Основи кримінально-правової кваліфікації

Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.E.030
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: Професор Марисюк Костянтин Богданович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Засвоєння студентами змісту та суті кримінально-правової кваліфікації загалом її характерних особливостей зокрема. Ознайомлення з основними завданнями та процедурою здійснення кримінально-правової кваліфікації.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей: Інтпегральна компетентність: ІНТ Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері права загальні компетентності: ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК2. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні. ЗКЗ. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення спеціальні (фахові, предметні) компетентності: СК10. Здатність ухвалювати рішення у ситуаціях, що вимагають системного, логічного та функціонального тлумачення норм права, а також розуміння особливостей практики їх застосування Компетентності професійного спрямування ПК3.2 Здатність досконало володіти основами кримінально-правової кваліфікації;
Результати навчання: ПР2. Здійснювати аналіз суспільних процесів у контексті аналізованої проблеми і демонструвати власне бачення шляхів її розв’язання. ПР3. Проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел. ПР4. Формулювати власні обґрунтовані судження на основі аналізу відомої проблеми. . ПР5. Давати короткий висновок щодо окремих фактичних обставин (даних) з достатньою обґрунтованістю. ПР11. Вільно використовувати для професійної діяльності доступні інформаційні технології і бази даних. ПР15. Демонструвати необхідні знання та розуміння сутності та змісту основних правових інститутів і норм фундаментальних галузей права. ПР17. Застосовувати набуті знання у різних правових ситуаціях, виокремлювати юридично значущі факти і формувати обґрунтовані правові висновки. ПР20. Знати категоріальний апарат юридичної науки. ПР23. Аналізувати і правильно застосовувати норми матеріального та процесуального права. ПР27. Використовувати знання особливостей попередження злочинності та боротьби з нею. ПР29. Аналізувати ситуативні фабули та вирішувати юридичні задачі. КОМ 4. Пояснювати характер певних подій та процесів з розумінням професійного та суспільного контексту. АіВ 1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення; АіВ 3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: кримінальне право. Ч.2 Кримінологія Актуальні питання теорії та практики у галузі кримінального права
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення питань, пов’язаних із здійсненням кваліфікації злочинів, є складовою частиною загального завдання по підготовці висококваліфікованих фахівців-юристів. Спеціальний курс передбачає ознайомлення з поняттям кримінально-правової кваліфікації, поняттям і видами підстав .кримінально-правової кваліфікації, принципами кримінально-правової кваліфікації, особливостями кваліфікації злочину з урахуванням стадії його вчинення, кваліфікацією злочинів, вчинених у співучасті, кваліфікацією множинності злочинів, кваліфікацією при конкуренції кримінально-правових норм, кваліфікацією злочинів, вчинених за наявності кваліфікуючих та привілеюючих ознак складу злочину, розмежуванням злочинів в ході кримінально-правової кваліфікації, кваліфікацією діянь, вчинених за обставин, що усувають їх злочинність, кваліфікацією посткримінальної поведінки, кваліфікацією діянь, вчинених при відсутності всіх ознак складу злочину, неправильною кримінально-правовою кваліфікацією та зміною кримінально-правової кваліфікації.
Опис: ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇЇ ТЕМА 2. ПІДСТАВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ТЕМА 3. ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ТЕМА 4. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ З УРАХУВАННЯМ СТАДІЇ ЙОГО ВЧИНЕННЯ ТЕМА 5. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЕНИХ У СПІВУЧАСТІ ТЕМА 6. КВАЛІФІКАЦІЯ МНОЖИННОСТІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ТЕМА 7. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЕНИХ ЗА НАЯВНОСТІ КВАЛІФІКУЮЧИХ ТА ПРИВІЛЕЮЮЧИХ ОЗНАК СКЛАДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики успішності навчання, формами виміру рівня засвоєння знань з навчальної дисципліни є: - усне опитування на практичних (семінарських) заняттях; - виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо); - тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу; - письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення практичних завдань (казусів), тестових завдань, тощо); - захист індивідуального письмового завдання; - виконання домашнього письмового завдання, - форма підсумкового контролю: іспит.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання Практичні заняття 30 Індивідуальні дослідницькі заняття 10 Письмова складова іспиту 50 Усна складова іспиту 10 Разом 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Семестрова оцінка складається із суми балів, передбачених цією робочою програмою навчальної дисципліни для поточного контролю (ПК) та екзаменаційного контролю (ЕК). Ця інформація доводиться студентам на першому занятті. Оцінювання поточної успішності здобувачів освіти здійснюється під час кожного практичного (семінарського) заняття. Усна відповідь, доповідь, участь у ділових чи імітаційних іграх, тощо, під час практичного заняття, оцінюється за 5-бальною шкалою і вноситься до «Журналу обліку академічної успішності та відвідування студентів». .
