Педагогічна практика
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 8.191.00.O.008
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектурне проектування
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Педагогічна практика
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 8.191.00.O.011
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн архітектурного середовища
Лектор: Д. арх., професор Віктор Проскуряков
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Проходження здобувачами освіти третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти педагогічної практики сприяє формуванню у них відповідно до освітньо-наукової програми «Архітектура та містобудування» таких компетентностей:
інтегральна компетентність – Здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження у сфері архітектури та містобудування на міжнародному та національному рівні.
загальні компетентності:
ЗК 03 Здатність ініціювати та проводити оригінальні наукові дослідження, ідентифікувати актуальні наукові проблеми, здійснювати пошук та критичне аналізування інформації, продукувати інноваційні конструктивні ідеї та застосовувати нестандартні підходи до вирішення складних і нетипових завдань.
ЗК 04 Уміння виявляти ораторську та риторичну майстерність при презентації результатів наукових досліджень, вести фахову наукову бесіду та дискусію із широкою науковою спільнотою та громадськістю українською мовою, формувати наукові тексти в письмовій формі, організовувати та проводити навчальні заняття, використовувати прогресивні інформаційно-комунікаційні засоби.
фахові компетентності:
ФК 02 Глибинні знання класичного та сучасного наукового інструментарію дослідження історико-культурних, соціально- економічних, архітектурно-художні явищ та процесів у різних сферах архітектури та містобудування.
Результати навчання: У результаті проходження педагогічної практики здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
Знання:
ЗН 4 здатність продемонструвати розуміння впливу архітектурно-технічних рішень в суспільному, економічному, культурному і соціальному контексті;
ЗН 5 здатність продемонструвати глибинні знання і розуміння класичної та сучасної методолого-методичної бази досліджень, соціально-економічних явищ і процесів в галузі архітектури та містобудування;
ЗН 6 здатність продемонструвати знання і розуміння філософської методології наукового пізнання, психолого-педагогічних аспектів професійно-наукової діяльності, власний науковий світогляд та морально-культурні цінності
Уміння:
УМ 1 застосовувати одержані знання в галузі архітектури та містобудування для формулювання та обґрунтування нових теоретичних положень і практичних рекомендацій у конкретній області дослідження;
УМ 2 інтегрувати та застосовувати одержані знання з різних міжпредметних сфер у процесі розв’язання теоретико-прикладних завдань у конкретні області дослідження;
УМ 3 обирати і застосовувати методологію та інструментарій наукового дослідження при здійсненні теоретичних й емпіричних досліджень у сфері архітектури та містобудування;
УМ 4 проводити наукові дослідження та виконувати наукові проекти на засадах ідентифікування актуальних наукових проблем, визначення цілей та завдань, формування та критичного аналізування інформаційнох бази, обґрунтування та комерціалізації результатів дослідження, формулювання аворських висновків і пропозицій;
УМ 6 вести наукову бесіду та дискусію українською та англійською мовами на належному фаховому рівні, презентувати результати наукових досліджень в усній та письмовій формах, організовувати та проводити навчальні заняття;
Комунікація:
КОМ 1 уміння спілкуватись діловою науковою та професійною мовами, застосовувати різні стилі мовлення, методи і прийоми спілкування, демонструват широкий науковий та професійний словниковий запас;
КОМ 2 уміння застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні інструменти і технології для забезпечення ефективних наукових та професійних комунікацій
Автономія і відповідальність:
АіВ 1 здатність самостійно проводити наукові дослідження та приймати рішення;
АіВ 2 здатність формулювати власні авторські висновки, пропозиції та рекомендації;
АіВ 3 здатність усвідомлювати та нести особисту відповідальність за одержані результати дослідження.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Дослідницький семінар в галузі архітектури, містобудування, мистецтва та дизайну, Професійна педагогіка, Філософія та методологія науки;
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Традиції і новаторство у розвитку архітектури, містобудування, мистецтва та дизайну, Академічна доброчесність і якість освіти, Спеціальні методи дослідження в галузі архітектури, містобудування, мистецтва та дизайну.
