Клінічна психологія
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 6.053.00.O.033
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: Клименко Марія Романівна – док.філософії, доцент
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: ЗК 3. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
3К 4. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
СК 1. Здатність оперувати категоріально-понятійним апаратом психології
СК 2. Здатність до ретроспективного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду, розуміння природи виникнення, функціонування та розвитку психічних явищ.
Результати навчання: ПР 1 Аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання.
ПР 2 Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ в контексті професійних завдань.
ПР 9 Пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та
аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання
ПР 12 Складати та реалізовувати програму психопрофілактичних та просвітницьких дій, заходів психологічної допомоги у формі лекцій, бесід, круглих столів, ігор, тренінгів, тощо, відповідно до вимог замовника.
АіВ 2. Відповідальність за професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб, здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні
навчальні дисципліни
Загальна психологія
Анатомія та фізіологія центральної нервової системи
Експериментальна психологія
Психодіагностика
Психокорекція та психореабілітація
Супутні і наступні
навчальні дисципліни
Психологічне консультування за різними напрямами, частина 1
Етичні норми психологічного консультування
Психологія здоров'я
Психологічна служба
Сімейне консультування
Короткий зміст навчальної програми: Клінічна психологія - це міждисциплінарна галузь знань, що розвивається на стику психології та медицини. Це окрема психологічна дисципліна, що займається вивчення психологічних розладів і психічними аспектами соматичних захворювань чи розладів у рамках етіології та аналізу умов виникнення, класифікації та діагностики порушень, консультативно-психотерапевтичної інтервенції, психопрофілактики, реабілітації, охорона психічного здоров'я.
Головними завданнями клінічної психології є вирішення питань (як практичних так і теоретичних), що стосуються попередження, діагностики психологічних порушень хворих людей, а також до психокорекційних форм впливу на процес їх одужання, реабілітації, вирішення різних експериментальних питань і вивчення дії психічних чинників на форму і перебіг захворювань. Предметом вивчення клінічної психології є психологічний аналіз природи захворювань (як соматичних, так і психічних). Її основними розділами є загальна та спеціальна клінічна психологія. Програма складена для студентів бакалаврів спеціальності 053 «Психологія».
Опис: 1. Вступ до клінічної психології. Визначення предмету та завдань клінічної психології. Біопсихосоціальна модель. Поняття етіології та патогенезу, класифікації психічних порушень в клініко-психологічній парадигмі.
2. Історія клінічної психології. Сучасний розвиток науки та актуальні виклики.
3. Клініко-психологічне дослідження. Медичний діагноз та клініко-психологічний діагноз. Підходи діагностики. Поняття симптому та синдрому. Нейропсихологічні синдроми.
4. Психоаналітична діагностика. Рівні структурної організації особистості. Первинне психоаналітичне інтерв’ю.
5. Визначення норми та патології. Концепція психічного здоров’я. Преморбідні стани.
6. Діагностичні принципи альтернативи. Вивчення реакцій пацієнта на хворобу
7. Невротичні, обумовлені стресом та соматоформні розлади (частина 1). Поняття неврозогену. Сучачне бачення теорії неврозів та місце нвротичних розладів у класифікації МКХ-11, DSM-5. Істеричне, конверсійне, дисоціативне.
8. Невротичні, обумовлені стресом та соматоформні розлади (частина 2). Неврастенія (сучасне трактування). Обсесивно-компульсивні розлади.
9. Невротичні, обумовлені стресом та соматоформні розлади (частина 3). Реакція на важкий стрес і порушення адаптації.
10. Розлади особистості. Динаміка досліджень розладів особистості у історичному контексті. Типологізація розладів особистості у МКХ-11, DSM-5. Диференційна діагностика.
11. Клініка психопатій: порушення характеру у психоаналізі. Диференційна діагностика типів характеру в психодинамічній парадигмі.
- Психопатичний тип
- Нарцисичний тип
- Шизоїдний тип
- Параноїдний тип
- Дисоціативний тип
12. Клініка психопатій: порушення характеру у психоаналізі. Диференційна діагностика типів характеру в психодинамічній парадигмі.
- Депресивний тип
- Маніакальний тип
- Мазохістичний тип
- Обсесивно-компульсивний тип
- Істеричний тип
13. Афективні розлади. Розлади депресивного, маніакального та біполярного спектрів.
14. Депресія. Клінічна картина. Диференційна діагностика. Підходи у інтервенції. Психодинамічна терапія депресії.
15. Манія. Від циклотимії до гіпоманії. Класифікація маній. Диференційна діагностика. Біполярний афективний розлад. Підходити діагностики та терапії.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль за ОК «Клінічна психологія» здійснюється за допомогою вибіркового усного опитування; оцінення виступів на практичних заняттях, оцінки активності у дискусіях, оцінки інивідуальних есе та контрольних робіт. Екзаменаційний контроль є результатом суми поточної активності студента та результатів екзамену, який включає усну та письмову частини..