Рекомендована література: 1. Barcik J. Przestepstwo o charakterze terrorystycznym w swietle polskiego kodeksu karnego. Zeszyty Naukowe Instytutu Gospodarki Surowcami Mineralnymi i Energia PAN z. 2007. # 2. P. 369-381. 2. Criminological characteristic of the violent crime in Ukraine: колективна монографія / V. Ortynskyy, K. Marysyuk. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. 68 c. 3. Malecki M., Karalnosc wspoldzialania w popelnieniu wykroczenia, Przeglad Sadowy. 2018. # 7–8. P. 32-47. 4. Poniatowski Р. Czyn ciagly a wspoldzialanie przestepne – wybrane zagadnienia. Prawo w dzialaniu sprawy karne. 2021. # 47. P. 59-71. 5. Problem jednorodnego/niejednorodnego charakteru zachowan statuujacych pojecie czynu ciaglego w polskim prawie karnym (studium teoretyczno-empiryczne) / P. Banaszak, K. Burdziak, L. Pohl, Warszawa 2019. 521 p. 6. Veklenko V., Neshataev V. The Content of Qualification of Crimes. Law Enforcement Review. 2017. # 1(1). P.101-105. 7. Гродецький Ю. Загальні правила кваліфікації кримінального правопорушення з урахуванням його стадій. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 2(16). С. 310-325. 8. Колодін Д. Окремі питання об’єктивної сторони складу провокації підкупу. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. №1. С. 354-356. 9. Кравчук О. О., Бондаренко М. С. Колабораційна діяльність: науково-практичний коментар до нової статті 111-1 КК. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 3/2022. С. 198–204. 10. Красницький І. В., Щутяк Л. С. Відповідальність за замах на злочин за кримінальним правом України: монографія. Львів: ЛьвДУВС, 2015. 224 с. 11. Масенко А. Правозастосування інституту спеціальної конфіскації: досвід країн Європи та Північної Америки. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 276-280. 12. Острогляд О. Кримінально-правова політика в умовах війни: законодавчий аспект. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 286-291. 13. Пустова Н. Декриміналізація кримінальних правопорушень у контексті кримінально-правової політики. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 297-303. 14. Самілик Г. М. Склад злочину і його наповнення. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). Вип. 3–4 (12–13) 2018. С. 159-164. 15. Симоненко Н. Кримінально-правова новела щодо колабораційної діяльності. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 1(17). С. 92-109. 16. Шевченко Т. Особливості кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених Розділом XVI КК України вчинених у співучасті. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. №2. С. 264-268.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу здобувачів освіти з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Основи кримінально-правової кваліфікації (курсова робота)

Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.E.031
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: Професор Марисюк Костянтин Богданович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Засвоєння студентами змісту та суті кримінально-правової кваліфікації загалом її характерних особливостей зокрема. Ознайомлення з основними завданнями та процедурою здійснення кримінально-правової кваліфікації.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей: Інтпегральна компетентність: ІНТ Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері права загальні компетентності: ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК2. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні. ЗКЗ. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення спеціальні (фахові, предметні) компетентності: СК10. Здатність ухвалювати рішення у ситуаціях, що вимагають системного, логічного та функціонального тлумачення норм права, а також розуміння особливостей практики їх застосування Компетентності професійного спрямування ПК3.2 Здатність досконало володіти основами кримінально-правової кваліфікації;
Результати навчання: ПР2. Здійснювати аналіз суспільних процесів у контексті аналізованої проблеми і демонструвати власне бачення шляхів її розв’язання. ПР3. Проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел. ПР4. Формулювати власні обґрунтовані судження на основі аналізу відомої проблеми. . ПР5. Давати короткий висновок щодо окремих фактичних обставин (даних) з достатньою обґрунтованістю. ПР11. Вільно використовувати для професійної діяльності доступні інформаційні технології і бази даних. ПР15. Демонструвати необхідні знання та розуміння сутності та змісту основних правових інститутів і норм фундаментальних галузей права. ПР17. Застосовувати набуті знання у різних правових ситуаціях, виокремлювати юридично значущі факти і формувати обґрунтовані правові висновки. ПР20. Знати категоріальний апарат юридичної науки. ПР23. Аналізувати і правильно застосовувати норми матеріального та процесуального права. ПР27. Використовувати знання особливостей попередження злочинності та боротьби з нею. ПР29. Аналізувати ситуативні фабули та вирішувати юридичні задачі. КОМ 4. Пояснювати характер певних подій та процесів з розумінням професійного та суспільного контексту. АіВ 1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення; АіВ 3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: кримінальне право. Ч.2 Кримінологія Актуальні питання теорії та практики у галузі кримінального права
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення питань, пов’язаних із здійсненням кваліфікації злочинів, є складовою частиною загального завдання по підготовці висококваліфікованих фахівців-юристів. Спеціальний курс передбачає ознайомлення з поняттям кримінально-правової кваліфікації, поняттям і видами підстав .кримінально-правової кваліфікації, принципами кримінально-правової кваліфікації, особливостями кваліфікації злочину з урахуванням стадії його вчинення, кваліфікацією злочинів, вчинених у співучасті, кваліфікацією множинності злочинів, кваліфікацією при конкуренції кримінально-правових норм, кваліфікацією злочинів, вчинених за наявності кваліфікуючих та привілеюючих ознак складу злочину, розмежуванням злочинів в ході кримінально-правової кваліфікації, кваліфікацією діянь, вчинених за обставин, що усувають їх злочинність, кваліфікацією посткримінальної поведінки, кваліфікацією діянь, вчинених при відсутності всіх ознак складу злочину, неправильною кримінально-правовою кваліфікацією та зміною кримінально-правової кваліфікації.
