Реконструкція каналізаційних очисних споруд м. Балта, Подільського р-ну, Одеської обл.
Автор: Гаврись Роман Сергійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Водопостачання та водовідведення
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Комунальним підприємством "Балтаводоканал" було надано генплан очисних споруд, їх харатеристика дійсного стану та завдання на реконструкцію. Головним недоліком існуючих очисних споруд є: повне зношення технологічного обладнання і трубопроводів; за рахунок зменшення об’ємів стічних вод не раціональне використання існуючих споруд; недостатній ефект очищення для скидання у річку; зруйнованість залізобетонних і металевих конструкцій будівель і технологічних вузлів. Схема очисних споруд - класична, і складається з приймальної камери, решіточного відділення, блока біологічного очищення (аеротенк для повного окислення та вторинний відстійник) та знезараження. Система доочищення передбачається на біологічних ставках. Крім цього схема очисних споруд містить мулові та піскові майданчики. На КОС працюють горизонтальні пісковлювлювачі з коловим напрямом руху води, виконані у відповідності до типового проекту. Далі вода потрапляє у первинні відстійники. Дані споруди являють собою круглі залізобетонні посудини, внутрішній діаметр резервуара 9 м глибина h=9,3 м. Первинні відстійники служать для попередньої очистки стічних вод перед направленням їх далі по спорудах очищення. Згідно технологічної схеми, далі стоки потрапляють на аеротенки. Для аеробної біологічної очистки застосовуємо аеротенк-витиснювач. Система аерації з полімерних труб, влаштовані по днищу аеротенків. Для уникнення застійних зон в аеротенку та збільшення єфективності споруди в аеротенку передбачається встановлення мішалок типу AMD. Після біологічного очищення вода подається на діючі вторинні вертикальні відстійники. Видалення циркуляційного мулу передбачаємо ерліфтами, надлишковий мул направляємо на зневоднення на мулових майданчиках насосом SEG.40.09. Після споруд біологічного очищення стічних вод, загальний вміст бактерій зменшується на 98%. Але повністю (залишок 2%) знищити бактерії можна тільки знезараженням хімічними речовинами, на даних очисних це хлор. У магістерській роботі проведено детальний літературний огляд та аналіз сучасної наукової літератури, щодо якості дощового стоку, в тому числі вмісту в ньому різного роду забруднювачів. Ці речовини можуть накопичуватися у водних системах, завдаючи шкоди як людському здоров’ю, так і біорізноманіттю водних екосистем. Управління дощовими стоками має зосереджуватися на мінімізації цих ризиків шляхом вдосконалення очищення води та впровадження природоохоронних заходів В роботі також представлено локальні кошториси на загально будівельні роботи по будівництву. Об’єкт дослідження – каналізаційні очисні споруди м. Балта. Предмет дослідження – надійна та ефективна робота очисних споруд м. Балта. Мета дослідження: виконати проект реконструкції каналізаційних очисних споруд м. Балта, Подільського р-ну, Одеської обл. Розрахувати пісколовки та визначити кількість піску, що надходить майданчики. Перевірити аеротенки на ефективність роботи та запропонувати схему розміщення аераторів. Провести літературний огляд щодо якості дощового стоку та складу його забруднень. Результати дослідження. Проект реконструкції каналізаційних очисних споруд КП «Водоканал» м.Балта. Запроектовані споруди пісколовки з коловим рухом води Запроектований аеротенк з механічною подачею кисню Запроектовані вторинні відстійники. Запроектовано станцію знезараження Проаналізовано сучасну наукову літературу, щодо якості дощового стоку, в тому числі вмісту в ньому різного роду забруднювачів.. Ключові слова: система каналізаційна, очисні споруди каналізації, пісколовлювач, аеротенк, відстійник, знезараження, дощовий стік. Перелік використаних літературних джерел. 1. ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Київ : Мінрегіонбуд України, 2013. – 210 с 2. Ковальчук В.А. Очистка стічних вод: Навчальний посібник. – Рівне: ВАТ „Рівненська друкарня”, 2003. – 662 с. 3. Василенко А.И., Василенко А.А. Проектирование канализации населенных мест. - К.: Будівельник, 1985. – 136 с. 4. Дутко, В. О.; Сосєдко, М. М. Із досвіду ідентифікації параметрів математичної моделі дощового стоку в залежності від орографії місцевості. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2011, 3: 73-80. 5. Chaplot, V., et al. Comparison of the chemical quality of rainwater harvested from roof and surface run-off systems. Water SA, 2018, 44.2: 223-231. 6. Ferreira-Gomes, Luis Manuel, et al. Chemical Quality of Rainwater and Surface Runoff Water in the Proximity of the Abstractions That Supply the Sao Pedro do Sul Medical Spa (Portugal). In: Water Quality-New Perspectives. IntechOpen, 2022. 7. Zubala, Tomasz. Assessment of the variability of rainwater quality and the functioning of retention reservoirs in the urban area. Rocznik Ochrona Srodowiska, 2020, 22.2. - 840-858. 8. Geldreich, E. E., Microbial water quality concerns for water supply use, Environ. Toxicol. Water Qual., 6(2), 209, 1991.