Реконструкція комплексу гідротехнічних споруд на системі водовідведення селища Копайгород Жмеринського р-ну Вінницької обл. (1243 мешканців)
Автор: Сивак Максим Олегович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: У магістерській кваліфікаційній роботі запроектовано реконструкцію неповної роздільної системи водовідведення с-ща Копайгород, головної каналізаційної насосної станції та каналізаційних очисних споруд [1-3]. Майданчик каналізаційних очисних споруд розташований за східною частиною с-ща Копайгород. Пануючий напрям вітрів – південний. Блок господарсько-побутових очисних споруд складається із заглибленої поліпропіленової частини розділеної стінками на зони очистки та наземної будівлі контейнерного типу для допоміжного обладнання. За проведеними розрахунками після реконструкції очисні споруди повинні приймати в середньому 200 м3/добу стічних вод. Концентрація забруднень стічних вод за завислими речовинами – 65 г/доб та за БСКповн – 75 г/доб. У роботі передбачена такий склад основних споруд: решітки, пісковловлювач, усереднював, денітрифікатори, реактори з прикріпленим біоцементом, нітрифікатори, вторинні відстійники, біофільтри, піщано- гравійний фільтр, блок ультрафіолетового знезараження, аеробний стабілізатор, модуль ущільнювач, блок зневоднення осадів, компресний блок. На майданчику очисних споруд передбачено аеробний стабілізатор. Подача повітря здійснюється повітродувкою, встановленою у виробничо-допоміжній будівлі. Стічні води із вторинних відстійників з концентраціями забруднень за завислими речовинами – 27 мг/дм3 та за БСКповн – 50 мгО2/дм3 надходять у контактні резервуари, де знезаражуються за допомогою розчину гіпохлориту натрію. Після знезараження зворотні води скидаються в прилягаючу річку. Осади та відходи що утворюються на очисних спорудах вивозяться відповідно з лімітами, отриманими в управлінні екобезпеки в місця погоджені СЕС по договору . Осади (відходи) можуть бути утилізовані на полігоні. Об’єкт дослідження – каналізаційна мережа селища Копайгород. Предмет дослідження – каналізаційна система. Мета дослідження – аналіз каналізаційної системи селища Копайгород. Господарсько-побутова каналізація селища Копайгород побудовано самопливно звідки вони потрапляють до каналізаційнох насосної станції, з відки напірним трубопроводом через колодязь-гасник потрапляє на очисні споруди При проектуванні самопливної системи каналізації необхідно дотримуватись максимально допустимої швидкості води, похилів трубопроводів та глибини закладання трубопроводу. Останньому слід приділяти увагу, щоб уникнути замерзання води у трубах, дя цього їх закладають глибше за глибину промерзання. Ключові слова – каналізація, трубопровід, колодязь, вода. Перелік використаних літературних джерел. 1. ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво. 2. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 3. ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.