Забезпечення параметрів мікроклімату офісної будівлі у м. Львів
Автор: Василишин Богдан Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Будівництво та цивільна інженерія (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: У роботі розглянуто комплексне вирішення завдання забезпечення нормативних параметрів мікроклімату в офісній будівлі, розташованій у місті Львів, з урахуванням кліматичних особливостей регіону, архітектурно-планувальних рішень об’єкта та сучасних енергоефективних технологій. З метою досягнення оптимальних умов мікроклімату (температура, вологість, швидкість руху повітря, чистота повітря) в умовах змін зовнішнього середовища, у роботі виконано підбір та техніко-економічне обґрунтування системи опалення, вентиляції та холодопостачання. В роботі проаналізовано технічні характеристики використаного обладнання, проведено гідравлічний, аеродинамічний розрахунки, розрахунок тепловитрат і повітрообміну. Підкреслюється впровадження енергозберігаючих рішень: теплова ізоляція трубопроводів, використання тепловідбивної ізоляції та ефективних регулюючих пристроїв, що сприяє зменшенню експлуатаційних витрат та підвищенню комфорту користувачів будівлі. Система опалення — водяна з насосною циркуляцією. У міжсезоння (до –10?°C) джерелом тепла виступає чотиритрубний тепловий насос AERMEC, що працює в режимі рекуперації тепла та забезпечує обігрів, вентиляцію (+4?°C) і гаряче водопостачання. Параметри теплоносія після рекуперації — 45–40?°C, після теплообмінника — 43–38?°C. У офісах використовуються фанкойли VIERRO WITO [8], що працюють в режимах нагріву й охолодження. Пристрої оснащено ЕС-вентиляторами з низьким енергоспоживанням, автоматичним регулюванням швидкості та низьким рівнем шуму. Система вентиляції - офісних приміщень здійснено з урахуванням кратності повітрообміну, при цьому мінімальні показники подачі повітря становлять не менше 7 дм?/с на одну особу та 0,7 дм?/с на 1 м? площі приміщення для ефективного розбавлення забруднень будівельного походження. На кожному поверсі передбачено окремі вентиляційні установки. Системи оснащені теплообмінниками з рекуперацією тепла, рециркуляційними секціями та вентиляторами з електронно-комутованими (ЕС) двигунами зі змінною швидкістю, що дозволяє значно зменшити енергоспоживання як на опалення, так і на охолодження. У кожному офісному приміщенні заплановано встановлення датчиків CO?. Щодо природної вентиляції, то вона передбачена, однак через технічні та економічні обмеження (висока вартість відкривних елементів фасадних систем) її реалізація не досягає нормативних 5% площі кімнати. З метою часткового забезпечення природної вентиляції, запроєктовані відкривні вентстулки розміром 185?2890 мм у кількості від 3 до 7 штук в залежності від площі приміщення. Це дає змогу забезпечити однократний повітрообмін у разі зупинки механічної системи вентиляції. Система холодопостачання забезпечує подачу холоду для офісних приміщень, вестибюля та зали кафе. Як джерела холоду використовується двотрубний чиллер з повітряним охолодженням моделі NSM 3902X°°A°°°J DH (AERMEC), а також чотиритрубний чиллер-тепловий насос з повітряним охолодженням моделі NRP 3606 A4°J°DISI+P8 (AERMEC) [9]. Вентиляційні системи обладнані теплоутилізаторами (рекуператорами), працюють з частковою рециркуляцією повітря, передбачають водяні калорифери для опалення та водяні охолоджувальні секції для забезпечення мікроклімату в літній період. Для забезпечення додаткового охолодження влітку та обігрів взимку передбачено встановлення вентиляторних доводчиків (фанкойлів) VIERRO виробництва WITO [8]. Така схема забезпечує універсальність використання фанкойлів як у режимі охолодження, так і для опалення приміщень у зимовий період. У висновках наведено результати аналізу ефективності запропонованої інженерної концепції, а також рекомендації щодо її застосування в сучасному проектуванні офісних об’єктів з урахуванням вимог сталого розвитку та нормативної бази України. Об’єкт дослідження – процес перетворення сонячної енергії в теплову у системі з сонячним віконним геліоколектором. Предмет дослідження – теплова ефективність геліоколектора комбінованого із скляним фасадом будівлі. Мета дослідження: метою роботи є обґрунтування та розроблення комбінованої системи теплопостачання із скляним фасадом будівлі, створення методу її розрахунку для підвищення ефективності. Ключові слова – сонячний геліоколектор, фанкойл, чіллер, вентиляційна установка, енергоефективність будівлі.