Короткий зміст навчальної програми: Педагогічна практика передбачає вивчення основ архітектурної педагогіки та особливостей організації навчально-виховного процесу освітніх закладів різного типу; ознайомлення із світовим досвідом викладання архітектурних дисциплін і законодавчою нормативною базою неперервної освіти, освітніми стандартами, видами педагогічної діяльності, методами практичної роботи. Розглядаються питання дидактики, сучасних освітніх інновацій, методики проведення теоретичних і практичних занять, організації самостійної та дослідницької роботи, самонавчання у архітектурній науці та практиці.
Проходження практики дозволяє апробувати методи збору та структурування інформації відповідно до проблем архітектурної науки і тематики навчального архітектурного проектування, набути досвід застосування набутих знань і вмінь у самостійному укладанні навчальних презентацій, підготовці різноманітних методичних матеріалів, плануванні та проведенні практичних занять для здобувачів вищої освіти першого та другого рівнів спеціальності «Архітектура та містобудування», роботу у віртуальному навчальному середовищі університету. За результатами самостійних досліджень аспірантам пропонується презентувати свою наукову тему, визначити її педагогічний потенціал. Індивідуальне дослідницьке завдання відповідає тематиці дисертаційної роботи аспіранта, передбачена практична апробація наукових результатів.
У процесі проходження педагогічної практики для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти передбачено такі види діяльності:
навчально-методична: ознайомлення із структурою та напрямами діяльності закладу вищої освіти; особливостями побудови навчальних планів, моделювання графіків навчального процесу та складання розкладу; ознайомлення із плануванням та організацією навчального, наукового та методичного процесу у закладі вищої освіти; ознайомлення з функціональними обов’язками, напрямами діяльності вчених рад інститутів, вченої ради закладу, кафедр; відвідування лекційних (2 заняття), практичних/лабораторних занять викладачів випускової кафедри (2 заняття) з подальшим їх педагогічним аналізом; розробка планів-конспектів та текстів 1 лекції, конспектів 2 практичних /лабораторних занять та їх проведення; відвідування навчальних занять колег та участь у їхньому обговоренні.
науково-дослідницька: робота з науковими джерелами у контексті виконання компаративного аналізу формування окремих компетентностей здобувачів освіти за конкретною спеціальністю в одній із країн світу, особливостей підготовки фахівців; збір та аналіз первинної інформації, підготовка документів, написання тез доповіді або наукової статті.
Опис: Відвідування лекційних занять; Відвідування практичних/семінарських занять; Підготовка і проведення лекційних занять; Підготовка і проведення практичних занять; Підготовка і проведення виховного заходу; Підготовка звіту про проходження практики; Захист звіту про проходження практики.
Методи та критерії оцінювання: Підведення підсумків педагогічної практики здобувачів освіти третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти здійснюється під час підсумкової конференції на відповідній кафедрі Інституту архітектури та дизайну. Оцінка за проходження практики виставляється за результатами виконання всіх передбачених завдань, про виконання яких звітує аспірант. До уваги керівником практики також береться якість оформлення звітної документації.
Поточний контроль за проходженням практики і перевірка виконання завдань педагогічної практики проводяться у таких формах:
- індивідуальна перевірка підготовлених планів-конспектів навчальних занять, проєкту сценарію виховного заходу;
- оцінка активності та застосування творчого підходу до розв’язання завдань, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень тощо.
