Дослідження технологічних можливостей використання місцевих видів сировини для одержання кераміки з спеченим черепком
Автор: Височан Олег Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Хімічні технології та інженерія (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У дипломній роботі досліджено кераміко-технологічні властивості декількох видів місцевої сировини зокрема глин та додатків на предмет можливого їх використання для виготовлення керамічних виробів з спеченим черепком. Розроблено ряд складів мас на основі досліджкваної сировини та визначено технологічні параметри одержання виробів з спеченим черепком. В даній роботі проведено аналітичний огляд літератури, що стосується виробництва стінової кераміки. Встановлено, що на сьогодні зформовано сталу систему даних, що стосуються особливостей складу сировинних матеріалів (мінералогічного, хімічного та гранулометричного) на процеси формування керамічного черепка виробів стінової кераміки. Найбільш поширеним та використовуваним видом є місцеві полімінеральні глини гідрослюдистого складу. За хімічним складом вони містять основні оксиди SiO2 55-65 мас. %. та Al2O3 в межах 13-18 мас.%. Такий склад глин забезпечує стабільні параметри черепка при випалі. Важливим параметром сировини є його гранулометричний склад параметри якого впливають на пластичність, зв’язність та стабільність форми виробів в процесі сушіння. В роботі досліджено кераміко –технологічні властивості місцевих видів сировини , що використовуються в умовах діючого виробництва, що знаходиться у с.Загвіздя, Тисменицький р-н, Івано-франківської обл. На основі рентгенофазового та диференціально термічного аналізів встановлено, що глини представляють собою породу полімінерального складу на основі гідрослюди. За хімічним складом глини відносяться до напівкислих видів глин. Результатами аналізу гранулометричного складу встановлено, що вміст глинистої фракції відповідно у суглинку становить 18,31% , а у жовтій глині 11,32%. Кераміко- 5 технологічні параметри спікання глин показують, що глини відносяться до сировини низькотемпературного спікання . На основі одержаних результатів комплексного аналізу встановлено , що досліджувані глини можуть бути використаними для розроблення складів керамічних мас придатних для одержання кераміки з спеченим черепком. В роботі досліджено параметри біловипальної глини Р-3. Встановлено, що ця глина гідрослюдисто-каолінітового складу характеризується як сировина з значним вмістом глинистої фракції (40,80 %) та є високопластичністю ( ЧП-17,65%), що дає підставу для її використання в якості складової керамічної маси для високотемпературних спікання. Досліженями властивостей базальтового туфу Рафалівського родовища, встановлено, що вони характеризуються як різновид польвошпатової сировини з стабільним хімічним складом придатним для використання в якості флюсуючої складової керамічних мас. На основі результатів аналітичного огляду та кераміко-технологічних досліджень сировини запропоновано та досліджено параметри спікання двох керамічних мас до складу які включають місцеві глини Загвіздянського родовища (суглинок та жовту глина), біловипальну глину Р-3 та відсіви базальтового туфу Рафалівського родовища. На основі розроблених складів мас М-1 та М-2 шляхом пластичної підготовки мас та пластичного формування виробів випалених за температури 1150 о С можна отримати стінову кераміку з спеченим черепком, що характеризується стабільними фізико-механічними показниками. На основі економічних розрахунків встановлено, що за період 30 днів досліджень з залученням дослідника –магістра та керівника –викладача в умовах лабораторії кафедри хімічної технології силікатів, інституту хімії та хімічних технологій на основі реальних досліджень сировини місцевих родовищ можна розробити склади керамічних мас, що придатні до використання в умовах діючого виробництва. Собівартість роботи при цьому не перевищує 100 тис.грн. В кінці роботи наведені загальні висновки та список літературних джерел, що складається із посилання на зарубіжних та українських авторів.