Дослідження середньої дальності поїздки пасажирів на міських автобусних маршрутах
Автор: Кондрак Петро-Олег Петрович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Розумний транспорт і логістика для міст (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Міський пасажирський транспорт відіграє ключову роль у забезпеченні мобільності населення, особливо у великих містах із щільною забудовою та високою концентрацією робочих місць. Ефективне функціонування автобусної мережі є важливою складовою як для сталого міського розвитку, так і для задоволення щоденних транспортних потреб мешканців. Одним з ключових показників, що дозволяє глибше оцінити характеристики попиту на транспортні послуги, є середня дальність поїздки пасажирів, яка слугує індикатором ефективності маршрутної мережі, її відповідності до просторового розподілу функціональних зон міста. Сучасні дослідження підтверджують, що середня довжина поїздки відображає як соціально-економічні особливості міста, так і поведінкові моделі пасажирів. Наприклад, у роботі Tao et al. (2024) продемонстровано, що просторова варіабельність використання автобусів значною мірою залежить від щільності забудови, розміщення ділових центрів та структури пересадок [1]. У таких умовах середня дальність поїздки стає не лише аналітичним показником, але й практичним інструментом для адаптації маршрутів до реальних потреб населення. Водночас, досвід низки європейських міст показує, що середня відстань поїздки корелює з доступністю інших видів транспорту, зокрема рельсового, наявністю інтегрованих тарифних систем та рівнем розвитку пересадкових вузлів. Наприклад, дані Міністерства транспорту Великобританії свідчать, що у середньому довжина поїздки міським автобусом становить від 2 до 5 миль, що є типовим для середньорозвинених транспортних мереж [2]. Для міст, подібних до Львова, де автобуси залишаються основним засобом пересування значної частини пасажирів, дослідження середньої дальності поїздки дозволяє виявити перевантажені ділянки маршрутної мережі, нерівномірність розподілу навантаження протягом дня, а також формувати обґрунтовані управлінські рішення щодо її реорганізації. Зокрема, це актуально в контексті змін пасажиропотоку внаслідок релокації населення, розвитку нових житлових мікрорайонів та запровадження електронних систем обліку проїзду. Таким чином, проведення дослідження середньої дальності поїздки на міських автобусних маршрутах у місті Львів є не лише науково обґрунтованим завданням, але й необхідним кроком для підвищення ефективності функціонування системи громадського транспорту. Список використаної літератури: 1. Tao, S., Rowe, F., & Shan, H. (2024). Unveiling the influence of behavioural, built environment and socio-economic features on the spatial and temporal variability of bus use using explainable machine learning. arXiv preprint arXiv:2403.05545. https://arxiv.org/abs/2403.05545 2. Department for Transport. (2024). Annual bus statistics: year ending March 2024 (revised). GOV.UK. https://www.gov.uk/government/statistics/annual-bus-statistics-year-ending-march-2024/annual-bus-statistics-year-ending-march-2024 3. Paul, O., & McSharry, P. (2021). Public Transportation Demand Analysis: A Case Study of Metropolitan Lagos. arXiv preprint arXiv:2105.11816. https://arxiv.org/abs/2105.11816 Об’єкт дослідження – процеси організації та здійснення пасажирських перевезень у системі міського автобусного транспорту.. Предмет дослідження – середня дальність поїздки пасажирів на міських автобусних маршрутах як характеристика попиту на транспортні послуги та ефективності роботи мережі громадського транспорту. Мета дослідження – визначення середньої дальності поїздки пасажирів на міських автобусних маршрутах у місті Львів з урахуванням просторово-часових характеристик пасажиропотоку, з метою оцінки ефективності роботи маршрутної мережі та обґрунтування напрямів її оптимізації.