Екологічне право
Спеціальність: Право
Код дисципліни: 6.081.02.E.062
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Цивільне право та процес
Лектор: Х.М. Марич
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів
компетентностей:
Інтегральна компетентність (ІНТ). Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі професійної правничої діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування правових доктрин, принципів і правових інститутів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК3. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК11. Здатність реалізувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадяського (вільного демократиного) суспільства та необіхдність його сталого розвитку, верховенстово права, прав і свобод людини і громадянина України.
Спеціальні (фахові, предметні) кометентності (СК):
СК1. Здатність застосовувувати знання з основ теорії та філософії прав, знання і розуміння структури правничої професії та її ролі у суспільстві.
СК8. Знання і розуміння особливостей реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права.
СК12. Здатність аналізувати правові проблеми, формувати та обґрунтовувати правові позиції.
СК13. Здатність до критичого та системного аналізу правовоих явищ і застовування набутих знань у професіній діяльності.
СК15. Здатність до самостійної підготовки пректів актів правозастовування.
СК16. Здатність до логічного, критичного і системного аналізу документів, розуміння їх правового характеру і значення.
Компетентності професійного спрямування (ПК)
ПК2.3. Знання особливостей правового регулювання екологічних, земельних та аграрних відносин.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмі результати навчання:
Результати навчання (ПР):
ПР3. Проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел.
ПР8. Використовувати різноманітні інформаційні джерела для повного та всебічного встановлення певних обставин.
ПР15. Демонструвати необхідні знання та розуміння сутності та змісту основних правових інститутів і норм фундаментальних галузей права.
ПР16. Пояснювати природу та зміст основних правових явищ і процесів.
ПР17. Застосовувати набуті знання у різних правових ситуаціях, виокремлювати юридично значущі факти і формувати обґрунтовані правові висновки.
ПР19. Надавати консультації щодо можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів у різних правових ситуаціях.
ПР21. Знати механізм реалізації прав та свобод людини.
ПР23. Аналізувати і правильно застосовувати норми матеріального та процесуального права.
ПР33.Здатність тлумачити і правильно застосовувати норми права, що регламентують екологічні, аграрні, земельні правовідносини, складати проекти юридичних документів, необхідних для вирішення правових спорів у цих сферах, застосовувати набуті знання щодо урегулювання господарських спорів.
Комунікація (КОМ)
КОМ4. Пояснювати характер певних подій та процесів з розумінням професійного та суспільного контексту.
Автономія і відповідальність (АіВ):
АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення;
АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики;
АіВ4. Здатність демонструвати розуміння чинного законодавства.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Супутні і наступні навчальні дисципліни
Земельне право;
Господарське право, частина 1;
Господарське право, частина 2.
Короткий зміст навчальної програми: Зміст навчальної дисципліни становить поняття екологічного права, предмет, метод, принципи, система, джерела екологічного права, екологічні права та обов’язки громадян, право власності на природні ресурси та право природокористування, правове регулювання забезпечення екологічної безпеки, система і функції органів управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, економіко-правовий механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища, юридична відповідальність за екологічні правопорушення, правовий режим охорони та використання природних об’єктів і природних ресурсів – земель, вод, надр, атмосферного повітря, лісів, тваринного та рослинного світу, правові засади формування, збереження та раціонального використання національної екологічної мережі України.
Опис: Тема. Предмет, система і джерела екологічного права.
Тема. Екологічні права і обов’язки громадян.
Тема. Право власності на природні ресурси. Право природокористування.
Тема. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки.
Тема. Органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Тема. Основні функції управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Тема. Правові засади економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища.
Тема. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення.
Тема. Правовий режим охорони і раціонального використання земель.
Тема. Правовий режим охорони і раціонального використання вод.
Тема. Правовий режим охорони і раціонального використання надр.
Тема. Правові засади охорони та використання атмосферного повітря.
Тема. Правовий режим охорони і раціонального використання лісів.
Тема. Правовий режим охорони і використання тваринного і рослинного світу.
Тема. Правові засади формування, збереження та раціонального використання національної екологічної мережі України.
Методи та критерії оцінювання: Форми і методи навчання. В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах.
Для формувань уміння та навичок застосовуються методи навчання: вербальні/словесні (пояснення, розповідь, бесіда); наочні (спостереження, ілюстрація, демонстрація); пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (передбачає пред’явлення готової інформації викладачем та її засвоєння студентами); репродуктивний, в основу якого покладено виконання різного роду завдань за зразком; метод проблемного викладу; частково-пошуковий або евристичний; дослідницький.