Підсумковий контроль проводиться за результатами урахування якості виконаних практикантом завдань.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критеріями оцінювання результатів педагогічної практики є:
– виконання програми практики;
– рівень сформованості професійної та науково-дослідної компетентності здобувача освіти;
– рівень сформованості професійних цінностей, прояв професійно значущих якостей;
– якість виконання всіх завдань та видів роботи під час проходження практики;
– якість та своєчасність здачі підсумкової документації.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Педагогічна практика» / В.І.Проскуряков, І.М. Копиляк. – Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=9519
2. Педагогічна практика аспіранта. Методичні рекомендації щодо проходження педагогічної практики здобувачів освіти третього (освітньо-наукового) рівня за спеціальністю 011 Освітні педагогічні науки галузі знань Освіта / Педагогіка. / Укладачі: Н.В. Мукан, Т.М. Горохівська, Л.В. Дольнікова. Л.: Видавництво Львівської політехніки, 2022. 72 с.
3. Кайдановська О.О. Образотворча підготовка архітекторів у вищому навчальному закладі: монографія. Л.: Видавництво Львівської політехніки, 2013. 368 с.
4. Козловська І.М. Теоретичні та методичні основи викладання загальнотехнічних і спеціальних дисциплін: інтегративний підхід : монографія. Л.: Євросвіт, 2003. 248 с.
5. Криворучко О.Ю. Сучасна архітектура. Термінологічний словник. Л.: Видавництво Львівської політехніки, 2008. 136 с.
6. Петришин Г.П. та ін. Історичні архітектурно-містобудівні комплекси: наукові методи дослідження: Навчальний посібник. Л.: Видавництво Львівської політехніки, 2006. 212 с.
7. Рашкевич Ю.М. Болонський процес та нова парадигма вищої освіти: монографія. Л.: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 168 с.
8. Чень Л.Я. Основи наукових досліджень у реставрації пам’яток архітектури: Навчальний посібник. Л.: Вид. Львівської політехніки, 2016. 152 с.
9. Андрущенко В. П. Педагогіка вищої школи: підручник. К.: Педагогічна думка, 2009. 256 с.
10. Бобало Ю. Я. (ред.) (2018). Організаційне та кадрове забезпечення освітнього процесу: збірник нормативних документів Національного університету «Львівська політехніка». Л.: Видавництво Львівської політехніки.
11. Богданова І. М. Педагогічна інноватика: навч. посіб. О.: «ТЕС», 2000. 148 с.
12. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2003. 316 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Педагогічна практика
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 8.191.00.O.012
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: Проф., к.арх. Петришин Галина Петрівна
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Проходження здобувачами освіти третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти
педагогічної практики сприяє формуванню у них відповідно до освітньо-наукової програми
«Архітектура та містобудування» таких компетентностей:
інтегральна компетентність: здатність продукувати інноваційні наукові ідеї,
оволодівати методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні
проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити
оригінальні наукові дослідження у сфері архітектури та містобудування на міжнародному та
національному рівні;
загальні компетентності:
- здатність ініціювати та проводити оригінальні наукові дослідження, ідентифікувати
актуальні наукові проблеми, здійснювати пошук та критичне аналізування інформації,
продукувати інноваційні конструктивні ідеї та застосовувати нестандартні підходи до
вирішення складних і нетипових завдань;
- уміння виявляти ораторську та риторичну майстерність при презентації результатів
наукових досліджень, вести фахову наукову бесіду та дискусію із широкою науковою
спільнотою та громадськістю українською мовою, формувати наукові тексти в письмовій
формі, організовувати та проводити навчальні заняття, використовувати прогресивні
інформаційно-комунікаційні засоби;
фахові компетентності:
- глибинні знання класичного та сучасного наукового інструментарію дослідження
історико-культурних, соціально-економічних, архітектурно-художніх явищ та процесів у
різних сферах архітектури та містобудування.
