Інформаційні технології в електропостачальних системах
Спеціальність: Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
Код дисципліни: 7.141.11.E.051
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Електроенергетика та системи управління
Лектор: канд. техн. наук, доц. Музичак Андрій Зіновійович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: загальні компетентності:
• здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу (ЗК1);
• здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК2);
• здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел (ЗК5);
• здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК6);
• здатність працювати в команді (ЗК7);
• здатність працювати автономно (ЗК8).
4
фахові компетентності:
• здатність вирішувати практичні задачі із застосуванням систем автоматизованого
проектування і розрахунків (ФК1);
• здатність вирішувати практичні задачі із залученням методів математики, фізики та
електротехніки (ФК2);
• здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми,
пов'язані з роботою електричних систем та мереж, електричної частини станцій і
підстанцій та техніки високих напруг (ФК3);
• здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми,
пов'язані з проблемами метрології, електричних вимірювань, роботою пристроїв
автоматичного керування, релейного захисту та автоматики (ФК4);
• здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми,
пов’язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії
(ФК6);
• здатність виконувати професійні обов’язки із дотриманням вимог правил техніки
безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та охорони навколишнього середовища
(ФК8);
• усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології
в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці (ФК10);
• уміння ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу електричних станцій,
електричних систем і мереж, систем електропостачання шляхом використання
аналітичних методів і методів моделювання (ФКС1);
• уміння аргументувати вибір методів розв'язування спеціалізованих задач, критично
оцінювати отримані результати та захищати прийняті рішення (ФКС3).
Результати навчання: знати призначення та класифікацію прикладного програмного забезпечення;
• знати поширені програмні пакети для розв'язування задач лектроенергетики;
• знати загальні принципи формування цифрових моделей розв'язування задач електроенергетики;
• вміти працювати на персональному комп'ютері під керуванням операційної системи Windows;
• вміти працювати зі спеціалізованими програмними пакетами для розв'язування задач електроенергетики;
• вміти розробляти та реалізовувати алгоритми електр
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - Фізика
- Теоретичні основи електротехніки
- Проектування електропостачальних системи
Короткий зміст навчальної програми: Викладено загальні відомості про прикладне програмне забезпечення в
електроенергетиці. Розглядаються окремі пакети програмного забезпечення для розв'язування задач електроенергетики, а саме системи автоматизованого проектування, програмні засоби розрахунку режимів електроенергетичних систем, аналізу аварійних процесів. Наведено особливості формування цифрових моделей розв'язування задач електроенергетики.
Опис: Інформаційні та промислові технології в електроенергетиці та електропостачальних системах. Спеціалізоване програмне забезпечення для потреб електропостачальних систем. Тенденції розвитку ПЗ в електроенергетиці. Системи автоматизованого керування та структура АСК технологічним процесом (АСКТП). Еволюція розвитку та покоління АСКТП. Об’єктна модель сучасних прикладних програм в сфері електроенергетики та інтерфейс користувача. Інтерфейси та множинне наслідування. Програмування прикладних задач на рівні інтерфейсу та композиції. Поняття архітектури ПЗ. Багаторівнева архітектура. Засоби графічної візуалізації архітектури ПЗ. UML діаграми. Поняття зберігання інформації та організація баз даних. Схема бази даних. Поняття сучасного інформаційного порталу, його структура та методи його побудови. Інтернет сервери.
Методи та критерії оцінювання: - Письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, контрольна робота (40%)
- Підсумковий контроль (іспит): письмово-усна форма (60%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Бали та відповідні до них оцінки фактичного рівня досягнення програмних результатів навчання формуються за результатами поточного контролю шляхом урахування оцінювання повноти та якості виконання обов’язкових індивідуальних робіт, контрольної роботи та усного опитування
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Коноваленко І.В. Програмування мовою С# 6.0: Навчальний посібник для технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Тернопіль, 2015. – 227с.
2. Мартин Фаулер. Архітектура корпоративних программных приложений. «Вильямс», 2007. — 544 с.
3. Об’єктно-орієнтоване програмування : конспект лекцій для студентів напряму підготовки "Комп’ютерні науки" всіх форм навчання / Ю. Е. Парфьонов, В. М. Федорченко, М. Ю. Лосєв, О. В. Щербаков. – Харків : Вид. ХНЕУ, 2010. – 312 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).