Організаційна психологія
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 6.053.02.E.058
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: Куций Олександр Анатолійович, кандидат психологічних наук, доцент
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
загальні компетентності:
ЗК 2. Знання та розуміння предметної області та специфіки професійної діяльності.
3К 5. Здатність шляхом самостійного планування і вибору здобувати нові професійні і загальні знання, вміння, навички і здатності, в тому числі з іноземних джерел, та інтегрувати їх з уже наявними.
ЗК 8. Здатність ефективно взаємодіяти з членами робочої групи в процесі виконання спільних завдань.
ЗК 10. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні;
Спеціальні (фахові) компетентності:
СК 1. Здатність оперувати категоріально-понятійним апаратом психології
СК 2. Здатність до ретроспективного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду, розуміння природи виникнення, функціонування та розвитку психічних явищ.
СК 3. Здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків.
СК 4. Здатність самостійно збирати та критично опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел.
СК 7. Здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації.
СК 10. Навички міжособистісного спілкування та роботи в команді у процесі професійної діяльності.
СК 12. Здатність до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку.
Результати навчання: ПРН 1. Аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання.
ПРН. 2. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ в контексті професійних завдань.
ПРН. 3. Здійснювати пошук інформації з різних джерел, у т.ч. з використанням інформаційно- комунікаційних технологій, для вирішення професійних завдань.
ПРН. 4. Обґрунтовувати власну позицію, робити самостійні висновки за результатами власних досліджень і аналізу літературних джерел.
ПРН. 5. Обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, проективні методики тощо) психологічного дослідження та технології психологічної допомоги.
ПРН. 8. Презентувати результати власних досліджень усно / письмово для фахівців і нефахівців.
ПРН. 9. Пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання.
ПРН. 10. Демонструвати знання та розуміння соціальної психології людських спільнот, основ їх формування, розвитку й функціонування, життєдіяльності, а також соціально-психологічних явищ, котрі мають місце в суспільстві.
ПРН. 12. Складати та реалізовувати програму психопрофілактичних та просвітницьких дій, заходів психологічної допомоги у формі лекцій, бесід, круглих столів, ігор, тренінгів, тощо, відповідно до вимог замовника.
ПРН. 14. Ефективно виконувати різні ролі у команді у процесі вирішення фахових завдань, у тому числі демонструвати лідерські якості.
ПРН. 17. Демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, слідувати гуманістичним та демократичним цінностям у професійній та громадській діяльності.
Автономія і відповідальність (АіВ):
1. Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.
2. Відповідальність за професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб, здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни
Загальна психологія
Психологія особистості
Соціальна психологія
Математичні методи в психології
Супутні і наступні
навчальні дисципліни
Психологія управління
Управління комунікаціями в організації
Психологічні тренінги в організації
Основи організаційного коучингу
Короткий зміст навчальної програми: У процесі засвоєння навчального матеріалу з курсу «Організаційна психологія» майбутні психологи зможуть розкрити сутність і зміст, а також інтегрувати теоретичні знання психологічної науки, що використовуються в управлінні на практиці, розглянуть міждисциплінарні та психологічні теорії з організаційної діяльності. Проаналізують проблеми динаміки розвитку організації та критерії її стабільності, розглянуть психологічні аспекти професійної взаємодії, психологічні умови управління організацією та її системою, зміст і функції організаційної комунікації. Важливо, щоб майбутній психолог розумів ефективність використання людських та матеріальних ресурсів в умовах ринкових відносин з використанням інтелектуального потенціалу його учасників.
Опис: Тема 1. Організаційна психологія: актуальність, проблеми розвитку та перспективні напрямки.
Тема 2. Методологія організаційної психології.
Тема 3. Організація як явище, поняття та її психологічна складова.
Тема 4. Організаційна культура як центральне поняття в гуманітарній компоненті теорії організації: огляд, критика та альтернативні ідеї.
Тема 5. Комунікація та її процеси в організації як фактор її ефективного функціонування.
Тема 6. Мотиваційна сфера організації.
Тема 7. Інформаційна сфера організації.
Тема 8. Емоційно-почуттєва сфера організації.
Тема 9. Конфліктогенність організаційно-психологічного середовища.
Тема 10. Психічні стани організаційно-психологічного середовища.
Тема 11. Фактор часу та його психології в функціонуванні організації: перспективний аспект.
Тема 12. Типові практичні функції організаційних психологів та особливості їх виконання.