Засобами діагностики знань (успішності навчання, якісних та кількісних показників) виступають: проведення поточного контролю знань студентів, виконання індивідуальних науково-дослідних завдань, контрольної роботи.
Поточний контроль знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з навчальної дисципліни. Оцінювання знань студентів на основі даних поточного контролю, відбувається за допомогою моніторингу активності роботи під час вивчення програмного матеріалу дисципліни, включаючи відповіді на практичних заняттях, розв’язання ситуативних завдань, підготовку доповідей, повідомлень, аналітичних матеріалів тощо.
Поточний контроль проводиться з метою виявлення готовності студентів до занять у таких форм: фронтального стандартизованого усного опитування студентів за основними питаннями дискурсу; фронтальної перевірки виконання індивідуальних завдань; розв’язування практичних завдань чи ситуацій (казусів); бліц-опитування, що являє собою або суцільне опитування всіх присутніх студентів або вибіркове опитування частини присутніх.
Самостійна та індивідуальні робота студентів передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення дисципліни, свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативно-праову базу, планувати власну роботу.
Самостійна робота студента – робота за певним переліком тем (завдань), відведених на самостійне вивчення, забезпечених навчально-методичною літературою та рекомендаціями, контрольована у виді тестових завдань, рефератів.
Виконання індивідуальних науково-дослідних завдань включає складання кросвордів, тестів, бібліографічного опису спеціальної правової літератури, фахових видань, а також написання під керівництвом викладача наукових доповідей. Теми індивідуальних науково-дослідних завдань студенти погоджують з викладачем.
Метою підготовки індивідуального завдання у формі наукової доповіді є набуття студентом поглиблених знань з предмету; набуття вміння аналізувати літературні джерела, що відображають сучасні наукові досягнення в галузі вивчення дисципліни; вміння самостійно працювати з науковими джерелами і давати їм належну власну оцінку.
Формою семестрового контролю результатів навчання студента з навчальної дисципліни за семестр є екзаменаційний контроль.
Семестровий контроль з дисципліни проводиться у формі екзамену за накопичувальною системою, який складається з письмової та усної компоненти. Максимальна кількість балів за екзамен становить 60 балів і включає: 50 балів за письмову компоненту та 10 балів за усну компоненту.
Письмова компонента екзамену проводиться у формі письмової роботи, що включає тестові завдання трьох рівнів складності: тести першого рівня оцінюються в 1 бал, тести другого рівня складності – у 2 бали, а тести третього рівня – у 3 бали.
Письмова компонента екзаменаційного контролю проводиться в межах одного робочого дня. Результати оцінювання виконаних студентами робіт виставляються на роботах студентів.
Усна компонента проводиться не пізніше наступного робочого дня. Усна компонента екзаменаційного контролю проводиться у формі усного опитування студента. Під час усної компоненти викладач фіксує запитання та оцінки кожної відповіді в балах на письмовій роботі студента.
Критерії оцінювання результатів навчання: При оцінюванні знань студентів під час поточного контролю враховується:
– здатність диференціювати, інтегрувати й уніфікувати знання;
– вміння застосовувати правила, методи, принципи у конкретних ситуаціях;
– навики співвідношення причин і наслідків;
– спроможність аналізувати й оцінювати факти, події, явища та прогнозувати бажані результати від прийнятих рішень;
– здатність викладати письмову відповідь граматично і стилістично грамотно, логічно, послідовно з використанням наукових термінів понять (три останні критерії стосуються й усної відповіді).
Максимальна кількість балів за оцінювання знань студентів під час поточного контролю на практичних заняттях – 55.
Знання студентів під час поточного контролю на практичних заняттях оцінюються таким чином:
– усна відповідь – оцінка від «незадовільно» до «відмінно»;
– розв’язання ситуативних задач – оцінка від «незадовільно» до «відмінно»;
– доповнення з місця до усної відповіді на підставі аналізу рекомендованої літератури та нормативно-правових актів – оцінка від «задовільно» до «відмінно».
Оцінка «відмінно» – коли студент системно, послідовно, грамотно і логічно відповідає на питання; здатний пов’язати теорію з практикою; правильно відповідає на додаткові запитання в контексті теми заняття; спроможний обґрунтувати, аргументувати власні висновки; проявляє вміння самостійно узагальнювати матеріал, що вивчається.
