Спецкурс з наукових досліджень спеціальності, частина 1
Спеціальність: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.151.00.O.016
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології
Лектор: доцент, д.т.н. Ділай Ігор Володимирович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
інтегральна компетентність (ІНТ): здатність розв’язувати складні задачі та проблеми під час професійної діяльності у галузі автоматизації та приладобудування або в процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів галузі, проведення досліджень та|або здійснення інновацій та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
- Загальні компетентності:
К1. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
К2. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
К3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
- Фахові компетентності:
К14. Здатність виявляти наукову сутність проблем у професійній сфері, знаходити адекватні шляхи щодо їх розв’язання, оцінювати повноту інформації в ході професійної діяльності, за необхідності доповнювати й синтезувати відсутню інформацію працюючи в умовах невизначеності.
К15. Здатність застосовувати проблемно-орієнтовані методи аналізу, синтезу та оптимізації систем автоматизації, процесів управління виробництвом у наукових дослідженнях.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
ПР08. Уміти розробляти функціональну, організаційну, технічну та інформаційну структури систем автоматизації складними технологічними та організаційно-технічними об’єктами в залежності від технологічних умов та вимог до управління виробництвом.
ПР13. Уміти виявляти наукову сутність проблем у професійній сфері, знаходити адекватні шляхи щодо їх розв’язання.
ПР14. Уміти застосовувати методи аналізу, синтезу та оптимізації систем автоматизації, управління виробництвом, життєвим циклом продукції та її якістю у наукових дослідженнях.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити:
Методи оптимізації систем керування
Короткий зміст навчальної програми: Загальні відомості та особливості мови С++ та її зв'язок з мовами С, Java i C#; парадигма об’єктно-орієнтованого програмування (інкапсуляція, поліморфізм, наслідування) і порівняння її з парадигмою структурного програмування. Базові типи даних; оголошення змінних, локальні та глобальні змінні; система введення-виведення; структури керування: if, if-elese-if, switch; циклічні структури: for, while, do-while; інструкції break, continue, goto. Оголошення та ініціалізація одно- і багатовимірних масивів, вказівників; базового типу вказівника; зв'язок вказівників і масивів. Формати опису функції в С++ i звернення до неї; поняття прототипу функції; виклику функцій з вказівниками та масивами. Структури, доступ до її членів; передача структур функціям; використанню вказівників на структури. Основи поняття класу; формат оголошення класу; доступ до членів класу; конструктори та деструктори класу; перезавантаження конструкторів. Доступ до членів базового класу; використання специфікаторів – public, protected і private. Вказівники на довільні типи; віртуальні функції та їх наслідування; поняття поліморфізму.
Опис: Вступна лекція
Лекція 1. Парадигми структурного і ООП. Зв'язок мов програмування Сі та С++, Java, C#
Лекція 2. Базові елементи мови програмування С++. Основні типи даних. Керуючі та циклічні структури
Лекція 3. Вказівники і масиви (одно- і двомірні)
Лекція 4. Вказівники і функції в С++
Лекція 5. Структури в Сі та С++
Лекція 6. Основні поняття класу. Загальний формат оголошення класу. Конструктори та деструктори. Класи і структури.
Лекція 7. Базові поняття про перевантаження операцій і наслідування. Поліморфізм.
Методи та критерії оцінювання: - контроль на лекційних заняттях: вибіркове усне опитування;
- контроль самостійної роботи: перевірка конспекту лекцій, звітів та письмової складової іспиту;
- поточного контроль: відпрацювання академічних заборгованостей та захист звітів до лабораторних робіт;
- семестровий контроль здійснюють у формі семестрового іспиту (усна та письмова складова)
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК):
відпрацювання лабораторних робіт та захист звітів оформлених згідно методичних вимог (30 балів)
Екзаменаційний контроль:
письмова компонента (50 балів) + усна компонента (20 балів)
Максимальна оцінка в балах: 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Семестрова оцінка формується із суми балів, передбачених за поточний та екзаменаційний контроль.
Критерії оцінювання знань та вмінь студента за результатами вивчення навчального матеріалу дисципліни у 100-бальній шкалі:
100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Практичний курс програмування мовою С++: Навч. посібник. П.П.Зінченко та ін. - К.: НТУУ «КПІ», 2008. – 216 с.
2. Програмування. Поглиблений курс / В.В.Зубенко, Л.Л. Омельчук. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет, 2011. – 623 с.
3. Шилдт Г. С++: базовый курс. – М.: Изд. Дом «Вильямс», 2010. – 624 с.
4. Пахомов Б.И. С/С++ и MS Visual C++ 2012 для начинающих. – СПб.: БХВ-Петербург, 2013. – 512 с.
5. Шпак З.Я. Програмування мовою С: Навч. посібник. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2011. – 436 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).