Художня інтерпретація календарно-обрядових пісень в графічному дизайні
Автор: Коваль Марія Василівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Дизайн
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У магістерській кваліфікаційній роботі представлено теоретичні основи, методологічні підходи та практичні рішення, що охоплюють композиційні, художньо-образні та технічні аспекти проєкту, спрямованого на інтерпретацію українських календарно-обрядових пісень у сучасному графічному дизайні. Актуальність дослідження інтерпретації календарно-обрядових пісень у графічному дизайні є актуальною у зв’язку з необхідністю збереження та популяризації української культурної спадщини в умовах глобалізації. Календарно-обрядові пісні, як невід’ємна частина традиційної культури, поступово втрачають популярність у суспільстві, тому їх переосмислення у сучасному візуальному форматі сприяє відновленню інтересу до них. Використання графічного дизайну, інтерактивних елементів, таких як QR-коди, дозволяє інтегрувати традиційні мотиви в сучасний контекст, зробивши їх доступними для молоді та широкої аудиторії. Це сприяє формуванню культурної ідентичності, адаптації етнічних мотивів до сучасних тенденцій і забезпечує нові підходи до презентації національної спадщини. Метою дослідження є аналіз та визначення принципів стилізації, колористичних рішень і етнічних мотивів для інтеграції календарно-обрядових пісень у сучасний дизайн, створення настільного календаря, який популяризує українську культурну спадщину через поєднання традиційних мотивів із сучасними графічними підходами. Об’єктом дослідження є розробка дизайну для календаря, який представляє календарно-обрядові пісні, інтегровані із сучасними візуальними рішеннями. Предметом дослідження є графічні та дизайнерські принципи, що забезпечують візуальну інтерпретацію календарно-обрядових пісень у форматі сучасних календарів. У першому розділі проведено аналіз розвитку та особливостей календарно-обрядових пісень в історичному контексті, які відображають зв’язок людини з природою та духовними силами. Пісні супроводжували аграрний цикл і життєві етапи, поєднуючи язичницькі та християнські традиції, зберігаючи гармонію між людиною та природою. Аналіз сезонних циклів (зимового, весняного, літнього) показав їхню тематичну унікальність: зимові пісні поєднують язичницькі та християнські мотиви, весняні зосереджені на пробудженні природи, а літні акцентують родючість і очищення. Регіональні особливості пісень демонструють багатство культури, зокрема в Поліссі та Галичині, відображаючи унікальність мелодій, текстів і символів. Результати підкреслюють значущість пісень як засобу передачі культурних традицій і формування національної ідентичності, сприяючи збереженню й популяризації української культурної спадщини. У другому розділі було проведено аналіз стилістики календарно-обрядових пісень, вивчено вітчизняні та світові аналоги, а також розглянуто внесок дослідників у збереження і популяризацію цього жанру. Дослідження зосереджувалося на текстовій, музичній і графічній складових обрядових пісень, які мають глибокий зв’язок із річним циклом природи та соціальною структурою суспільства. Вітчизняні збірки, такі як праці Володимира Гнатюка («Гаївки», «Коломийки») та Валентина Дубравіна («Пісні Сумщини», «Народні пісні Чернігівщини»), стали важливим джерелом для дослідження регіональних і жанрових особливостей пісень. Гнатюк у своїх працях акцентував увагу на поєднанні текстів із мелодією та символічним значенням, тоді як Дубравін аналізував локальні музичні діалекти та специфіку виконання. Праці Івана Вагилевича, зокрема збірка «Народні пісні», доповнили аналіз автентичними текстовими і нотними матеріалами, що підкреслює важливість зв’язку між музикою і текстом. Світові аналоги обрядових традицій також показали унікальні підходи до збереження культурної спадщини. Наприклад, книга «День мертвих: святкування смерті та життя» Дебори Хольц і Хуана Карлоса Мена досліджує мексиканське свято Dia de los Muertos, демонструючи, як музика і візуальні елементи можуть інтегруватися у сучасні формати. Видання поєднує традиційні пісні з яскравою стилістикою, використовуючи насичені кольори, символіку черепів і квітів, що створює глибоке занурення у святкову атмосферу. Результати дослідження також підтвердили важливість сучасних технологій у збереженні та популяризації фольклору. Такі проєкти, як «Polyphony Project», забезпечують інтерактивний доступ до записів, текстів і нот обрядових пісень, сприяючи їх актуалізації серед різних аудиторій. Ці приклади свідчать, що інтеграція традиційного змісту з інноваційними підходами, зокрема у форматі календарів, може ефективно зберігати і поширювати культурну спадщину. У третьому розділі визначено принципи адаптації традиційних елементів у сучасний графічний дизайн для гармонійного поєднання автентичності й сучасності. Основними аспектами є стилізація, кольорові рішення та збереження етнічних мотивів. Стилізація передбачає узагальнення форм, геометризацію, ритмічність і символічність, що дозволяє адаптувати традиційні елементи до сучасних вимог. Кольорові рішення базуються на семантиці традиційних кольорів і їх поєднанні з сучасними техніками, забезпечуючи точне відтворення палітри в друці. Етнічні мотиви, такі як подільські килими чи гуцульські орнаменти, адаптуються до брендингу, упаковки та цифрових медіа, роблячи їх актуальними й доступними для сучасної аудиторії. Розділ акцентує важливість інтеграції національних мотивів у дизайн для збереження й популяризації культурної спадщини. У четвертому розділі описано процес реалізації проєкту календаря, який поєднує традиційні українські календарно-обрядові пісні з сучасним графічним дизайном. Основна увага приділяється стилізації етнічних елементів, таких як вінок, дідух, різдвяна зірка та інші символи обрядової культури. Кольорова палітра узгоджується із сезонною тематикою, підкреслюючи символіку кожного періоду року. Ілюстрації створені за допомогою цифрових інструментів із використанням програм Procreate, Adobe Illustrator та InDesign, що дозволило досягти високої деталізації та гармонійного поєднання тексту і графіки. Інтерактивність забезпечена через QR-коди, які ведуть до аудіо- та відеоматеріалів з виконанням пісень, що додає проєкту освітнього та інтерактивного характеру. Проєкт реалізований із врахуванням сучасних технологій друку та матеріалів, що забезпечує високу якість кінцевого продукту. Відповідність культурним традиціям і сучасним дизайнерським вимогам дозволяє проєкту популяризувати українську культурну спадщину серед широкої аудиторії. Ключові слова: календар, календарно-обрядові пісні, графічний дизайн, етнічні мотиви, культурна спадщина.