Результати навчання: Знання:
- здатність продемонструвати розуміння впливу архітектурно-технічних
рішень в суспільному, економічному, культурному і соціальному контексті;
- здатність продемонструвати глибинні знання і розуміння класичної та
сучасної методолого- методичної бази досліджень, соціально-економічних явищ і процесів в галузі архітектури та містобудування;
- здатність продемонструвати знання і розуміння філософської методології наукового пізнання, психолого-педагогічних аспектів професійно-наукової
діяльності, власний науковий світогляд та морально- культурні цінності
Уміння:
- застосовувати одержані знання в галузі архітектури та містобудування для
формулювання та обґрунтування нових теоретичних положень і практичних рекомендацій у конкретній області дослідження;
- інтегрувати та застосовувати одержані знання з різних міжпредметних сфер у процесі розв’язання теоретико-прикладних завдань у конкретні області дослідження;
- обирати і застосовувати методологію та інструментарій наукового дослідження при здійсненні теоретичних й емпіричних досліджень у сфері
архітектури та містобудування;
- проводити наукові дослідження та виконувати наукові проекти на засадах
ідентифікування актуальних наукових проблем, визначення цілей та завдань, формування та критичного аналізування інформаційних бази, обґрунтування та комерціалізації результатів дослідження, формулювання авторських висновків і пропозицій;
- вести наукову бесіду та дискусію українською та англійською мовами на
належному фаховому рівні, презентувати результати наукових досліджень в усній та письмовій формах, організовувати та проводити навчальні заняття;
Комунікація:
- уміння спілкуватись діловою науковою та професійною мовами, застосовувати різні стилі мовлення, методи і прийоми спілкування, демонструвати широкий науковий та професійний словниковий запас;
- уміння застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні інструменти і технології для забезпечення ефективних наукових та проф. комунікацій
Автономія і відповідальність:
- здатність самостійно проводити наукові дослідження та приймати рішення;
- здатність формулювати власні авторські висновки, пропозиції та рекомендації;
- здатність усвідомлювати та нести особисту відповідальність за одержані
результати дослідження
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Професійна педагогіка
Філософія та методологія науки
Дослідницький семінар у галузі архітектури, містобудування,
мистецтва та дизайну
Короткий зміст навчальної програми: Педагогічна практика передбачає вивчення основ архітектурної педагогіки та
особливостей організації навчально-виховного процесу освітніх закладів різного типу;
ознайомлення із світовим досвідом викладання архітектурних дисциплін і законодавчою
нормативною базою неперервної освіти, освітніми стандартами, видами педагогічної
діяльності, методами практичної роботи. Розглядаються питання дидактики, сучасних освітніх
інновацій, методики проведення теоретичних і практичних занять, організації самостійної та
дослідницької роботи, самонавчання у архітектурній науці та практиці.
Проходження практики дозволяє апробувати методи збору та структурування інформації
відповідно до проблем архітектурної науки і тематики навчального архітектурного
проектування, набути досвід застосування набутих знань і вмінь у самостійному укладанні
навчальних презентацій, підготовці різноманітних методичних матеріалів, плануванні та
проведенні практичних занять для здобувачів вищої освіти першого та другого рівнів
спеціальності «Архітектура та містобудування», роботу у віртуальному навчальному
середовищі університету. За результатами самостійних досліджень аспірантам пропонується
презентувати свою наукову тему, визначити її педагогічний потенціал. Індивідуальне
дослідницьке завдання відповідає тематиці дисертаційної роботи аспіранта, передбачена
практична апробація наукових результатів.
Опис: Відвідування лекційних занять
Відвідування практичних/семінарських занять
Підготовка і проведення лекційних занять
Підготовка і проведення практичних занять
Підготовка і проведення виховного заходу
Підготовка звіту про проходження практики
Захист звіту про проходження практики
Самостійна робота
Робота з літературними джерелами
Виконання індивідуального завдання
Підготовка до оформлення і захисту звіту
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль за проходженням практики і перевірка виконання завдань
педагогічної практики проводяться у таких формах:
- індивідуальна перевірка підготовлених планів-конспектів навчальних занять, проєкту
сценарію виховного заходу;
- оцінка активності та застосування творчого підходу до розв’язання завдань, внесених
пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень тощо.
Підсумковий контроль проводиться за результатами урахування якості виконаних
практикантом завдань.
