Управління кредитним портфелем банку в умовах воєнного стану ( на прикладі АТ "Ощадбанк")
Автор: Корпало Ірина Русланівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Фінанси, банківська справа та страхування
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Збільшення обсягів кредитування внаслідок агресивної кредитної політики українських банків призвело до погіршення якості їхніх кредитних портфелів. В таких умовах особливої актуальності набуває управління проблемними кредитами банків, ефективність якого безпосередньо впливає на якість кредитного портфеля, прибутковість та фінансову стійкість банківської установи. Робота складається із трьох розділів: теоретично-аналітичного, дослідно-прогностичного та рекомендаційного. Об’єктом дослідження є кредитна політика банку АТ «Ощадбанк». Предметом дослідження обрано теоретичні, методичні та практичні аспекти управління кредитним портфелем банку. Метою роботи є обґрунтування напрямів удосконалення методів управління кредитним портфелем банків на прикладі АТ «Ощадбанк». В першому розділі роботи подано методичні підходи до визначення кредитного портфелю банківських установ, зокрема систематизовано наукові підходи до визначення економічного змісту категорії «кредитний портфель комерційного банку». В результаті проведеного аналізу фінансового стану АТ «Ощадбанк» було з’ясовано, що загальні активи банку зросли до 371,9 млрд грн у 2023 році, що на 48,8% більше порівняно з 2021 роком, демонструючи стабільне нарощення. Банк є лідером ринку за величиною чистого кредитного портфеля, який станом на 2023 рік становив 89,1 млрд грн, що на 19,3% перевищує значення 2021 року. Фінансові результати АТ «Ощадбанк» характеризуються позитивною динамікою, про що свідчить отримання чистого прибутку в розмірі 6,0 млрд грн у 2023 році, що в 5,5 разів більше, ніж у 2021 році. На зростання зобов’язань АТ «Ощадбанк» основний вплив здійснював ріст депозитного портфелю. Кошти за іншими статтями зобов’язань коливалися. Так інші залучені кошти впродовж 2021-2022 років зменшувалися, а у 2022-2023 роках зросли на 2685,7 млн. грн. Кошти банків також зменшувалися впродовж 2021-2023 років та на кінець аналізованого періоду склали 366,3 млн. грн. Незначно коливався розмір відстрочених податкових зобов’язань, а на кінець 2023 року мали нульове значення. Аналіз економічних нормативів регулювання банківської діяльності свідчать по виконання економічних нормативів НБУ впродовж всього аналізованого періоду. У динаміці можна спостерігати постійне збільшення мінімального розміру регулятивного капіталу та його суттєве перевищення нормативного значення. Проведено оцінку структури та якості кредитного портфеля АТ «Ощадбанк». АТ «Ощадбанк» протягом 2021-2023 рр. нарощував кредитний портфель, зберігаючи фокус на корпоративному кредитуванні (понад 80%), та покращував якість кредитів, особливо в корпоративному сегменті, де частка резервів знизилась до 27,15% від суми кредитів у 2023 році. Банк демонстрував ефективне управління кредитними ризиками, досягнувши зниження нормативів Н7 до 7,44%, Н8 до 54,91% та утримуючи Н9 на рівні 0,08% у 2023 році. Хоча обсяги кредитування зросли до 88,70 млрд грн у 2023 році банк зміцнив забезпеченість кредитного портфеля, підвищивши коефіцієнт покриття кредитів заставою до 55%. В той же час ситуація на фінансовому ринку з точки зору дохідності різноманітних інструментів змінилася і доцільно більш інтенсивно накопичувати кредитний портфель. В другому розділі роботи проведено аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища АТ «Ощадбанк» і для цього використано метод SWOT-аналізу, в результаті якого виявлено сильні та слабкі сторони банку та визначені можливості та загрози зовнішнього середовища, сформовані напрямки стратегічного аналізування для фінансового та економічного зростання АТ «Ощадбанк». Результати проведеного дослідження свідчать, що для формування правильних управлінських рішень і прийняття практичних дій щодо формування кредитного портфеля комерційного банку необхідне оцінювання його стану. У зв’язку з цим серед методів оцінювання варто виділити метод економетричного моделювання (визначення