Сучасні теоретико-методологічні аспекти археології

Спеціальність: Історія та археологія
Код дисципліни: 8.032.00.O.004
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: проф. Терський С.В.
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Пропонований курс "Сучасні теоретико-методологічні аспекти археології" має завдання донести до слухача повний комплекс знань про найновіші тенденції в розвитку археологічної науки. Вын має сформувати у докторантів теоретичні і практичні знання про методику польових і камеральних досліджень в археології як сферу знань, необхідну в професійній діяльності, а саме — ознайомити з характером культурних напластувань різних пам’яток в Україні, а також набуття практичних навичок з опрацювання рухомого археологічного матеріалу.
Завдання: Глибокі обґрунтовані знання основних історичних подій та процесів: детальні знання спеціальної області дослідження у контексті загальної наукової дискусії та внеску до індивідуальної області дослідження; Здатність роботи у дослідницькому середовищі: розуміння контексту проведеного дослідження в історії та археології; дотримання норм поведінки у взаємодії з іншими дослідниками - дотримання конфіден-ційності, наукової етики, поваги до авторських прав власності на інформацію; дотримання стандартів дослідницької практики; хороша працездатність. Використання оригінальних наукових досліджень з питань історії та археології на високому фаховому рівні, досягнення наукових результатів, що створюють нові знання, з акцентом на актуальних загальнодержавних проблемах з використанням новітніх методів наукового пошуку. розуміння історії основних засад методики польових і камеральних досліджень в археології; класифікація археологічного матеріалу; здатність до оцінювання, інтерпретації та критичного аналізу факторів формування археологічного культурного шару та причинно-наслідкових зв’язків між його компонентами; вміння використовувати знання з грунтознавства та археології України при роботі з нерухомими та рухомими пам’ятками; Критично аналізувати стан дослідження матеріальної і духовної культури племен та племінних об’єднань. Готуватися до археологічної чи стаціонарної експедиції; застосовувати наукові методи при зборі польових матеріалів та під час їх камерального опрацювання. Використовувати знання за фахом.
Результати навчання: 1. Здатність продемонструвати систематичні знання сучасних методів проведення досліджень в області історії та археології; 2. Здатність продемонструвати поглиблені знання у вибраній області наукових досліджень; 3. Здатність продемонструвати розуміння впливу історичних процесів та етнокультурних процесів в археології в суспільному і соціальному контексті. 4. Здатність продемонструвати знання нормативно-правової бази визначеної вітчизняним та міжнародним законодавством з історії та археології. 5. Вміти здійснювати пошук, аналізувати, порівнювати і критично оцінювати інформацію з різних джерел; 2. Уміння написати наукову роботу-дослідження, розуміння послідовності роботи по підготовці наукового дослідження; 3. Уміння адаптувати результати наукових досліджень під час написання дисертації; 4. Вміти використовувати професійно-профільовані знання в галузі історії та археології для обробки результатів досліджень.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи наукових досліджень Спеціальні історичні дисципліни
Короткий зміст навчальної програми: Навчальний курс передбачає набуття аспірантами фахових компетентностей як інтегративної якості дослідника широкого спектру. Проблеми геології та грунтознавства є важливими складовими курсу, що забезпечує можливість майбутніх фахівців проводити дослідження пам’яток різних культурних періодів та археологічних об’єктів різного функціонального призначення. Наукові та технічні досягнення сьогодні дозволяють значно удосконалити методику польових і камеральних досліджень в польовій археології, яка склалась за останні сто років розвитку науки. Підготовлені фахівці мають змогу отримати також навики, необхідні в майбутньому при роботі з музейними предметами.
Опис: 1. Археологічна типологія та класифікація 2. Методологія й організація археологічних досліджень: видобуток та інтерпретація археологічних джерел 3. Основи геоморфології, грунтознавства та топографії 4. Методика польових досліджень 5. Методика камеральних досліджень 6. Антропологічні та біоархеологічні дослідження 7. Статистико-комбінаторні методи в археології 8. Методи кількісного аналізу в археології
Методи та критерії оцінювання: Семестрове оцінювання знань студентів здійснюється за сумарною кількістю отриманих балів за результатами поточного контролю та виконання контрольного заходу. Форма контрольного заходу - екзамен. Поточний контроль - 40 балів Екзамен (письмова робота) - 60 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: Правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Терський С.В. Археологія України (середньовічна доба). Навч. посібник. Львів, 2021. 256 с. 2. Haggis, D. C., & Antonaccio, C. M. (2015). Classical Archaeology in Context: Theory and Practice in Excavation in the Greek World. Berlin, Germany: De Gruyter. Retrieved from http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&site=eds-live&db=edsebk&AN=999655 3. Osborne, R., & Alcock, S. E. (2012). Classical Archaeology (Vol. 2nd ed). Malden, MA: Wiley-Blackwell. Retrieved from http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&site=eds-live&db=edsebk&AN=442089 4. Барсков, И. С. Методика и техника полевых палеонтолого-стратиграфических исследований: учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: ИНФРА-М, 2017. 5. Сорокин, А. Н. Очерки источниковедения каменного века. Москва: ИА РАН, 2016. 247 с. 6. Этика в археологии [Электронный ресурс]: сборник научных трудов. Электрон. дан. Уфа: БГПУ имени М. Акмуллы, 2016. 203 с. Режим доступа: https://e.lanbook.com/book/93042 7. Винокуров Н.И. Полевые археологические исследования и археологические практики: учебно-методическое пособие. М. 2013. 368 с. 8. Междисциплинарная интеграция в археологии (по материалам лекций для аспирантов и молодых сотрудников) / отв. ред. Е.Н. Черных, Т.Н. Мишина. М.; ИА РАН, 2016. 384с. 9. Сергушева Е.А. Археоботаника: теория и практика: Научно-методическое издание. Владивосток: Дальнаука, 2013. 84 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).