Критерії оцінювання результатів навчання: Для оцінювання результатів педагогічної практики здобувачів освіти третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти застосовується інституційна 100 бальна шкала оцінювання Національного університету «Львівська політехніка»
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Педагогічна практика» / О.О.Кайдановська.
– Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=9469
2. Педагогічна практика аспіранта. Методичні рекомендації щодо проходження педагогічної
практики здобувачів освіти третього (освітньо-наукового) рівня за спеціальністю 011
Освітні педагогічні науки галузі знань Освіта / Педагогіка. / Укладачі: Н.В. Мукан, Т.М.
Горохівська, Л.В. Дольнікова. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. 72 с.
3. Кайдановська О.О. Образотворча підготовка архітекторів у вищому навчальному закладі:
монографія / О.О. Кайдановська. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. –
368 с.
4. Козловська І.М. Теоретичні та методичні основи викладання загальнотехнічних і
спеціальних дисциплін: інтегративний підхід : [монографія] / І. Козловська та ін. ; за ред.
Ірини Козловської, Клауша Лєніка. — Львів : Євросвіт, 2003. – 248 с.
5. Криворучко О.Ю. Сучасна архітектура. Термінологічний словник / Криворучко О.Ю. –
Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2008. – 136 с.
6. Петришин Г.П. та ін. Історичні архітектурно-містобудівні комплекси: наукові методи
дослідження: Навчальний посібник / Г. П. Петришин, У. І. Іваночко, Ю. В. Ідак, та ін. За ред.
Г. П. Петришин. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2006. – 212 с.
7. Рашкевич Ю.М. Болонський процес та нова парадигма вищої освіти: монографія /Ю.М.
Рашкевич . – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 168с.
8. Чень Л.Я. Основи наукових досліджень у реставрації пам’яток архітектури: Навчальний
посібник / Чень Л.Я. – Львів : Вид. Львівської політехніки, 2016. – 152 с.
6. Рекомендована література
Базова
1. Андрущенко В. П. Педагогіка вищої школи: підручник / В. П. Андрущенко, І. Д. Бех,
Н. В. Гузій; за ред. В. Г. Кременя. – К. : Педагогічна думка, 2009. – 256 с.
2. Березюк, О. С., & Власенко, О. М. (2017). Дидактика: теорія і практика. Житомир, Україна:
Вид–во ЖДУ ім. І. Франка.
3. Бобало Ю. Я. (ред.) (2018). Організаційне та кадрове забезпечення освітнього процесу:
збірник нормативних документів Національного університету «Львівська політехніка».
Львів, Україна: Видавництво Львівської політехніки.
4. Богданова І. М. Педагогічна інноватика: навч. посіб. / І. М. Богданова. – Одеса : «ТЕС»,
2000. – 148 с.
5. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник. – К. : Центр
навчальної літератури, 2003. – 316 с.
6. Гузій Н.В. Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні та теоретичні аспекти
/ Нац. педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К. : НПУ, 2004. — 243 с.
7. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посіб. / І. М. Дичківська. – К. :
Академвидав, 2004. – 352 с.
8. Жигірь В.І. Професійна педагогіка: Навчальний посібник / В.І. Жигірь, О.А. Чернега; за ред.
М.В. Вачевського. – К.: Кондор, 2012. – 336 с.
9. Закон України «Про вищу освіту» // Закон від 01.07.2014 № 1556-VII [Електронний ресурс].
– Режим доступу:http://vnz.org.ua \zakonodavstvo\111- zakon-ukrayiny-pro-vyschu-osvitu
10. Закон України «Про освіту» від 23.05. 1991 р. № 1069–ХII // Голос України. – 1991. – 26
черв. ; Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 34. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12/
11. Калашнікова, Л. М., Жерновникова, О. А. (2016). Педагогіка вищої школи у схемах і
таблицях. Харків, Україна.
