"Вплив пандемії COVID-19 на спільну зовнішню політику ЄС"
Автор: Клапоущак Анастасія Сергіївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Пандемія COVID-19 змінила міжнародний політичний устрій, створивши унікальні виклики та можливості для Європейського Союзу. ЄС опинився під тиском, змушений адаптувати свою спільну зовнішню політику до нових умов. Пандемія виявила наявні слабкі місця в механізмах координації ЄС, але водночас стала каталізатором до перегляду та зміцнення його міжнародної ролі. У майбутньому ЄС має зосередитися на посиленні координації між державами-членами, поглибленні партнерства та спільного розвитку. Це дозволить протистояти майбутнім викликам і зміцнити роль ЄС як впливового глобального гравця. Тільки через консолідацію зусиль ЄС зможе ефективно відповідати на глобальні кризи. Паралельно ЄС має продовжувати впроваджувати інновації у сфері боротьби з дезінформацією, забезпечуючи надійний інформаційний захист своїх громадян та союзників. Також важливо, щоб ЄС залишався відданим своїм зобов’язанням щодо кліматичних змін та цифровізації [4]. Загалом пандемія COVID-19 продемонструвала, що кризи глобального масштабу потребують глобальних відповідей. Європейський Союз, попри початкові труднощі, показав здатність до адаптації та лідерства. Надалі його здатність до єдності, ефективність реагування на виклики та міжнародне співробітництво стане вирішальною складовою для забезпечення стабільності як на регіональному, так і глобальному рівнях [1]. Об’єктом дослідження є спільна політика країнс ЄС в період пандемії COVID-19. Предметом виступає вплив пандемії на різні складові спільної політики та співробітництва країн Європейського Союзу. Мета роботи – вивчення наявного досвіду спільної зовнішньої політики ЄС під час кризи COVID-19. У роботі проаналізовано наукову літературу та джерела, у яких досліджувалось питання спільної зовнішньої політики ЄС під час пандемії. Також, у роботі опрацьовано визначення та характеристику основних теоретико-методологічних підходів до визначення особливостей формування спільної політики ЄС [3]. Висвітлено аналіз концептуальних засад, бібліографічних матеріалів та стану розробки проблеми тощо Виявлено загальні проблеми зовнішньополітичної ідентифікації ЄС на початку пандемії, та особливості їх вирішення. Адже пандемія COVID-19 мала подвійний вплив на зовнішню політику ЄС. З одного боку, вона виявила слабкі місця, такі як недостатня єдність. З іншого боку, криза стала стимулом для реформ, що сприяли формуванню більш стійкої та ефективної зовнішньої політики [2]. Виокремлено дії ЄС в період пандемії для підтримки економіки, медицини та культури. Проаналізовано основні поточні заходи, що вживає ЄС для подолання наслідків пандемії COVID-19 та розглянуто вплив викликаних нею кризових явищ на інтеграційні процеси на теренах Європейського Союзу [5]. Це означає, що відсутність координації підкреслила слабкі сторони ЄС у спробах виступати єдиним актором на міжнародній арені З’ясовано наскільки заходи та труднощі з якими ЄС зіткнувся на початкових етапах у вигляді збереження єдності між державами-членами., здатні задовільнити країни ЄС з різним економічним потенціалом [4]. Попри ці труднощі, ЄС продемонстрував здатність до адаптації. Одним із ключових елементів зовнішньої політики ЄС під час пандемії стала глобальна солідарність у боротьбі з COVID-19. Через ініціативу COVAX Союз став провідним донором і прихильником рівного розподілу вакцин, надаючи підтримку країнам із низьким і середнім рівнем доходу [6]. Це зміцнило імідж ЄС як відповідального глобального гравця. Досліджено і прогнозовано соціально-політичні трансформації в країнах ЄС під час пандемії. Це дозволить протистояти майбутнім викликам і зміцнити роль ЄС як впливового глобального гравця [5]. Крім того, поглиблення співпраці з такими партнерами, як Сполучені Штати, Японія, Індія та країни Глобального Півдня, дозволить ЄС зберігати вплив і сприяти побудові стійкіших міжнародних відносин [4]. А також визначено спільну зовнішню політику країн ЄС у сфері охорони здоров’я [5]. Ключові слова – спільна зовнішня політика, пандемія, COVID-19, Європейський Союз, охорона здоров’ я, інвестиції, підтримка. Перелік використаних літературних джерел. 1. Borrell, J. (2020). The European way in the world after COVID-19. European External Action Service. Retrieved from https://eeas.europa.eu 2. European Commission. (2021). The EU’s response to COVID-19.c Retrieved from https://ec.europa.eu 3. European Council on Foreign Relations. (2020). COVID-19 and European foreign policy: The dilemmas of leadership. Retrieved from https://ecfr.eu 4. Smith, M. E. (2021). The EU and COVID-19: Crisis response and implications for European integration. Journal of European Public Policy, 28(8), 1155–1174. 5. Gowan, R., & de Jonge Oudraat, C. (2020). Multilateralism in the time of COVID-19: Lessons from the EU. Carnegie Europe. Retrieved from https://carnegieeurope.eu 6. East StratCom Task Force. (2021). Disinformation and COVID-19: A challenge to European unity. Retrieved from https://euvsdisinfo.eu