Для денної форми навчання: Максимальна кількість балів, які може отримати студент під час навчання 40 (ПК), що включає в себе виступи на практичних заняттях, аналіз фахової літератури, участь у дискусіях, виконання індивідуального завдання, результати тестування за кожною із тем. Система за якою студент набирає бали – середнє арифметичне усіх відповідей та додавання оцінки за письмову роботу у формі есе, яка оцінюється так як і відповідь на практичному занятті.
Під час екзамену студент може набрати максимально 60 балів, що передбачає виконання тестових завдань та усну відповідь на 3 питання екзаменаційного контролю. Мінімальний бал з яким студент допускається до екзамену – 0 балів. Відпрацювання на дисципліні можуть здійснюватися лише у випадку задокументованої поважної причини пропуску пари.
Критерії оцінювання результатів навчання: При оцінюванні усної відповіді студентів враховується:
1. Грунтовність викладу засвоєного матеріалу (якість, логічність, об’єм);
2. Вміння мислити самостійно: аналізувати опрацьований матеріал, узагальнювати, систематизувати, моделювати, формулювати персональні судження про опрацьовану та засвоєну інформацію.
3. Вміння застосовувати опановане знання на практиці.
4. Бали протягом поточного контролю накопичуются та виводиться середє арифметичне, що множиться на 3.
Мінімальна кількість відповідей на практичних = 6.
Менше 6 відповідей (віднімається відсоток з загальної суми):
5 відповідей - мінус 5 %
4 відповідей – мінус 10 %
3 відповідей – мінус 20 %
2 відповідей – мінус 35 %
1 відповідей – мінус 50%
Програмою також передбасена одна контрольна робота, що оцінюється максимально у 10 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Галецька І. Клініко-психологічне дослідження: навч. Посібник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 242 с.
2. Галецька І. І. Методологічні проблеми вивчення психологічного здоров’я. Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. за ред. академіка С. Д. Максименка. К.: Главник, 2005. Вип. 26, т. 1. С. 320 – 325.
3. Гальчук О. Я. Клінічнапсихологія: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів] О. Я. Гальчук. К.: Атіка, 2012. 216 с.
4. Герасименко Л.О., Скрипніков А.М., Ісаков Р.І. Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Постравматичній стресовий розлад: Навч посіб. Київ : ВСВ Медицина, 2023. 120 с.
5. Завгородня О.В. Степура Е.В. Шаталіна В.В. Алекситимія в «умовно здорових» людей: труднощі та можливості корекції. Психологія і особистість. Київ, 2020. № 2 (18), С. 247-262.
6. Зливков В. Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ: Педагогічна думка, 2016. 219 с.
7. Кліманська М.,Галецька І. Українська адаптація короткого п’ятифакторного опитувальника особистості TIPI (TIPI-UKR) Психологічний часопис. 2019. Том 5. №9. С. 57-74.
8. Клінічна психодіагностика: практикум. Редактор-упорядник проф. М.В.Миколайський. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2006. 228 с.
9. Клінічна психологія: словник-довідник. Авт.- уклад. С. В. Діденко К.: Академвидав, 2012. 320 с.
10. Клименко М. Р. Нарцисична саморегуляція особистісного самоздійснення. Психологія особистості. 2018. Т. 1. № 9. C. 44-50.
11. Клименко М. Р. Нарцисичні шляхи самоздійснення. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2018. Вип. 3. Том. 1. С. 54-62.
12. Клименко М. Р. Функції нарцисичної саморегуляції як чинник особистісного самоздійснення. Психологія особистості. 2019. Т. 1. № 9. C. 80-89.
13. Клименко М. Р. Образ тіла у психодинаміці нарцисичної саморегуляції. Габітус. 2022. Вип. 35. С. 127–132.
14. Клименко М. Р. Нарцисична саморегуляція: дослідження статевих відмінностей. Габітус. 2022. Вип. 40. С. 115–120.
15. Клименко М. Р., Гордон Д. А. Психологічні особливості зв’язку екзистенційного самоздійснення та толерантності до невизначеності. Габітус. 2022. Вип. 42. С. 171–177.
16. Клименко М. Р., Паньків К. І. Стилі гумору осіб із різними профілями констеляції рис Темної Тетради та Світлої Тріади. Габітус. 2023. Вип. 52. С. 133–139.
17. Критерії діагностики і психотерапії розладів психіки та поведінки [Електронний ресурс] / Під ред. Б. В. Михайлова, С. І. Табачнікова, О. К. Напрєєнка, В. В. Домбровської // Новини української психіатрії. — Харків, 2003.
18. Никоненко Ю.П. Никоненко Ю.П. Клінічна психологія клінічна психологія. Навчальний посібник, 2016. 369 c.
19. Основи загальної та клінічної психології. Підруч. для студ. вищ. мед. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. / за ред.проф. І.С.Вітенко і проф. О.С.Чабана./ Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. 344 с.
20. Федосова Л. О. Клінічна психологія: навч. посіб. К.: ДП „Вид. дім „Персонал”, 2013. 248 с.
21. Фройд З. Історії хвороб. Дора. Шребер. Чоловік-щур. Komubook, 2019. 344 с.
22. Савенкова І.І. Клінічна психологія: навчальний посібник. Миколаїв: Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, 2018. 302 с.