12. Кравченко Л. М. Неперервна педагогічна підготовка менеджера і освітнього лідера: Навч.-
метод. посіб. – Полтава: Техсервіс, 2007. – 496 с.
13. Кудрявцев А. П., Степанов А. В. и др. Архитектурное образование: проблемы развития. —
Изд. 2-е. — М.: Едиториал УРСС, 2009. — 152 с.
14. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: навч. посібник. – К.: Знання, 2005–486 с.
15. Мармаза О. І. Менеджмент в освіті: секрети успішного управління / Мармаза Олександра
Іванівна. – Х. : Основа, 2005. – 176 с.
16. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. для студ ВНЗ / В.Л. Ортинський. —
К.: Центр учбової літератури, 2009. — 472 с.
17. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко та ін.; За заг. ред. О. М.
Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.
18. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва / Г. М. Падалка. – К. : Освіта України, 2008. – 274 с.
19. Педагогіка: підручник / Ю.М.Козловський, В.Л.Ортинський, Л.В.Дольнікова. – Львів:
Видавництво Львівської політехніки. 2020. – 372с.
20. Педагогічна майстерність: Підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.;
За ред. І. А. Зязюна. — К.: Вища школа, 2004.— 422 с.
21. Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. / Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; За ред.
Н.Г. Ничкало. – К.: Вища шк., 2000. – 380 с.
22. Рудницька О. П. Педагогіка : загальна та мистецька : навч. посіб. / О. П. Рудницька. –
Тернопіль : Навч. книга – Богдан, 2005. – 360 с.
23. СВО ЛП. (2019). Положення про організацію проведення практики студентів Національного
університету «Львівська політехніка». Взято з: https://lpnu.ua/polozhennia-pro-orhanizatsiiu-
provedennia-praktyky-studentiv
24. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості: Підручник / С.О.Сисоєва. – К.: Міленіум,
2006. – 346 с.
25. Соловей, М.І. (2014). Професійно-практична підготовка майбутніх викладачів вищої школи:
педагогічна практика, науково-асистентська практика: навчальний посібник. Київський
національний лінгвістичний університет. Київ, Україна: Ленвіт.
26. Таланова, Ж. В. (2010). Докторська підготовка у світі та Україні. Київ, Україна: Міленіум.
27. Туркот, Т. І. (2011). Педагогіка вищої школи. Київ, Україна: Кондор.
28. Уруський В.І. (2012). Педагогічна діагностика: методичні рекомендації. Тернопіль, Україна.
29. Фіцула, М.М. (2014). Педагогіка вищої школи. Київ,Україна: Академвидав.
30. Холковська, І.Л. (ред.). (2017). Професійно-педагогічна компетентність викладача вищого
навчального закладу. Вінниця, Україна: ТОВ «Нілан ЛТД».
Допоміжна
1. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. Учебник для инженеров-педагогов,
преподавателей спецдисциплин системы профессионально- технического и высшего
образования / Е.Э. Коваленко. –Х.: Штрих, 2003. – 480 с.
9. Ораторське мистецтво: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закл. / Н.П. Осипова –
Харків: Одісей, 2006. — 144 с.
10. Роменець В.А. Психологія творчості: Навч. посібник / В.А. Роменець. – К.: Либідь, 2001. –
288 с.
11. Степура А. WOW-виступ по-українськи. Ноу-хау сучасного оратора / Андрій Степура. –
Дніпро: Моноліт, 2018. — 304 с.
2. Сушенцева Л.Л. Форми організації навчання у вищому навчальному закладі /
Л.Л. Сушенцева. – Кривий Ріг: КТУ, 2005. – 68 с.
3. Шмагало Р.Т. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ – середини ХХ ст.: структурування
методологія художні позиції / Р.Т. Шмагало. – Львів: Українські технології, 2005. – 528 с.
9. Інформаційні ресурси
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Педагогічна практика
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 8.191.00.O.009
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Педагогічна практика
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 8.191.00.O.010
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектура та реставрація
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна