Стратегії взаємодії в дизайні функціонального житлового модулю
Автор: Любицький Остап Ігорович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Дизайн (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Сучасне житло не завжди передбачає повну адаптацію до потреб умов проживання конкретної людини. Для гнучкої адаптації різних аспектів чи умов в сучасному дизайні часто використовується модульний підхід. В цій роботі було пояснено термін “функціонального житлового модуля” та створено різні стратегії взаємодії в ньому. Перший розділ роботи передбачає розгляд методики проведення дослідження та історичної ретроспективи модульності в дизайні і проєктуванні. Пояснюється термін “функціонального житлового модуля” і різних сценаріїв взаємодії в ньому, у контексті не лише прописаних норм, але й такої науки як “проксеміка”. Аналізується анкетне опитування респондентів, відповідно до їх побажань щодо житлових просторів. В другому розділі формується теоретична база для створення функціонального дизайну. Аналізується поняття “модуля” та “модульності” в дизайні. Переглядаються різні наукові джерела, вітчизняний та закордонний досвід практики подібного житла. Пояснюється концепція “сталості” і наводиться паралель між нею та темою роботи. Третій розділ містить в собі інформацію про антропометрію та особливості житлового середовища людей. В ньому міститься інформація, щодо стандартів комфорту житлового середовища. Розглядається наука “ергономіка” в контексті взаємодії людини з предметним середовищем. Пояснюється наука “проксеміка”, її відмінності від ергономічних особливостей та принципи використання в проєктуванні житла, за умов обмеженого простору. Наводяться приклади поведінкових активностей та різних сценаріїв взаємодії у просторі і системі “людина-людина”. 2 Четвертий розділ ставить за мету пояснення особливостей саме “функціонального житлового модуля”. В ньому йдеться про атрибути побудови такої концепції в контексті різної кількості житлового простору. Ставиться акцент на відповідності до вимог конкретних користувачів різних соціальних і вікових груп, персоналізації їх споживацьких потреб. Розглядається також й інклюзивність, відповідність щодо діючих нормативних та ергономічних норм, і можливість чи неможливість їх дотримання в різних умовах. У п’ятому розділі описується проєктна дизайн-пропозиція функціонального житлового модуля і сценаріїв взаємодії в ньому різних людей. Програмуються різні стратегії та предметно-просторові вирішення, зокрема в контексті різної кількості доступного простору. Моделюється житловий модуль. Останній шостий розділ, містить в собі обрахування вартості функціонального житлового модуля, його предметно-просторового вирішення. Наводяться актуальні рішення на момент 2025 року. Загальні висновки містять підсумки усієї проведеної роботи, відповідно до попередніх розділів. Ключові слова: дизайн, модуль, житло, житловий модуль, житловий простір, проєкт, предметно-просторове вирішення, ергономіка, антропометрія, проесеміка, взаємодія, функціональний житловий модуль, житлова одиниця, предметне середовище.