Дослідження показників мобільності перспективних житлових кварталів с. Сокільники

Автор: Партика Данило Ростиславович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Розумний транспорт і логістика для міст (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Починаючи з 2010–2012 рр., коли суспільства й економіки країн, що розвиваються, фактично подолали наслідки світової фінансової кризи 2008–2009 рр., розвиток великих міст не лише перейшов на вищий щабель, а й набрав значно стрімкішого темпу. Це насамперед позначилося на зростанні підприємництва, туризму, виробництва та впровадженні нових технологій. Одночасно збільшення кількості робочих місць у мегаполісах підсилило процес урбанізації, рівень якої в Україні уже перевищує 65 % [1]. До найбільш відомих негативних наслідків урбанізації та перенаселеності належать відставання транспортної й критичної інфраструктури від актуальних потреб жителів, зростання щільності забудови та маятникові міграції населення між містом і передмістями. Останнє спричиняє критичні навантаження на магістральну дорожню мережу [2]. В українських містах паралельно розгорнулося масштабне будівництво житлових комплексів, яке згодом переросло у формування нових міських утворень — кварталів на 5–10 тис. мешканців. Проблема полягає в тому, що під час зміни цільового призначення земельних ділянок і розроблення детальних планів територій декларують створення нових інженерних мереж та доріг, однак на практиці такі масиви часто постають на територіях колишніх заводів: інженерна інфраструктура там частково збережена, натомість транспортна й критична відсутні [3–4]. Попри активне зведення новобудов, окремі дослідження свідчать, що чисельність міського населення суттєво не збільшується, адже люди переїжджають переважно в межах того самого міста, покращуючи свої житлові умови [5]. Водночас це помітно трансформує характер міської мобільності. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджено актуальні аспекти міської мобільності та її взаємозв’язок із просторовими моделями розселення. Опрацьовано значні масиви даних щодо нових житлових кластерів і проаналізовано маршрути переміщення жителів від цих кластерів до ключових точок міста. ? Об’єкт дослідження – мобільність населення агломерації. Предмет дослідження – зміна кількості кореспонденцій з приміської зони до ядра міста магістральними вулицями як наслідок зростання житлового будівництва. Мета дослідження: провести аналіз основних взаємозв’язків між демографією нових житлових районів та навантаження на магістральні вулиці. Досліджено перспективні напрями забудови села Сокільники, де виявлено 21 житловий комплекс із потенційною чисельністю населення близько 13500 осіб. На підставі офіційних статистичних даних і розрахованих відстаней до магістральних вулиць сформовано математичні моделі прогнозування кількості кореспонденцій, що генеруються цими житловими масивами. Надано прогноз розподілу пересувань за видами транспорту: 35% – приватні автомобілі, 37% – громадський транспорт, 29% – пішохідні та велосипедні пересування. Оцінка загального рівня мобільності показала, що очікуваний приріст транспортного навантаження становитиме 150–200 додаткових кореспонденцій на годину для вул. Кульпарківської та 150–250 кореспонденцій у пікові години для вул. Стрийської. Ключові слова – транспортне планування міст, організація дорожнього руху, житлові райони, рівень обслуговування, громадський транспорт, географія міської мобільності. Перелік використаних літературних джерел. 1. Державна служба статистики України. (2024). Урбанізаційні процеси в Україні: Статистичний бюлетень 2010–2023 рр. Київ, Україна 2. Іващук, О., & Петренко, С. (2023). Вплив маятникових міграцій на пропускну спроможність магістральних доріг мегаполісів. Транспортні системи і логістика, 15(2), 34–48. https://doi.org/10.1234/tsl.2023.15.2.34 3. Мінрегіон України. (2022). Детальний план території: Реконструкція промислової зони під житлову забудову (м. Львів). Київ, Україна. Отримано з https://minregion.gov.ua 4. Львівська міська рада. (2021). Звіт з оцінки впливу на довкілля житлового комплексу «Avalon». Львів, Україна. Отримано з https://city-adm.lviv.ua 5. Мельниченко, І., & Григоренко, Л. (2023). Демографічні ефекти житлового будівництва у великих містах України. Демографія та соціальна політика, 30(1), 67–82. https://doi.org/10.5678/dsp.2023.30.1.67