Оцінка «добре» – коли студент грамотно і по суті відповідає на питання; не допускає суттєвих помилок у відповіді на запитання; правильно використовує теоретичні положення і володіє необхідними навиками з узагальнення й систематизації матеріалу, що вивчається.
Оцінка «задовільно» – коли студент розкриває питання поверхово, але не знає окремих деталей; допускає неточні відповіді чи недостатньо чіткі формулювання; має труднощі в узагальненні й систематизації матеріалу, що вивчається.
Оцінка «незадовільно» – коли студент не знає відповіді на питання; допускає суттєві помилки у його викладі; не здатний узагальнити матеріал, що вивчається.
Для оцінювання результатів індивідуальних науково-дослідних завдань студента використовують такі критерії:
– уміння студента використовувати теоретичні знання під час виконання практичних завдань;
– точність і оригінальність рішень;
– наявність елементів дослідження;
– творчий підхід до виконання поставленого завдання, роботи;
– обґрунтованість, грамотність, логічність і послідовність відповідей на запитання;
– навики ведення записів;
– уміння опрацьовувати інформаційні джерела;
– оформлення матеріалу відповідно до вимог нормативних матеріалів;
– виконання завдання відповідно до встановлених термінів.
Контроль результатів індивідуальних науково-дослідних завдань студента може здійснюватися під час аудиторних занять або поза ними, у письмовій формі з поданням результату роботи студента.
Максимальна кількість балів при оцінюванні виконаних індивідуальних завдань та контрольної роботи:
– індивідуальні завдання у формі складання кросвордів, тестів, бібліографічного опису спеціальної літератури – 20 балів (2 завдання по 10 балів);
– наукова доповідь – 15;
– контрольна робота – 10.
Максимальна кількість балів при оцінюванні виконаних індивідуальних робіт, виданих для самостійного опрацювання, виставляється за такими критеріями:
– за запропоноване правильне вирішення індивідуального завдання;
– за знання теорії з проблеми, поставленої в індивідуальному завданні;
– за акуратне оформлення тексту, таблиць;
– за наявність змістовних висновків до виконаної роботи.
При невиконанні окремих критеріїв з тієї чи іншої форми контролю знань кількість балів, яка виставляється студентові, може бути понижена.
Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здіи?снюють відповідно до 100-бальноі? шкали.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова:
1.Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1995. №24. Ст. 189.
2. Гетьман А. П. Екологічне право : підручник. Право, 2021. 552 с.
3. Екологічне право : підручник / І.О. Личенко, Х.М. Марич, Г.О. Попадинець, О.І. Баїк, Н.Я. Заболотна, М.І. Тарнавська; за ред. І.О. Личенко, Х.М. Марич. Львів : Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», 2019. 432 с.
4. Екологічне право України. Академічний курс : підручник. 2-ге вид. /за заг. ред Ю.С. Шемшученка. К. : Юрид. Думка, 2008. 720 с.
5. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-III. Відомості Верховної Ради України. 2002. №3 – 4. Ст. 27.
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-X. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122.
7. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. № 132/94-ВР.Відомості Верховної Ради України. 1994. № 36. Ст. 340.
8. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
9. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131.
10. Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. № 3852-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 17. Ст. 99.
11. Про відходи : Закон України від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 36–37. Ст. 242.
12. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 08 лютого 1995 р. Відомості Верховної Ради України. 1995. № 12. Ст. 81.
13. Про державний контроль за використанням та охороною земель : Закон України від 19 червня 2003 р. № 963-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 39. Ст.350.
14. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України від 24 лютого1994 р. № 4004-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 27. Ст.218.
15. Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання : Закон України від 14 січня 1998 р. № 15/98-вр. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 22. Ст.115.
Про захист рослин : Закон України від 14 жовтня 1998 р. № 180-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 50 – 51. Ст. 310.
16. Про захист тварин від жорстокого поводження : Закон України від 21 лютого 2006 р. № 3447-IV. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 27. Ст. 230.
17. Про землеустрій : Закон України від 22 травня 2003 р. № 858-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 36. Ст.282.
18. Про зону надзвичайної екологічної ситуації : Закон України від 13 липня 2000 р. № 1908-III. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 42. Ст. 348.
19. Про екологічний аудит : Закон України від 24 червня 2004 р. № 1862-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 45. Ст.500.
