Дослідження викидів СО2 від автотранспорту на ділянці вул. Стуса у м. Львові на основі макроскопічного моделювання
Автор: Бервінов Володимир Вікторович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Розумний транспорт і логістика для міст (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Магістерська робота присвячена актуальній темі Дослідження викидів СО2 від автотранспорту на ділянці вул. Стуса у м. Львові на основі макроскопічного моделювання. У сучасних умовах інтенсивної урбанізації та зростання автомобілізації міст питання впливу автотранспорту на стан навколишнього середовища набуває особливої актуальності. Значна частина забруднення атмосферного повітря в міських умовах пов’язана саме з викидами транспортних засобів, зокрема діоксиду вуглецю (CO?), який є одним із ключових парникових газів [1-2]. Дослідження викидів CO? на основі макроскопічного моделювання дозволяє оцінити загальний екологічний вплив транспортних потоків, виявити критичні ділянки з підвищеним навантаженням і розробити ефективні стратегії для зниження негативного впливу. Робота зосереджена на аналізі ділянки вул. Василя Стуса у м. Львові, яка є важливою транспортною артерією міста, з метою визначення рівня викидів CO? та пошуку шляхів удосконалення організації руху для зменшення екологічного навантаження та підвищення сталості міської транспортної системи. Актуальність дослідження полягає в тому, що екологічна ситуація в містах дедалі більше ускладняється через зростання кількості автотранспорту, що є одним з основних джерел забруднення повітря. Викиди діоксиду вуглецю (CO?), оксидів азоту, твердих частинок та інших шкідливих речовин не лише погіршують якість повітря, але й становлять загрозу для здоров’я населення, спричиняють локальні зміни мікроклімату та посилюють глобальні кліматичні зміни [3]. У цьому контексті вивчення обсягів транспортних викидів у містах є важливою передумовою для розробки ефективних заходів із зниження екологічного навантаження, формування сталої транспортної політики та забезпечення балансу між мобільністю міського населення та захистом довкілля [4]. Важливим аспектом дослідження є вплив складу транспортного потоку на рівень викидів забруднюючих речовин. Різні типи транспортних засобів мають суттєво відмінні характеристики споживання пального та утворення шкідливих викидів Швидкий розвиток глобальної технологічної революції прискорив цифрову трансформацію численних галузей промисловості, а зміна клімату значно зазнала впливу цифрової трансформації в різних секторах [4]. Цифрова трансформація в транспорті стосується інтеграції електронних даних та передових технологій, що забезпечує ефективне та результативне надання послуг у цьому секторі [5]. На основі аналізу обсягів викидів CO? для існуючого та проєктованого варіантів організації дорожнього руху на ділянці вулиці В. Стуса та прилеглих вулицях можна зробити висновок про загальну тенденцію до зниження викидів. Найбільш помітне покращення зафіксовано на самій вулиці В. Стуса, зокрема в напрямку до центру, де рівень викидів суттєво зменшився, що свідчить про ефективність запланованих заходів. Отже, більшість змін у русі сприяли зниженню викидів, однак окремі ділянки потребують додаткового аналізу та корекції з урахуванням локальних особливостей. Загалом, проєктовані зміни є доцільними з огляду на зменшення шкідливих викидів і поліпшення екологічної ситуації, однак в окремих зонах варто розглянути додаткові заходи для збалансування транспортного навантаження. Також зменшиться час проїзду громадського транспорту після запровадження виділених смуг для його руху. Ключові слова: викиди CО2, склад руху, вуглекислий газ, умови руху, моделювання руху, громадський транспорт. Перелік використаних літературних джерел 1. Madzik, M., & Swiader, M. (2025). Carbon Footprint Assessment for Sustainable Spatial Management in Urban Settlements: Study of Polish Cities. Geomatics and Environmental Engineering, 19(1), 25–66. https://doi.org/10.7494/geom.2025.19.1.25. 2. United Nations Department of Economic and Social Affairs, Population Division: World Urbanization Prospects. New York 2019. 3. Sovacool B.K., Brown M.A.: Twelve metropolitan carbon footprints: A preliminary comparative global assessment. Energy Policy, vol. 38(9), 2010, pp. 4856–4869. https://doi.org/10.1016/J.ENPOL.2009.10.001. 4. Luqman M., Rayner P.J., Gurney K.R.: On the impact of urbanisation on CO2 emissions. npj Urban Sustainability, vol. 3, 2023, 6. https://doi.org/10.1038/s42949-023-00084-2. 5. Ekka P., Patra S., Upreti M., Kumar G., Kumar A., Saikia P.: Land degradation and its impacts on biodiversity and ecosystem services, [in:] Raj A., Jhariya M.K., Banerjee A., Nema S., Bargali K. (eds.), Land and Environmental Management through Forestry, Wiley, Hoboken 2023, pp. 77–101. https://doi.org/10.1002/9781119910527.ch4.