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики результатів навчання студентів з навчальної дисципліни «Організаційна психологія» є такі:
1) усне опитування; здійснюється під час лекційних, практичних, семінарських та індивідуально-консультативних занять з метою виявлення рівня засвоєння студентами знань, навичок, вмінь і здатності
2) письмовий контроль:
- реферати;
- письмові експрес-опитування;
- дві контрольні роботи для студентів ДФН та ЗФН;
3) побічне спостереження: під час семінарських занять, рольових та ділових ігор та ін.;
4) дискусії: під час семінарських та індивідуально-консультативних занять, колоквіумів;
5) метод проблемних ситуацій;
6) педагогічне тестування (використання педагогічних тестів): експрес-тестування на лекційних, практичних, семінарських та індивідуально-консультативних заняттях;
Критерії оцінювання результатів навчання: Згідно Положення (п.2.8), для навчальної дисципліни, з якої передбачено екзамен, підсумкова оцінка виставляється за результатами ПК за 100-бальною шкалою. Так, на поточний контроль виділено 40 балів, відповідно на екзамен 60, з яких 15 на усне опитування, а 45 на письмову індивідуальну роботу.
6.2. Оцінювання знань і вмінь студентів під час поточного контролю (ПК) з навчальної дисципліни, з якої передбачено екзамен.
6.2.1. Оцінювання знань і вмінь студентів під час лекційних, практичних (семінарських), лабораторних та індивідуально-консультативних занять здійснюється за шестибальною еквівалентною шкалою: 0, 1, 2, 3, 4 і 5 (тут «еквівалентність» означає, що ці бали еквівалентні, пропорційні балам, визначеним за поточний контроль, контрольну роботу та ін.).
6.2.2. Критерії оцінки рівня засвоєння студентами знань, навичок і вмінь під час ПК за еквівалентною шестибальною шкалою:
5 ек/балів – студент глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, вільно й логічно його викладає, з можливих варіантів вибирає найкращу відповідь, доцільно використовує літературні джерела. Точно встановлює причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами, адекватно аналізує й синтезує зв’язки між ними під різними кутами і у різній площині, вміє розкрити загальні закономірності розвитку і зміни явища. Добре знає характеристики даного явища чи предмету, особливості його функціонування й прояву, хоча може допустити 1-2 неточності, які не впливають на кінцевий результат.
Вміє на необхідному рівні й творчо переносити теоретичні знання у площину практики. Робить правильні індуктивні та дедуктивні висновки.
У кількісному вимірі студент відмінно знає 88-100% навчального матеріалу чи правильно виконав 88-100% завдань від загального обсягу.
4 ек/балів – студент у цілому знає програмний матеріал, по суті викладає його, включаючи розрахунки, аргументи і докази , але висвітлює його не повно, без чіткої логіки і послідовності. При можливості вибору відповіді із кількох варіантів – вибирає правильну, але не завжди найкращу; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, знає алгоритм розв’язання завдання.
В цілому добре розрізняє різні явища, предмети і факти, майже точно розкриває їхні особливості функціонування чи прояву. Але, аналізуючи явища і процеси, при встановленню причинно-наслідкових зв’язків між ними, допустив дві-чотири неістотні помилки; не достатньо повно інтерпретує розвиток даного явища, його вплив на інші процеси. Загалом, вміє застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних завдань.
У кількісному вимірі студент добре знає 70-87% навчального матеріалу чи правильно виконав 70-87% завдань від загального обсягу.
3 ек/бала – студент знає тільки основний матеріал, але не засвоїв його деталей, припускається неточності й помилок, обирає недостатньо чіткі формулювання, спростовує теоретичні положення, порушує послідовність у розкритті явища чи предмета, алгоритм їхнього функціонування, але задовільно знає основні поняття, сутність і зміст явищ та предметів, зв’язків між ними. Проте, не може всебічно й глибоко проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, зробити повноцінних висновків.
Загалом виявив посередні знання навчального матеріалу, недостатньо аргументовані відповіді, недостатнє застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних завдань, неточності і помилки, які не значно вплинули на характеристику даного явища чи предмета, а також умови їх прояву, розвитку, застосування.
У кількісному вимірі студент знає 50-69% навчального матеріалу чи правильно виконав 50-69% завдань від загального обсягу.
2 ек/бала – студент знає лише частину навчального матеріалу (31-49% від загального обсягу), плутається у відповіді, робить істотні помилки у розкритті предметів та явищ і причинно-наслідкових зв’язків між ними, але частково розкриває сутність. Не зробив висновків, а також не вміє переносити знання у площину практики.
При розв’язуванні завдань допустив грубі помилки, що змінили чи викривили кінцевий результат.
У кількісному вимірі студент знає 31-49% навчального матеріалу чи правильно виконав 31-49% завдань від загального обсягу.
1 ек/бал – студент у цілому поверхово знає лише окремі фрагменти навчального матеріалу (11-30%), до кінця правильно не відповідає на жодне питання, але у своїй відповіді намагається, виходячи зі здорового глузду, правильно пояснити хоч деякі явища; не вміє пояснити наявні причинно-наслідкові зв’язки між ними хоча може й назвати окремі з них. Не вміє теоретичні знання пов’язати з практикою.