взаємозв’язку між обсягами виданих банками кредитів та рівнем облікової ставки). Економіко-математичне моделювання залежності між обсягом кредитів, виданих АТ «Ощадбанк», та розміром облікової ставки НБУ показав, що зв’язок між досліджуваними показниками не є тісним, проте він існує. Прогнозування є популярним інструментом дослідження динаміки фінансово-економічних явищ. Окрім того, якщо ця тенденція збережеться, можна з упевненістю казати, що банк стабільно буде виконувати усі свої зобов’язання, і не втрачати свої позиції у зоні прибутковості. Зазвичай у наукових дослідженнях прогнозуються конкретні показники з метою отримання найбільш точних прогнозних значень на майбутні періоди дослідження, на основі яких розробляються плани. Точність прогнозу можна визначити, порівнюючи відхилення фактичних значень показника від прогнозних. Після проведених розрахунків можемо побачити, кредитний портфель має позитивну тенденцію до зростання. Третій розділ роботи включає рекомендації щодо управління якістю і структурою кредитного портфеля АТ «Ощадбанк». Подано один із методів управління якістю кредитного портфеля банку в умовах воєнного стану шляхом удосконалення реструктуризації проблемних кредитів. Одним із важливих інструментів покращення якості кредитного портфеля є реструктуризація проблемних кредитів. Реструктуризація - це комплекс заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності позичальника та погашення його кредиту. Відновлення та перебудова проблемних кредитів АТ «Ощадбанк» є актуальним завданням, оскільки банк володіє відповідними документами, що підтверджують неможливість боржником виконання своїх кредитних зобов’язань. Вважатимемо, що АТ «Ощадбанк» має такі документи на 4% проблемних кредитів. У кредитному портфелі АТ «Ощадбанк» було 68664 млн.грн. проблемних кредитів на кінець 2023 року, тому реструктурувати АТ «Ощадбанк» зможе 2746 млн.грн. В результаті проведених розрахунків можна побачити зростання рентабельності активів на 15,92%, а чистого прибутку на 17,17 млн.грн. Представлені заходи чітко позитивно впливають на фінансове становище АТ «Ощадбанк». Це відображається у зростанні обсягів кредитного портфеля, доходів, прибутку, рентабельності і оптимізації витрат. Загалом, впровадження рекомендацій призвело до позитивного ефекту для діяльності АТ «Ощадбанк». Також запропоновано шляхи формування оптимальної структури кредитного портфелю АТ «Ощадбанк». Трансформація частини ОВДП у кредитний портфель АТ «Ощадбанк» дозволяє підвищити процентний дохід банку, забезпечуючи економічний ефект у розмірі 9,16 млрд грн. при сценарії 1 та 5,26 млрд грн. при сценарії 2. Сценарій 1, який передбачає спрямування коштів на кредитування корпоративного сектору терміном від 1 до 5 років та фізичних осіб терміном до 1 року, є більш ефективним з точки зору максимізації процентного доходу, але може бути складнішим у реалізації через обмеження попиту. Сценарій 2, який передбачає пропорційний розподіл коштів у всі групи кредитного портфелю, забезпечує збалансоване зростання доходів та є більш реалістичним з точки зору задоволення ринкового попиту на кредитні продукти. Ключові слова: кредитний портфель, банк, якість кредитного портфеля, кредитний ризик, непрацюючі кредити. Перелік використаних літературних джерел: 1. Владика, Ю., Турова, Л., Тарасенко, Т. (2024). Адаптація кредитної політики комерційних банків в умовах воєнного стану. Економіка та суспільство, (61). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-103 2. Ларіонова, К., Капінос, Г. (2024). Проблемна заборгованість банків України в умовах воєнного стану. MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, (1), 98–104. https://doi.org/10.31891/mdes/2024-11-13 3. Хомa І., Лук’янський, О. (2024). Теоретико-методологічні аспекти вдосконалення управління кредитним ризиком в банку. Сталий розвиток економіки, (2(49), 295-301. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-49-47 4. Шалигіна, І. (2024). Кредитний портфель українських банків під час війни: ефективне формування та мінімізація ризиків. Сталий розвиток економіки, (2(49), 186-194. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-49-29