Реконструкція системи водовідведення селища Олександрійське Олександрійського р-ну Кіровоградської обл. (4600 мешканців)
Автор: Дяків Денис Сергійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Водопостачання та водовідведення
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У магістерській кваліфікаційній роботі запроектовано реконструкцію неповної роздільної системи водовідведення с-ща Олександрійське, головної каналізаційної насосної станції та каналізаційних очисних споруд [1–3]. Майданчик каналізаційних очисних споруд розташований за південно-східною частиною с-ща Олександрійське. Пануючий напрям вітрів – північний. Промислове підприємство – завод з виробництва ячмінної крупи – на своїй території має споруди попереднього очищення виробничих стічних вод. Далі виробничі стічні води можуть очищуватися в суміші з побутовими стічними водами на міських каналізаційних спорудах. Для транспортування стічних вод у с-щі Олександрійське прийнято керамічні каналізаційні труби. У роботі прийнято каналізаційну насосну станцію заглибного типу з 2 робочими та 1 резервним насосом FAGGIOLATI марки G609T2C1-P80AA0. За проведеними розрахунками після реконструкції очисні споруди повинні приймати в середньому 2299 м3/добу стічних вод. Концентрація забруднень стічних вод за завислими речовинами – 223 мг/дм3 та за БСКповн – 201 мгО2/дм3. У роботі передбачена схема неповного біологічного очищення стічних вод в аеротенках продовженої аерації. Механічне очищення стічних вод здійснюється на ступінчастих решітках тонкого очищення з прорізами 2,2 мм та в горизонтальних пісковловлювачах з круговим рухом води. Біологічне очищення здійснюється в аеротенках продовженої аерації, зблокованих з вторинними відстійниками. Робота аеротенків в такому режимі забезпечує глибоку нітрифікацію при мінімальному прирості активного мулу. Система аерації – пневматична з мембранними дрібнобульбашковими дисковими аераторами. Стічні води із вторинних відстійників з концентраціями забруднень за завислими речовинами – 30 мг/дм3 та за БСКповн – 40 мгО2/дм3 надходять у контактні резервуари, де знезаражуються за допомогою розчину гіпохлориту натрію. Після знезараження зворотні води скидаються в р. Бешка. Пісок з пісковловлювачів віддаляється ерліфтом в бункери для зневоднення. Зневоднений пісок і великі забруднення з решіток вивозяться у місця, погоджені з санітарною службою міста. Обробка осаду передбачає ущільнення надлишкового мулу в мулоущільнювачах з подальшим зневодненням на мулових майданчиках. За результатами обчислення кошторисної вартості двох варіантів систем водовідведення прийнято каналізаційну мережу з керамічних труб. Об’єкт дослідження – дощова вода. Предмет дослідження – показники якості. Мета дослідження – аналіз якості дощової води як альтернативного джерела внутрішнього водопостачання. Проби дощової води містять різноманітні мікроорганізми внаслідок свого походження. Деякі з мікроорганізмів можуть бути патогенними. Людина може інфікуватися патогенними мікроорганізмами повітряним шляхом, через передачу з рук в рот або внаслідок контакту зі шкірою. Можливе також випадкове перехресне з’єднання між системами розподілу питної та непитної води. Тому, як й у випадку з питною водою, водою для купання або іншою водою для використання людиною, якість дощової води, яка використовується у домогосподарствах, повинна суворо контролюватися [4, 5]. Майже три чверті зразків дощової води містили фекальні індикатори E. coli або ентерококи, або обидва, а в зразках з кількох будівель також неодноразово виявляли Clostridium perfringens. Неочищена та очищена дощова вода мала однакові мікробіологічні показники. Це свідчить про те, що процеси очищення були не дуже ефективними. Перед впровадженням кожна технологія очищення дощової води повинна бути оцінена, випробувана та підтверджена. Верифікаційний моніторинг має базуватися на трьох мікробіологічних індикаторах (E. coli, L. pneumophila та P. aeruginosa з граничним значенням менше, ніж 3 КУО/MPN/100 мл) та фізико-хімічних показниках (pH, каламутність, загальний органічний вуглець, запах, вільний хлор, температура тощо). Ключові слова – дощова вода, очищення, дощова вода, показники якості. Перелік використаних літературних джерел. 1. ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво. 2. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 3. ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 4. Chidamba L, Korsten L. Relative proportions of E. coli and Enterococcus spp. may be a good indicator of potential health risks associated with the use of roof harvested rainwater stored in tanks. Environ Monit Assess. 2018;190(3):177. 5. Hamilton K, Reyneke B, Waso M, Clements T, Ndlovu T, Khan W, et al. A global review of the microbiological quality and potential health risks associated with roof-harvested rainwater tanks. Npj Clean Water. 2019;2:7.