23. Bernstein D., A. Teachman A., Olatunji O., Lilienfeld O. Introduction to Clinical Psychology. Bridging Science and Practice. 600 p.
24. Brcssi C., Fronza S., Minacapclli E., Paola Nocito E., Dipasquale E., Magri L., Lionetti E., & Barone L. Short-term psychodynamic psychotherapy with mentalization-based techniques in major depressive disorder patients: Relationship among alex-ithymia. reflective functioning, and outcome variables—A Pilot study. Psychology and Psychotherapy: Theory. Research and Practice. 2017. 90 (3). P. 299-313.
25. Bollas, C. The shadow of the object: Psychoanalysis of the unthought known. New York: Columbia University Press, 2018. 224 p.
26. Fenichel O., The Psychoanalytic Theory of Neurosis : London. 1996. 744 p.
27. Ferenczi S. The Clinical Diary. Harvard University Press; Revised ed. Edition, 2010. 256 p.
28. Fonagy P., Target M. Playing with reality: I. Theory of mind and the normal development of psychic reality. Int. J. Psycho-Anal. 1996. 77. P. 217-33.
29. Fonagy P., Luyten P., Strathearn L. Borderline personality disorder, mentalization, and the neurobiology of attachment. Infant Mental Health Journal. 2011. Vol. 32. no. 1. P. 47–69.
30. Freda M. F., Esposito G., Quaranta T. Promoting mentalization in clinical psychology at universities: a linguistic analysis of student accounts. Europe’s Journal of Psychology. 2015. Vol. 11. no. 1. P. 34–49.
31. Gardner H. Frames of mind: the theory of multiple intelligences. New York: Basic Books; 1983.
32. Goldberg L. R., Johnson J. A., Hogan R., Ashton M. C., Cloninger C. R., Gough H. G. The international personality item pool and the future of public-domain personality measures. Journal of Research In Personality. 2006. Vol. 40(1), P. 84-96.
33. Gross J.J., Munoz R.F. Emotion regulation and mental health. Clinical Psychology: Science and Practice 1995. P. 151-64.
34. Holmes J. Mentalizing from a psychoanalytic perspective: What’s new. Handbook of mentalization-based treatment, 2006. P. 31-49.
35. Huflejt-Lukasik M. Ja I procesy samoregulacji: roznice miendzy zdrowiem a zaburzeniami psychicznymi. Warszawa : Scholar, 2010. 322 p.
36. International Dictionary of Psychotherapy / ed. by Nardone G., Salvini A. 2019, London : Routledge. 610 p.
37. Jakobwitz S., Egan V. The dark triad and normal personality traits. Personality and Individual Differences, 2006. Vol. 40. P. 331-40.
38. McDougall J. Theatres of the Mind. London : Free Association Books, 1996. 300 p.
39. McWilliams N. Psychoanalytic Diagnosis: Understanding Personality Structure in the Clinical Process. New York City : The Guilford Press, 2011. 449 p.
40. Kernberg O., Borderline Conditions and Pathological Narcissism. Lanham : Jason Aronson, Inc., 2000. 376 p.
41. Kohut H. The Analysis of Self: A Systematic Approach to the Psychoanalytic Treatment of Narcissistic Personality Disorders. Chicago : University of Chicago Press, 2009. 368 p.
42. Klymenko, M. Types of narcissistic Self-regulation in the context of personal fulfillment. Journal of Education Culture and Society, 2019. 2, 85-102.
43. Kutek S. M., Turnbull D., & Fairweather-Schmidt A. K. Rural men's subjective well-being and the role of social support and sense of community: evidence for the potential benefit of enhancing informal networks. Health & social care in the community. 2011. 19 (1). P. 86-94.
44. Lacan L. The Four Fundamental Concepts of Psycho-Analysis. London, 1994.
45. Lacan J. The Seminar of Jacques Lacan: The Four Fundamental Concepts of Psychoanalysis (Book XI) Revised Edition. W. W. Norton & Company, 2000. 304p.
46. Leite C. Client Uncertainty and the Process of Change in Psychotherapy: The Impact of Individual Differences in Self-concept Clarity and Intolerance of Uncertainty. Journal of Contemporary Psychotherapy. 2008. Vol. 38. P. 55–64.
47. Llewelyn S. Clinical Psychology: A Very Short Introduction (Very Short Introductions). Oxford University Press, 2017. 144 p.
48. Malliani A., Pagani M., Lombardi F., Cerutti S. Cardiovascular neural regulation explored in the frequency domain. Circulation 1991. 84: 482-92.
49. Mann L.S, Wise T.N, Trinidad A., Kohanski R. Alexithymia, affect recognition, and the five-factor model of personality. Psychol. Rep. 1994. 74: p. 563-67.
50. Mayer I.D, Salovey P. What is emotional intelligence? In: Salovey P., Sluyter O.J., editors. Emotional development and emotional intelligence: educational implications. New York: Basic Books; 1997.
51. Mayer I.D, Salovey P. What is emotional intelligence? In: Salovey P., Sluyter O.J., editors. Emotional development and emotional intelligence: educational implications. New York: Basic Books; 1997.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).