Реконструкція системи водовідведення селища Лиманівка Лозівського р-ну Харківської обл. (6900 мешканців)
Автор: Равлик Михайло Андрійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Водопостачання та водовідведення
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У магістерській кваліфікаційній роботі запроектовано реконструкцію неповної роздільної системи водовідведення с-ща Лиманівка, головної каналізаційної насосної станції та каналізаційних очисних споруд [1–3]. Майданчик каналізаційних очисних споруд розташований за східною частиною с-ща Лиманівка. Пануючий напрям вітрів – південний. Промислове підприємство на своїй території має споруди попереднього очищення виробничих стічних вод. Далі виробничі стічні води можуть очищуватися в суміші з побутовими стічними водами на міських каналізаційних спорудах. Для транспортування стічних вод у с-щі Лиманівка прийнято керамічні каналізаційні труби. У роботі прийнято каналізаційну насосну станцію заглибного типу з 2 робочими та 1 резервним насосом CAPRARI марки KCM250R. За проведеними розрахунками після реконструкції очисні споруди повинні приймати в середньому 3874 м3/добу стічних вод. Концентрація забруднень стічних вод за завислими речовинами – 213 мг/дм3 та за БСКповн – 238 мгО2/дм3. У роботі передбачена схема неповного біологічного очищення стічних вод в аеротенках. Механічне очищення стічних вод здійснюється на ступінчастих решітках тонкого очищення з прорізами 2,2 мм та в горизонтальних пісковловлювачах з круговим рухом води. Після пісковловлювачів стічні води надходять в блок ємностей, який складається з первинних відстійників, аеробних стабілізаторів, аеротенків з регенераторами, вторинних відстійників та контактних резервуарів. На майданчику очисних споруд передбачена пневмоаерація. Подача повітря здійснюється повітродувкою, встановленою у виробничо-допоміжній будівлі. Повітропроводами повітря подається в аеротенки до фільтросних пластин, а також до аеробного стабілізатора. Стічні води із вторинних відстійників з концентраціями забруднень за завислими речовинами – 27 мг/дм3 та за БСКповн – 50 мгО2/дм3 надходять у контактні резервуари, де знезаражуються за допомогою розчину гіпохлориту натрію. Після знезараження зворотні води скидаються в р. Лозова. Затриманий в пісковловлювачах пісок зневоднюють на піскових майданчиках. Обробка осаду передбачає стабілізацію в аеробному стабілізаторі з подальшим зневодненням на мулових майданчиках. За результатами обчислення кошторисної вартості двох варіантів систем водовідведення прийнято каналізаційну мережу з керамічних труб. Об’єкт дослідження – сіра вода. Предмет дослідження – показники якості. Мета дослідження – аналіз показників якості сірої води для внутрішнього водопостачання, а саме: мікробіологічних та фізико-хімічних. Нині у більшості випадків для контролю якості води взірцюються на три найпоширеніші фекальні індикатори: E. coli, кишкові ентерококи та загальна кількість коліформ. Іншим фекальним індикатором є Clostridium perfringens – грампозитивна бактерія, яка може утворювати спори, а отже, довше виживати в навколишньому середовищі. Спори Clostridium є відносно стійкими до дезінфекції та подібні за розміром до цист найпростіших. Тому наявність Clostridium perfringens в очищеній воді свідчить про недоліки в процесах очищення. Разом з цим сіра вода може містити групи бактерій, зокрема умовно-патогенні мікроорганізми, які не походять із шлунково-кишкового тракту. Такі бактерії та мікроорганізми неможливо контролювати за допомогою фекальних індикаторів. Наприклад, Legionella spp., рід Pseudomonas та рід Staphylococcus. Рекомендації щодо можливості використання сірової води для внутрішнього непитного водопостачання у першу чергу повинні базуватися на певних вимогах щодо ефективності обробки води для видалення еталонних патогенів – цільових показниках логарифмічного зменшення їх кількості – та на оперативному моніторингу для забезпечення необхідного та постійного функціонування технологій очищення. Оперативний моніторинг має спиратися у першу чергу на спостереженні за наявністю у воді патогенних мікроорганізмів, зокрема E. coli, Legionella pneumophila та Pseudomonas aeruginosa [4, 5]. Ключові слова – сіра вода, очищення, дощова вода, показники якості. Перелік використаних літературних джерел. 1. ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво. 2. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 3. ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 4. Nagarkar M, Keely SP, Brinkman NE, Garland JL. Human- and infrastructure-associated bacteria in greywater. J Appl Microbiol. 2021 Nov; 131(5):2178-92. 5. Oteng-Peprah M, Acheampong MA, deVries NK. Greywater characteristics, treatment systems, reuse strategies and user perception-a review. Water Air Soil Pollut. 2018;229(8):255.