60 до 370 у.о. Також визначено чинники впливу серед характеристик автомобільних доріг, які мають найбільший вплив на психофізіологічний стан водіїв – це як комбінації вертикальних і горизонтальних кривих, так і монотонні умови руху.Ключові слова – водій, функціональний стан, небезпечний вантаж, дорожні умови, індекс напруження, соціонічне типування. Перелік використаних літературних джерел. 1. Davidich, Y., Kush. Y. & Ponkratov, D. (2020).Change of car drivers stress index during differ-ent periods of the day in urban traffic condi-tions. Transport Technologies. 2(1). 23-32. 2. Bock, F., Siegl. S., Bazan. P., Buchholz. P. &German, R. (2018). Reliability and test effortanalysis of multi-sensor driver assistance sys-tems. Journal of Systems Architecture. 85. 1-13. 3. Rodrigue, J. P. (2016). The geography of transport systems. Taylor & Francis. Meyer, M. D., & Miller, E. J. (1984). Urban transportation planning: a decision-oriented approach. 4. Paliotto, Andrea & Meocci, Monica. (2024). Development of a Network-Level Road Safety Assessment Procedure Based on Human Factors Principles. Infrastructures. 9. 35. 5. Postranskyy, Taras & Boikiv, Mykola. (2021). Influence of mountain traffic conditions on the functional state of a bus driver. Transport technologies. 2021. 20-29.