Вдосконалення організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті №37 у місті Львові за результатами дослідження пасажиропотоку
Автор: Василик Мирослав Миколайович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Міський автомобільний транспорт є важливою складовою загальної транспортної системи країни, яка разом з іншими видами пасажирського транспорту забезпечує перевезення пасажирів. Основну частину перевезень, більше 65% займають автобуси. Виконуючи роль галузі, що задовольняє особисті й суспільні потреби населення, міський транспорт є невід’ємною частиною комплексної системи взаємодії елементів, які формують економічний механізм міста та прилеглих територій. Ефективність і якість роботи міського пасажирського транспорту істотно впливають на настрій, фізичний стан і працездатність мешканців. Організація пасажирських перевезень повинна забезпечувати мінімальний час поїздки, регулярність руху транспортних засобів по всьому маршруту, ефективне використання рухомого складу, безпеку, а також високий рівень обслуговування пасажирів при оптимальних витратах. Поліпшення підходів до організації перевезень підвищує значущість водія як ключової ланки в процесі праці та управління. Водій відповідає за ефективність транспортного процесу, і його помилки в окремих випадках можуть мати серйозні наслідки [1]. Проблеми розвитку міського пасажирського транспорту є актуальними незалежно від економічної системи. Транспорт є важливою складовою інфраструктури сучасного міста. Міський пасажирський транспорт виконує важливі соціальні, економічні, культурні та інші функції, що мають значення як для міста, так і для держави загалом [2]. Система міського пасажирського транспорту забезпечує транспортні зв’язки між різними районами міста, надає послуги всім категоріям населення, сприяє ефективній роботі економіки та життєдіяльності мешканців, стимулює економічне зростання та слугує показником розвитку міста [3]. Крім того, рівень розвитку транспортної системи впливає на тривалість пересування містян, їхню транспортну втому, що, у свою чергу, впливає на продуктивність праці. З підвищенням мобільності населення та зміною культури споживання ефективна робота пасажирського транспорту стає ключовою умовою сталого розвитку сучасних міст. Для прийняття ефективних управлінських рішень щодо організації та експлуатації мережі громадського транспорту необхідно мати постійну інформацію, отриману шляхом моніторингу, про пасажиропотоки в межах території, яку обслуговує ця мережа. Ця інформація використовується як для покращення якості обслуговування пасажирів (зокрема, оновлення розкладів руху з урахуванням зручності для користувачів), так і для залучення нових споживачів послуг громадського транспорту [3-4]. Формування пасажиропотоків базується на дослідженні кореспонденцій пересувань мешканців міста. Сучасні методи оцінки та визначення обсягів таких пересувань ґрунтуються на відповідних розрахунках. Зазвичай у цих розрахунках використовуються соціально-економічні характеристики населення та місця розташування об’єктів тяжіння в межах території, яка планується для транспортного обслуговування. У контексті завершення процесу децентралізації і об’єднання громад у місті та його околицях дедалі більше функцій і повноважень із забезпечення сталого розвитку територіальних громад передаватиметься місцевим радам. У зв’язку з цим стає важливою розробка системи цільових показників, які відображають сучасні тенденції сталого розвитку громадського транспорту. Ця система повинна базуватися на визначенні стратегічних цілей і рішень, ухвалених органами місцевого самоврядування [5]. На сьогодні актуальним завданням для м. Львова є створення комплексного підходу для ефективного управління автобусів на маршруті та вдосконалення графіків руху та якості транспортних послуг у містах нашої держави, що є важливо як з теоретичної, так і з практичної точки зору. У даній магістерській роботі за допомогою спостережень, досліджень і фіксацій умов руху на автобусному маршруті встановлено існуючий пасажиропотік за різних періодів доби. На маршруті виявлено ділянки вулиць, де спостерігаються затруднення руху, що впливає на графік курсування і дотримання розкладів руху автобусів на маршруті №37. Для вдосконаленя організації автобусів на маршруті потрібно ряд ключових заходів, які стосуються вдосконалення. Об’єкт дослідження – автобусний міський маршрут №37. Предмет дослідження – організація перевезень на автобусному маршруті №37. Мета дослідження: вдосконалення організації руху автобусів на маршруті. За результатами досліджень та аналізу результатів пасажиропотоку на ділянках маршрутів на зупинках громадського транспорту встановлено періоди доби, де потрібно зменшити інтервал руху та облаштувати ряд зупинок громадського транспорту. Ключові слова – автобус, вулична-дорожня мережа, умови руху, швидкість руху, зупинка громадського траспорту. Література 1. Поліщук В.П., Дзюба О.П. Теорія транспортного потоку: методи та моделі організації дорожнього руху. Київ: Знання України, 2008. 175 с. 2. Доля В.К. Пасажирські перевезення. Харків: Форт, 2011. 504. 3. Дивінець О. Л. Стратегічні пріоритети розвитку міських електротранспортних підприємств України. Європейський вектор економічного розвитку. 2015. № 1 (18). С. 23–26. 4. Давідіч Ю.О. Розробка розкладу руху транспортних засобів при організації пасажирських перевезень. Харків: ХНАМГ, 2010. 345 с. 5. Вдовиченко В.О. Розподіл маршрутів між зупиночними пунктами транспортно-пересадочного терміналу міського громадського пасажирського транспорту. Комунальне господарство міст. 2017. №139. С. 33-38.