Аналіз надійності роботи водія за складних умов руху (темний період доби)
Автор: Корчинський Денис Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Розумний транспорт і логістика для міст (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У науковій літературі, що стосується психології автомобіля, безпеки та організації дорожнього руху, а також аналізу аварій, неодноразово наголошувалося на необхідності всебічного вивчення процесу сприйняття водієм стану дороги та врахування його психофізіологічних особливостей до такої міри, щоб можна було отримати знання та побудувати моделі для покращення організації та безпеки дорожнього руху. Процес зорового сприйняття водієм стану дороги в темний час доби в умовах недостатньої видимості розглядався в багатьох дослідженнях, пов’язаних з аналізом причин ДТП, визначенням часу реакції водія на засліплення, траєкторій або режимів руху транспортного потоку. Складність і неоднозначність, що характеризує людську оцінку дальності видимості, завжди провокує в бік удосконалення системи освітлення транспортного засобу, що допоможе вирішити проблему створення високоефективної фари. Це, у свою чергу, потребує комплексного дослідження характеру розподілу та сприйняття видимого світла, що випромінюється фарами автомобіля, адекватного математичного апарату, який має залучати придатні методи створення нових сучасних способів оцінки їх ефективності в різних умовах експлуатації тощо, розробки математичних моделей та алгоритмів функціонування для визначення ефективності сучасних систем освітлення. Одним з найважливіших параметрів ефективної світлової системи автомобіля є дальність видимості об’єктів на дорозі в темний час доби. Основним критерієм вибору швидкості, що відповідає видимості, вважається фактор оцінки безпеки руху в темну пору доби, оскільки Правилами дорожнього руху України визначено, що в темну пору доби та за недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій міг зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. Сучасна відповідь на проблему сліпозахисту – окрема розмітка на дорозі для кожного напрямку руху, встановлення фіксованих ліхтарів по всій довжині доріг або широкої центральної смуги, встановлення антивідблисків, адаптивне регулювання фар. Основною метою психофізіологічного дослідження водія є встановлення найбільш сприятливих дорожніх умов, які гарантують найвищий рівень надійності роботи водія. Також передбачається розробка рекомендацій щодо конструктивних особливостей ділянки дороги в умовах обмеженої видимості та загальне інформаційне забезпечення організації дорожнього руху. Отже, враховуючи вищевикладене, МКР доцільно проводити за темою: «Аналіз надійності роботи водія за складних умов руху (темний період доби)». У роботі будуть вирішені такі завдання: 1. порівняти психофізіологічні показники водія в спокійному стані та в лабораторних умовах за допомогою «тренажера»; 2. порівнювати психофізіологічні показники водія в спокійному стані та в реальних умовах; 3. порівняння психофізіологічних показників водія і пасажира в реальних умовах. Аналізуючи дослідження позаміською дорогою в темний період доби проводилось для порівняння функціонального стану водія та пасажира. Показники психофізіологічного стану водія та пасажира не становлять суттєвої різниці між собою. Водій під час руху за кермом почував себе більш напруженим від пасажира,його стан організму був більш емоційним та схвильованим. Після проведених розрахунків ми бачимо,що на підсумковий показник активності водія найбільший вплив має критерій Г, тобто стійкість регуляції. Також дещо менше впливав сумарний ефект регуляції (А), всі інші майже не впливали (Б,В,Д). Середній показник активності регуляторних систем у водія становить 2-стан норми або стан задовільної адаптації. Із досліджень можна сказати, що на підсумковий показник активності впливають сумарний ефект регуляції (А), стійкість регуляції(Г), та трішечки менше критерій (Д) - активність нервових центрів. Критерії Б та В на результат досліду впливу не мали. Середній показник активності регуляторних систем організму пасажира знаходиться в межах 2-3, отже показник стану пасажира також можна вважати станом норми або станом задовільної адаптації. Методом експерименту натурним способом зібрано характеристики часу відновлення зору після засліплення. Можна сказати, що для водія нічний період доби є небезпечним. Психологічні показники організму водія можуть змінюватись в залежності від стажу водіння, виду темпераменту водія та вікової категорії. Отримані дані опрацьовано у програмних середовищах Microsoft Office Excel, Visio. Побудовано відповідні графічні залежності. Ключові слова – швидкість, функціональний стан водія, складні дорожні умови. Перелік використаних літературних джерел. 1. Fusco, G., Colombaroni, C. and Isaenko, N., 2016. Short-term speed predictions exploiting big data on large urban road networks. In: Transportation Research Part C: Emerging Technologies 73, pp.183–201. 2. Comi, A., Nuzzolo, A., Brinchi, S., Verghini, R., 2017a. Bus travel time variability: some experimental evidences. Transportation Research Procedia 27, pp. 101–108. 3. Moreira-Matias, L., Mendes-Moreira, J., de Sousa, J. F., Gama, J., 2015. Improving Mass Transit Operations by Using AVL-Based Systems: A Survey. In: IEEE Transactions on Intelligent Transportation System, DOI 10.1109/TITS.2014.2376772. 4. Shalaby, A. and Farhan, A., 2003. Bus travel time prediction model for dynamic operations control and passenger information systems. Transp. Research Board 2. 5. Chen, M., Liu, X., Xia, J., & Chien, S., 2004. A Dynamic Bus-Arrival Time Prediction Model Based on APC Data. In: Computer-Aided Civil and Infrastructure Engineering, 19(5), pp. 364-376. Korchunskyy D.V., Kovalyshyn V.V. (supervisor). Analysis of driver reliability in difficult driving conditions (dark period of the day) – Lviv Polytechnic National University, Lviv, 2025.