20. Про енергозбереження : Закон України від 01 липня 1994 р. № 74/94-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 30. Ст.283.
21. Про курорти : Закон України від 05 жовтня 2000 р. № 2026-III. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 50. Ст. 435.
22. Про мисливське господарство і полювання : Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1478-III. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 18. Ст. 132.
23. Про об’єкти підвищеної небезпеки : Закон України від 18 січня 2001 р. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 15. Ст.73.
24. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року : Закон України від 28 лютого 2019 р. № 2697-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 16. Ст. 70.
25. Про оренду землі : Закон України від 06 жовтня1998 р. № 161-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 46 – 47. Ст.280.
26. Про охорону атмосферного повітря : Закон України від 16 жовтня 1992 р. № 2707-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 50. Ст. 678.
27. Про охорону земель : Закон України від 19 червня 2003 р. № 962-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 39. Ст.349.
28. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-XII. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 41. Ст. 546.
29. Про оцінку впливу на довкілля : Закон України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII. Відомості Верховної Ради. 2017. № 29. Ст.315.
30. Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення : Закон України від 10 січня 2002 р. № 2918-III. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 16. Ст. 112.
31. Про поводження з радіоактивними відходами : Закон України від 30 червня 1995 р. № 255/95-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1995. № 27. Ст. 198.
32. Про правовий режим надзвичайного стану : Закон України від 16 березня 2000 р. № 1550-III. Відомості Верховної Ради України. 2000. 23. Ст.176.
33. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи : Закон України від 27 лютого 1991 р. № 791а-XII. Відомості Верховної Ради УРСР . 1991. № 16. Ст. 198.
34. Про природно-заповідний фонд України : Закон України від 16 червня 1992 р. № 2456-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 34. Ст. 502.
35. Про стратегічну екологічну оцінку : Закон України від 20 березня 2018 р. №2354-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 16. Ст.138.
36. Про рослинний світ : Закон України від 09 квітня 1999 р. № 591-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 22 – 23. Ст. 198.
37. Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи : Закон України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII. Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 16. Ст. 200.
38. Про тваринний світ : Закон України від 13 грудня 2001 р. № 2894-III. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 14. Ст. 97.
39. Про Червону книгу України : Закон України від 07 лютого 2002 р. № 3055-III. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 30. Ст. 201.
Допоміжна:
1. Андрейцев В.І. Екологічне право. Особлива частина : підручник / Андрейцев В.І., Балюк Г. І., Бобкова А. Г., Ковальчук Т. Г., Краснова М. В. / Андрейцев В.І. (ред.). К. : Істина, 2001. 544 с.
2. Балюк Г.І. Екологічне право України: конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частина) : навч. посіб. К. : Юрінком Інтер, 2006. 192 с.
3. Вівчаренко О.А. Правова охорона земель в Україні : моногр. К. : Юрінком Інтер, 2010. 336 с.
4. Гавриш Н.С. Правова охорона ґрунтів в Україні : моногр. О., 2008. 228 с.
5. Гетьман А.П. Вступ до теорії еколого-процесуального права України : навч. посіб. Х. : Основа, 1998. 205 с.
6. Екологічне право України : підруч. для студ. вищ. навч. закл. /за ред. І.І. Каракаша. Одеса : Фенікс, 2012. 788 с.
7. Екологічне право України. Загальна частина : навч. посіб. /за заг. ред. О.М. Шуміло Х. : ХНУВС, 2010. 292 с.
8. Ковтун О.М. Правова охорона територій та об’єктів природно-заповідного фонду України : навч. посіб. К. : Прецедент, 2010. 229 с.
9. Козак З. Доступ до правосуддя з питань довкілля : навч. посіб. / З. Козак, І. Тустановська. Львів : Мета, 2002. 200 с.
10. Колодій М. Гендерний підхід та довкілля: практичний посібник за заг. ред. О. Кравченко. Львів : «Компанія Манускрипт», 2021. 72 с.
Інформаційні ресурси
Веб-сайти:
- http://rada.gov.ua/# -офіційний портал Верховної Ради України (законодавство);
http://www.nbuv.gov.ua/ - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (Наукова періодика України, Наукова електронна бібліотека, Автореферати дисертацій тощо) тощо.
- http://www.lsl.lviv.ua/ - Львівська національна наукова бібліотека України імені В.Стефаника.
- http://vns.lp.edu.ua – Віртуальне навчальне середовище Національного університету «Львівська політехніка»
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).