Виробнича практика

Спеціальність: Комп'ютерно-інтегровані технології художнього та ювелірного литва
Код дисципліни: 6.136.03.O.037
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Матеріалознавство та інженерія матеріалів
Лектор: Лемішка Ігор Анатолійович
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою виробничої практики є: – практичне оволодіння системою поглиблених спеціальних знань та умінь інноваційного характеру для вирішення проблемних професійних завдань; – отримання і закріплення первинних навичок практичної та наукової праці для використання у професійній роботі матеріалознавця, науковця, викладача; – оволодіння сучасними методами досліджень, формами організації праці, вмінням працювати на сучасному обладнанні, користуватися науковою літературою, вмінням формулювати та планувати експериментальні завдання; – виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності.
Завдання: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми металургії у професійній діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування теоретичних положень та методів інженерії і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Здатність застосовувати системний підхід до вирішення проблем металургії. Критичне осмислення наукових фактів, концепцій, теорій, принципів і методів, необхідне для професійної діяльності в сфері металургії. Здатність застосовувати і інтегрувати знання на основі розуміння інших інженерних спеціальностей. Здатність застосовувати наукові і інженерні методи, а також комп’ютерне програмне забезпечення для вирішення типових та комплексних завдань ливарного виробництва, у тому числі в умовах невизначеності. Усвідомлення контекстів, в яких можуть бути застосовані знання металургії (наприклад, управління процесами та обладнанням, менеджмент, розробка технології тощо). Здатність працювати з технічною невизначеністю. Здатність використовувати математичні принципи і методи, необхідні для підтримки комп'ютерно-інтегрованих технологій художнього та ювелірного литва в металургії. Здатність вирішувати типові інженерні завдання ливарного виробництва, зокрема із застосуванням сучасних засобів комп’ютерного моделювання. Здатність управляти комплексними діями або проектами у ливарному виробництві для забезпечення досягнення поставленої мети з урахуванням всіх аспектів вирішуваної проблеми, у тому числі пов’язаних із виробництвом, експлуатацією, технічним обслуговуванням та утилізацією. Усвідомлення умов роботи, технічних характеристик та застосування виробничого обладнання та контрольно-вимірювальних приладів, здатність керувати металургійним обладнанням, в тому числі за допомогою електротехнічних та електронних пристроїв, аналізувати процеси, що протікають в металургійних агрегатах. Здатність встановлювати дефекти матеріалів та виробів, застосувати сучасні раціональні методи діагностування матеріалів та виробів, обирати устаткування та прилади для застосовуваних методів діагностування матеріалів та виробів, проводити контроль, записувати його результати та складати звіт за одержаними результатами. Усвідомлення основ дослідницьких робіт, стандартизації, сертифікації й акредитації матеріалів та виробів, здатність здійснювати метрологічну оцінку відповідності якості матеріалів, металовиробів та послуг державним та міжнародним стандартам систем EN та ISO.
Результати навчання: Знання і розуміння інженерних наук, які лежать в основі спеціалізації, на рівні, необхідному для досягнення інших результатів програми, у тому числі достатня обізнаність в їх останніх досягненнях. Розуміння кращих світових практик і стандартів діяльності та навички застосовувати їх у металургійній галузі України. Вміння виявляти, формулювати і вирішувати типові та складні й непередбачувані інженерні завдання і проблеми ливарного виробництва, що включає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір і використання відповідних обладнання, інструментів та методів, застосування інноваційних підходів та спеціалізованого програмного забезпечення. Вміння обирати і застосовувати придатні типові методи досліджень (аналітичні, розрахункові, моделювання, експериментальні); правильно інтерпретувати результати таких досліджень та робити висновки. Вміння здійснювати пошук літератури, консультуватися і критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації з метою детального вивчення і дослідження інженерних питань ливарного виробництва. Вміння розробляти, проектувати та моделювати ливарні процеси і системи, які задовольняють встановлені вимоги, передбачаючи обізнаність про нетехнічні (суспільство, здоров'я і безпека, навко-лишнє середовище, економіка) аспекти, обирати і застосовувати адекватні методології проектування, у тому числі інструментами автоматизованого проектування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Автоматизація виробничих процесів Виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Особливість підготовки бакалаврів за спеціальністю 136 «Металургія» полягає в тому, що виробнича практика може проводитися і в науково-дослідних інститутах, і на підприємствах машинобудування та теплоенергетики, зокрема у відділах металографії, дефектоскопії, термічної обробки тощо та центральних заводських лабораторіях. Практика забезпечує узагальнення та поглиблення вивчених фахових дисциплін, формування їх взаємозв'язків і проявів у різних сферах металургії, розуміння студентами особливостей застосування теоретичних положень у практичній діяльності, їх адаптацію до умов ринку праці та вимог потенційних роботодавців. Основним завданням практики є закріплення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання, формування професійного вміння приймати професійні рішення в конкретних умовах будь-якої виробничої діяльності, оволодіння сучасними методами, формами організації виробництва. При цьому методичну та організаційну підтримку повинні забезпечувати керівники практики від кафедри та від підприємств (організацій), де студенти проходять практику. У період практики студенти набувають досвіду поєднання методів управління, проведення науково-дослідних робіт, професійних якостей, навичок творчого ставлення до підприємництва. Вона має сприяти професійному становленню та саморозвитку студента, забезпечувати вибір його фахової спеціалізації та підґрунтя для подальшої кар'єри. Під час практики студенти мають змогу усвідомити свою приналежність до когорти інженерів і перейняти відповідний досвід провідних спеціалістів у своїй галузі.
