Реконструкція системи водовідведення м. Вараш Вараського р-ну Рівненської обл. (41250 мешканців)
Автор: Пшик Володимир Орестович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Водопостачання та водовідведення
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У магістерській кваліфікаційній роботі запроектовано реконструкцію неповної роздільної системи водовідведення м. Вараш, головної каналізаційної насосної станції та каналізаційних очисних споруд [1–3]. Майданчик каналізаційних очисних споруд розташований за північно-східною частиною м. Вараш. Пануючий напрям вітрів – північно-східний. Промислове підприємство – хлібозавод на своїй території має споруди попереднього очищення виробничих стічних вод. Далі виробничі стічні води можуть очищуватися в суміші з побутовими стічними водами на міських каналізаційних спорудах. Для транспортування стічних вод у м. Вараш прийнято керамічні каналізаційні труби. У роботі прийнято каналізаційну насосну станцію заглибного типу з 2 робочими та 1 резервним насосом ABS AFP 2045 серії МЕ 140/4. За проведеними розрахунками після реконструкції очисні споруди повинні приймати в середньому 9975 м3/добу стічних вод. Концентрація забруднень стічних вод за завислими речовинами – 272 мг/дм3 та за БСКповн – 314 мгО2/дм3. У роботі передбачена схема повного біологічного очищення стічних вод в аеротенках. Механічне очищення стічних вод здійснюється на ступінчастих решітках з прорізами 5,0 мм та в горизонтальних пісковловлювачах з коловим рухом води. Після пісковловлювачів стічні води надходять в блок ємностей, який складається з первинних відстійників, аеробних стабілізаторів, аеротенків з регенераторами, вторинних відстійників та контактних резервуарів. На майданчику очисних споруд передбачена пневмоаерація. Подача повітря здійснюється компресорами, встановленими у виробничо-допоміжній будівлі. Повітропроводами повітря подається в аеротенки до фільтросних труб, а також до аеробного стабілізатора. Стічні води із вторинних відстійників з концентраціями забруднень за завислими речовинами – 16 мг/дм3 та за БСКповн – 17 мгО2/дм3 надходять у контактні резервуари, де знезаражуються за допомогою розчину гіпохлориту натрію. Після знезараження зворотні води скидаються в р. Стир. Затриманий в пісковловлювачах пісок зневоднюють на піскових майданчиках. Сирий осад із первинних відстійників вологістю 95% за допомогою ерліфтів відводиться в аеробний стабілізатор. Активний мул із вторинних відстійників вологістю 99,6% за допомогою ерліфтів відводиться в мулову камеру. В муловій камері мул розподіляється на циркуляційний та надлишковий. Надлишковий мул також надходить в аеробний стабілізатор. Після аеробного стабілізатора осади стічний вод вологістю 95,5% надходять на мулові майданчики. На мулових майданчиках осад стічних вод зневоднюється до вологості приблизно 85%. За результатами обчислення кошторисної вартості двох варіантів систем водовідведення прийнято каналізаційну мережу з керамічних труб. Об’єкт дослідження – дощова вода. Предмет дослідження – вміст металів та патогенних мікроорганізмів. Мета дослідження – аналіз впливу покрівельних матеріалів на вміст у дощовій воді металів та патогенних мікроорганізмів. Проаналізовано чотири типи покрівельних матеріалів (дерев’яна черепиця, бетонна черепиця, глиняна черепиця та оцинкована сталь) щодо їхньої придатності для збору дощової води для побутових потреб. Аналіз проводили за концентрацією металів (Al, Cu, Fe, Pb та Zn) та мікробіологічними покзниками (загальна кількість коліформ, E. coli, Еnterococci, Pseudomonas spp., Salmonella spp. та Cryptosporidium spp.) [4, 5]. Доведено, що оцинкована покрівля може бути найкращою для збору дощової води після відкидання перших порцій, з концентрацією металів та мікробіологічними показниками якості води, які відповідають питній воді: Al < 0,2 мг/дм3, Cu < 1 мг/дм3, Fe < 0,3 мг/дм3, Pb < 0,05 мг/дм3, Zn < 1 мг/дм3 та E. coli – не виявлено. Мікробіологічні показники якості дощової води зумовлюють дії щодо ретельного вибору покрівельних матеріалів для її збору. Результати дослідження свідчать, що оцинкована сталь і глиняна черепиця підходять для збирання дощової води. Наявність бактерій – індикаторів фекального забруднення (загальна кількість коліформ, E. coli та Еnterococci) у пробах води, зібраних з лабораторних дахів, виготовлених із цих двох типів матеріалів, була меншою у резервуарі першої порції дощової води порівняно з іншими двома матеріалами для виготовлення даху. Крім цього, у пробах води з резервуара першої порції дощової води, зібраної з лабораторного даху з оцинкованої сталі, не було виявлено патогенних бактерій (Pseudomonas spp., Salmonella spp. та Cryptosporidium spp.), можливо, через те, що ультрафіолетове світло та високі температури діяли як дезинфікуючі агенти. Ключові слова – стічні води, очищення, дощова вода, патогенні мікроорганізми. Перелік використаних літературних джерел. 1. ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво. 2. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 3. ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 4. United States Environmental Protection Agency (USEPA), 2004. Guidelines for Water Reuse. United States E.P.A. for International Development, Washington DC. 5. Australia Drinking Water Guideline (ADWG), 2004. Guidelines for Drinking Water Quality in Australia. National Health and Medical Research Council/Australian Water Resources Council. 2004.