Інформаційно-вимірювальні комплекси

Спеціальність: Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка
Код дисципліни: 6.175.01.E.047
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Інформаційно-вимірювальних технологій
Лектор: Проф. Яцишин Святослав Петрович
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Вивчення загальних принципів побудови інформаційно-вимірювальних комплексів, в т.ч. призначених до безпосередньої чи посередньої співпраці з комп’ютерними засобами, структури та функцій їх основних елементів, метрологічних характеристик.
Завдання: Спеціальні (фахові) компетентності: - Здатність використовувати сучасні інженерні та математичні пакети для створення приладів і моделей систем вимірювання; - Здатність здійснювати технічні заходи із забезпечення метрологічної простежуваності, правильності і повторюваності та відтворюваності результатів вимірювань і випробувань за міжнародними стандартами. - Здатність до налагодження і дослідної перевірки окремих видів приладів в лабораторних умовах і на об’єктах. - Здатність розробляти нормативну і методичну бази для забезпечення якості та технічного регулювання та розробляти науково-технічні засади систем управління якістю й сертифікаційних випробувань. Фахові компетентності професійного спрямування: - Наявність базових знань про термометрію та її використання інформаційно-вимірювальних системах і комплексах. - Здатність застосовувати на практиці презентаційні навики. - Здатність оцінювати сучасний рівень та перспективи розвитку засобів вимірювань, забезпечувати їх стандартизацію та сертифікацію
Результати навчання: В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен: Розуміти застосовувані методики та методи аналізу, проєктування і дослідження, а також обмеження на їх використання. Вміти встановлювати раціональну номенклатуру метрологічних характеристик засобів вимірювання для отримання результатів вимірювання з заданою точністю. Знати та вміти організовувати процедуру вимірювання, калібрування, випробувань при роботі в групі або окремо. Знати та вміти використовувати технології розробки програмно-апаратного забезпечення вбудованих мікропроцесорних систем.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - Аналогові та цифрові засоби вимірювань ; - Вступ до теорії інформаційно-вимірювальних систем.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна полягає у вивченні структури, призначення, основних параметрів та метрологічних характеристик інформаційно-вимірювальних засобів при їх формуванні у комплекси одно- та різнотипних комплексів; вивченні різних видів інтерфейсів в ІВК з дротовою та бездротовою передачею вимірювальних даних
Опис: Загальні відомості. Мета, цілі та завдання курсу. Основні терміни. Структури ІВК. Поняття мікро-процесорної інформаційно-вимірю-вального комплексу та його будова, характеристики, застосування ІВК. Основи роботи мікропроцесорів інформаційно-вимірювальних комплексів. Особливості опрацювання інформації в мікроконтролері. Види мікроконтролерів сучасного виробництва типу ATMEL в т.ч. з встановленим АЦП та мультиплексором. Основи роботи мікропроцесорів інформаційно-вимірювальних комплексів. Внутрішня структура МП (регістри, буфери, адресна пам’ять, акумулятори пам’яті тощо) та особливості роботи та керування МП і ІВК в цілому. Переривання, прямий доступ до пам’яті тощо. Апаратні засоби мікропроцесорних систем інформаційно-вимірювальних комплексів Структури ІВК із збиранням даних у вимірювальній техніці. Інформаційні характеристики ІВК. Потік інформації. Перепускна здатність інформа-ційного каналу. Ентропія джерела неперервних повідомлень. Інформаційна надлишковість Види інформаційно-вимірю-вальних комплексів та їх експлуатація. Централізовані, розподілені і зв’язані ІВК. Продуктивність, завантаження тощо. Час відповіді. Режими опрацювання даних. Кількість одночасно вирішуваних завдань.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль знань студентів під час проведення занять; проведення семестрового екзамену (заліку - за результатами виконання КП).
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль – 25 балів Екзаменаційний контроль (письмова частина ) – 30 балів Екзаменаційний контроль (усна частина) 20 балів Практичні заняття – 25 балів. Разом – 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни “Інформаційно-вимірювальні комплекси. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2014. 2. Інформація з Веб-сайту фірми “Інтел” щодо будови та основних технічних характеристик мікропроцесорів серії 8000. 3. В.Гудим, С.Яцишин. Вимірювання фізичних величин у галузі безпеки життєдіяльності, Вид-во «Знання», Київ, 2015. – 198 с. 4. S.Yatsyshyn. Cyber-Physical Systems. Metrological Issues, 2016, IFSA Publishing, Barcelona, Spane.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).