Реконструкція системи водовідведення м. Подільськ Подільського р-ну Одеської обл. (39200 мешканців)
Автор: Назарян Артур Арсенович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Водопостачання та водовідведення
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У магістерській кваліфікаційній роботі запроектовано реконструкцію неповної роздільної системи водовідведення м. Подільськ, головної каналізаційної насосної станції та каналізаційних очисних споруд [1–3]. Майданчик каналізаційних очисних споруд розташований за південно-східною частиною м. Подільськ. Пануючий напрям вітрів – західний. На території м. Подільськ розташовано три крупних промислових підприємства –меблева фабрика, молокозавод та м’ясокомбінат. Далі виробничі стічні води можуть очищуватися в суміші з побутовими стічними водами на міських каналізаційних спорудах. Для транспортування стічних вод у м. Подільськ прийнято керамічні каналізаційні труби. У роботі прийнято каналізаційну насосну станцію заглибного типу з 4 робочими та 2 резервними насосами СД марки 250/22,5. За проведеними розрахунками після реконструкції очисні споруди повинні приймати в середньому 14393 м3/добу стічних вод. Концентрація забруднень стічних вод за завислими речовинами – 193 мг/дм3 та за БСКповн – 225 мгО2/дм3. Механічне очищення стічних вод здійснюється на механічних решітках, в горизонтальних аерованих пісковловлювачах та радіальних первинних відстійниках. Після цього стічні води надходять на споруди біологічного очищення, які представлені аеротенками-витиснювачами та вторинними радіальними відстійниками. На майданчику очисних споруд передбачена пневмоаерація. Подача повітря здійснюється повітродувками, встановленими у повітродувній станції. Повітропроводами повітря подається в аеротенки до перфорованих труб-аераторів, а також до аерованого пісковловлювача. Стічні води із вторинних відстійників надходять на піщані фільтри для доочищення. Після цього стічні води з концентраціями забруднень за завислими речовинами 13 мг/дм3 та БСКповн = 15 мгО2/дм3 надходять у барботажні камери для знезараження озонуванням. Після знезараження стічні води скидаються в р. Тилігул. Затриманий в пісковловлювачах пісок зневоднюють в піскових бункерах. Сирий осад із первинних відстійників вологістю 95% відводиться в метантенк. Активний мул із вторинних відстійників вологістю 99,4% відводиться в мулову камеру, де розділяється на циркуляційний та надлишковий. Надлишковий мул надходить у мулоущільнювач, де його вологість зменшується до 97,3% (лист 8). Після ущільнення надлишковий мул також надходить у метантенк. Середня вологість осадів, що надходять у метантенк, становить 96,6%. Стабілізований у метантенках осад зневоднюється на мулових майданчиках до вологості приблизно 85%. За результатами обчислення кошторисної вартості двох варіантів систем водовідведення прийнято каналізаційну мережу з керамічних труб. Об’єкт дослідження – дощова вода. Предмет дослідження – фізико-хімічні показники. Мета дослідження – аналіз впливу покрівельних матеріалів на фізико-хімічні показники дощової води. Проаналізовано чотири типи покрівельних матеріалів (дерев’яна черепиця, бетонна черепиця, глиняна черепиця та оцинкована сталь) щодо їхньої придатності для збору дощової води для побутових потреб. Аналіз проводили за показниками якості дощової води – фізичними (pH та концентрація завислих речовин) та хімічними (вміст загального органічного вуглецю, концентрація нітратів NO3–, сульфатів SO42–) [4, 5]. Встановлено, що оцинкована сталь є найпридатнішою для використання в системах збору дощової води після відкидання перших порцій дощової води, з вихідними фізичними та хімічними параметрами якості води, які відповідають вимогам, що ставляться до питної води: pH 5,8...8,5; концентрація завислих речовин – до 500 мг/дм3, NO3– – до 10 мг/дм3, SO42– – до 200 мг/дм3. Тип покрівельного матеріалу має певний вплив на якість зібраної дощової води. Концентрації завислих речовин та йонів металу в пробах дощової води, зібраної з даху з оцинкованої сталі були більшими у резервуарі першої порції дощової води. Три інші покрівельні матеріали характеризуються більшим ступенем пористості, ніж оцинкована сталь, що дає змогу вловлювати забруднювальні речовини. Лишайники та мохи часто зустрічаються на дахах з дерев’яної, бетонної та глиняної черепиці. При цьому дерев’яна черепиця характеризується найбільшим ступенем колонізації. Вміст загального органічного вуглецю, концентрації NO3– та SO42– у пробах води в резервуарі першої порції дощової води, відібраної з даху з дерев’яної черепиці, були відносно високими. Проте, дощова вода, зібрана з усіх чотирьох типів дахів, є прийнятною для домашнього використання після відкидання перших порцій дощової води. Ключові слова – дощова вода, очищення, фізико-хімічні показники. Перелік використаних літературних джерел. 1. ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво. 2. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 3. ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 4. American Public Health Association (APHA), 1995. Standard Methods for the Examination of Water and Wastewater, 19th ed. American Publishers Health Association, Washington DC, USA. 5. United States Environmental Protection Agency (USEPA), 2004. Guidelines for Water Reuse. United States E.P.A. for International Development, Washington DC.