Опис: Ознайомлення з нормативною документацією з охорони праці та пожежної безпеки і проходження інструктажу з реєстрацією у відповідному журналі Ознайомлення і історією та особливістю роботи бази практики Літературний огляд згідно з поставленим завданням Обґрунтування актуальності досліджень Вибір методик для вирішення поставленого завдання
Методи та критерії оцінювання: Керівник практики від кафедри проводить збори зі студентами перед початком практики, інструктаж з техніки безпеки (з обов’язковим записом у відповідному журналі), розробляє та затверджує у встановленому порядку план проходження практики, видає студентам заповнені бланки «Завдання та результати проходження практики» (Додаток 1) та (за потреби) «Скерування на практику» (Додаток 2), контролює прибуття студентів на базу практики, систематично перевіряє робочі записи щодо виконання поставленого завдання, налагоджує зв’язки з керівником від бази практики з метою оперативного вирішення поточних питань, приймає залік в складі комісії.
Критерії оцінювання результатів навчання: Після закінчення терміну практики студент оформляє та подає звіт на кафедру. Для узагальнення результатів роботи, виконаної студентом під час практики та підготовки звіту відводиться 2 – 3 дні в кінці практики. Звіт студента з практики повинен відповідати правилам оформлення наукових звітів дотриманням ЄСКД, державних стандартів тощо. Матеріали звіту повинні відповідати темі магістерської роботи. У звіті коротко і конкретно описується робота, яка особисто виконана студентом, не допускається дослівного переписування матеріалів баз практики, а також цитування літературних джерел без посилань. Структура і зміст звіту з практики повинні відповідати усім етапам наукового дослідження і його логічній послідовності. Складений студентом звіт повинен мати послідовну структуру з таких розділів: теоретичний, експериментальний, аналітичний і проектний. Звіт повинен бути пронумерований, скріплений та містити такі елементи: 1. Титульна сторінка; 2. Заповнений бланк «Завдання та результати проходження практики» (Додаток 2) роздруковується на одному аркуші (двосторонній друк) з відмітками про проходження практики і характеристикою та оцінкою роботи студента керівником від бази практики (2-га сторінка звіту); 3. Календарний план виконання робіт з відмітками керівника; 4. Вступ (обґрунтування актуальності теми магістерської дипломної роботи, визначення наукової проблеми дослідження, мети, завдань, об’єкту і предмету дослідження); 5. Основна частина звіту з конкретним описом роботи, виконаної студентом під час практики та її результатів: – опрацювання літературних джерел за тематикою дослідження; – вибір та обґрунтування методик досліджень; – результати проведених досліджень та їх опрацювання. 6. Апробація результатів дослідження – підготовка до опублікування наукової статті, тез, виступу на конференції, тощо. 7. Висновки та пропозиції; 8. Список використаної літератури; 9. Додатки (таблиці, графіки, результати та методика розрахунків тощо за необхідності).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зра
Рекомендована література: [1] Gaskell D.R., Laughlin D.E. Introduction to the Thermodynamics of Materials. 6th ed. – CRC Press, 2017. – 694 p. ISBN 978-1-138-03532-0. [2] Ahindra Ghosh, Amit Chatterjee. Ironmaking and Steelmaking: Theory and Practice. – PHI Learning Pvt. Ltd., 2008. – 472 p. ISBN 978-81-203-3286-4. [3] Tupkary R.H., Tupkary V.R. An Introduction to Modern Iron Making. – Khanna Publishers, 2004. – 500 p. ISBN 978-81-7409-086-3. [4] MIT Department of Materials Science and Engineering. 3.00 Thermodynamics of Materials [Electronic resource]. – MIT OpenCourseWare. – Available at: https://ocw.mit.edu/courses/materials-science-and-engineering/3-00-thermodynamics-of-materials-fall-2002/
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).