При розв’язанні завдань робить помилки, які на 70-90% спотворюють кінцевий результат.
У кількісному вимірі студент знає лише 11-30% навчального матеріалу чи правильно виконав 11-30% завдань від загального обсягу.
0 ек/балів – студент зовсім не знає навчального матеріалу, не відповів на жодне запитання, хоча й робив спробу, висловлюючи щось схоже до знань. При розв’язанні завдань допустив помилки, які повністю спотворили кінцевий результат.
У кількісному вимірі студент виконав 0-10% завдань від загального обсягу.
6.3.Оцінювання знань і вмінь студентів ДФН за ПК за 40-бальною шкалою.
6.3.1. На останньому практичному занятті у семестрі в журналі обліку поточної успішності та відвідування студентів, науково-педагогічний працівник (НПП) виставляє кожному студенту бали за ПК. Для цього еквівалентні бали за шестибальною шкалою потрібно перевести в бали за 100-бальною шкалою за формулою:
ПК= 8?Ас, (1)
де
ПК ? сума балів за поточний контроль;
8 ? ваговий коефіцієнт еквівалентних балів за шестибальною шкалою у відношенні до балів за ПК.
Ас ? середнє арифметичне еквівалентних балів; обчислюється як сума всіх еквівалентних балів, отриманих студентом за відповіді і/чи виконання завдань протягом семестру, поділена на кількість оцінок за семестр;
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базика Є.Л. Основи організаційної психології: курс лекцій / Є.Л. Базика; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Ф-т психології та соціальної роботи. Одеса : ОНУ, 2023. 150 с.
Брюховецька О.В. Психологічні основи формування професійної толерантності у керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. К. : 2018. 487 с.
Войтенко О. В. Залученість персоналу організацій: основні підходи, чинники формування та практичне значення. Вісник Національного університету оборони України 5 (63) /2021. С. 27 – 34.
Єршова-Бабенко І.В. Психосенергетика. Могографія. Херсон.: Гринь Д.С., 2015. 488 с.
Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В., Івкін В. М., Лагодзінська В. І., Ковальчук О. С. Інтолерантність до невизначеності освітнього персоналу: зв’язок із типами і силою організаційної культури. Актуальні проблеми психології. Том І. Випуск 50. С. 24 – 32.
Колот А. М. Мотивація персоналу : підручник / А.М. Колот, С.О. Цимбалюк. К. : КНЕУ, 2011. 397 с.
Комарова К.В. Організаційна культура: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / К.В. Комарова. Дніпропетровськ, ДДФА, 2011. 166 с.
Куций О.А. Мотиваційне середовище організації: аналіз публікацій та перспективи дослідження. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія Випуск 1 (54), 2022. С. 41 – 46.
Куций О.А. Організаційні цінності: теоретичний аналіз поняття та практичних аспектів застосування. Вісник Національного університету оборони України. 4 (68). 2022. С. 80 – 87 . DOI: 10.33099/2617-6858–22–68–4–80-87
Куций О.А. Синергія в загально-науковому та організаційно-психологічному тлумаченнях: аналіз теорії та експериментів. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія. Випуск 3 (56), 2022. С. 72 – 77. DOI https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.10
Куций О.А. Синтез міждисциплінарного змісту поняття організації як середньої соціальної групи. Вісник Національного університету оборони України. 2 (61). 2021. С. 81 – 88.
Куций О.А. Суть та фактори гуманітарної частини організації як середньої соціально-професійної групи (раціонально-експериментальне дослідження). Габітус. Науковий журнал з соціології та психології. 38. 2022. С. 146 – 151.
Лизанець А. Г., Феєр О. В., Бондарева М. С. Внутрішні комунікації в системі управління персоналом організації. «Економічний вісник НТУУ «Київський політехнічний інститут». № 23, 2022. С. 127 – 132.
Поплавська А.П. Роль організаційно-психологічних чинників у підвищенні ефективності діяльності промислових підприємств в умовах змін. Актуальні проблеми психології. Том І. Випуск 51. С. 17 – 22.
Сняданко І.І. Психологічні засади підготовки студентів технічних університетів до професійно-управлінської діяльності. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. К. : 2017. 43 с.
Соломка Т.М. Поліпарадигмальна модель особистісного самоконструювання персоналу організацій. Організаційна психологія. Економічна психологія. № 2 (13) / 2018. С. 107 – 114.
Терещенко К.В. Психологія розвитку толерантності персоналу освітніх організацій. Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. К. : 2021. 594 с.
калич М.Г. Психологія гендерної взаємодії персоналу організацій. Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. К. : 2016. 500 с.
Технології роботи організаційних психологів: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти / За наук. ред. Л.М. Карамушки. К.: Фірма «ІНКОС», 2005. 366 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).