Опис: ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇЇ ТЕМА 2. ПІДСТАВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ТЕМА 3. ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ТЕМА 4. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ З УРАХУВАННЯМ СТАДІЇ ЙОГО ВЧИНЕННЯ ТЕМА 5. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЕНИХ У СПІВУЧАСТІ ТЕМА 6. КВАЛІФІКАЦІЯ МНОЖИННОСТІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ТЕМА 7. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЕНИХ ЗА НАЯВНОСТІ КВАЛІФІКУЮЧИХ ТА ПРИВІЛЕЮЮЧИХ ОЗНАК СКЛАДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики успішності навчання, формами виміру рівня засвоєння знань з навчальної дисципліни є: - усне опитування на практичних (семінарських) заняттях; - виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо); - тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу; - письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення практичних завдань (казусів), тестових завдань, тощо); - захист індивідуального письмового завдання; - виконання домашнього письмового завдання, - форма підсумкового контролю: іспит.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання Практичні заняття 30 Індивідуальні дослідницькі заняття 10 Письмова складова іспиту 50 Усна складова іспиту 10 Разом 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Barcik J. Przestepstwo o charakterze terrorystycznym w swietle polskiego kodeksu karnego. Zeszyty Naukowe Instytutu Gospodarki Surowcami Mineralnymi i Energia PAN z. 2007. # 2. P. 369-381. 2. Criminological characteristic of the violent crime in Ukraine: колективна монографія / V. Ortynskyy, K. Marysyuk. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. 68 c. 3. Malecki M., Karalnosc wspoldzialania w popelnieniu wykroczenia, Przeglad Sadowy. 2018. # 7–8. P. 32-47. 4. Poniatowski Р. Czyn ciagly a wspoldzialanie przestepne – wybrane zagadnienia. Prawo w dzialaniu sprawy karne. 2021. # 47. P. 59-71. 5. Problem jednorodnego/niejednorodnego charakteru zachowan statuujacych pojecie czynu ciaglego w polskim prawie karnym (studium teoretyczno-empiryczne) / P. Banaszak, K. Burdziak, L. Pohl, Warszawa 2019. 521 p. 6. Veklenko V., Neshataev V. The Content of Qualification of Crimes. Law Enforcement Review. 2017. # 1(1). P.101-105. 7. Гродецький Ю. Загальні правила кваліфікації кримінального правопорушення з урахуванням його стадій. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 2(16). С. 310-325. 8. Колодін Д. Окремі питання об’єктивної сторони складу провокації підкупу. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. №1. С. 354-356. 9. Кравчук О. О., Бондаренко М. С. Колабораційна діяльність: науково-практичний коментар до нової статті 111-1 КК. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 3/2022. С. 198–204. 10. Красницький І. В., Щутяк Л. С. Відповідальність за замах на злочин за кримінальним правом України: монографія. Львів: ЛьвДУВС, 2015. 224 с. 11. Масенко А. Правозастосування інституту спеціальної конфіскації: досвід країн Європи та Північної Америки. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 276-280. 12. Острогляд О. Кримінально-правова політика в умовах війни: законодавчий аспект. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 286-291. 13. Пустова Н. Декриміналізація кримінальних правопорушень у контексті кримінально-правової політики. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1. С. 297-303. 14. Самілик Г. М. Склад злочину і його наповнення. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). Вип. 3–4 (12–13) 2018. С. 159-164. 15. Симоненко Н. Кримінально-правова новела щодо колабораційної діяльності. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 1(17). С. 92-109. 16. Шевченко Т. Особливості кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених Розділом XVI КК України вчинених у співучасті. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. №2. С. 264-268.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).