Доказування у кримінальному провадженні
Спеціальність: Правознавство
Код дисципліни: 7.081.01.E.034
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: Професор Канцір Володимир
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів компетентностей.
Загальні компетентності (ЗК).
ЗКЗ. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК).
СК6 Здатність обґрунтовувати та мотивувати правові рішення, давати розгорнуту юридичну аргументацію.
СК13. Здатність доносити до фахівців і нефахівців у сфері права інформацію, ідеї, зміст проблем та характер оптимальних рішень з належною аргументацією.
Компетентності професійного спрямування (ПК).
ПК3.2 Уміння здійснювати доказування у кримінальному провадженні
Результати навчання: У наслідку вивчення навчальної дисципліни, здобувач освітнього рівня повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: тлумачити і правильно застосовувати норми доказового та матеріального права; складати проєкти усіх відповідних процесуальних правових документів, необхідних для фіксації, оцінювання зібраних у справі доказів, визначати належність, допустимість (недопустимість), достовірність й достатність доказової бази, розуміти процесуальний зміст, наповнення слідчих (розшукових) дій, опосередком яких формується «доказовий портфель» у справі, давати консультації та роз’яснення з питань кримінального процесуального провадження у контексті збирання, фіксації та перевірки доказів, аналізувати і оцінювати обставини конкретної кримінальної справи, її доказову базу.
РН 1. Оцінювати природу та характер суспільних процесів і явищ, і виявляти розуміння меж та механізмів їх правового регулювання.
РН 7. Дискутувати зі складних правових проблем,пропонвати і обґрунтовувати варіанти їх розяснення. ПС3.2 Знати процедуру доказування у кримінальному провадженні.
Зн1 Спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері професійної діяльності або галузі знань і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень.
Зн2 Критичне осмислення проблем у галузі та на межі галузі знань.
Ум1 Спеціалізовані уміння\навички роз’яснення проблем,необхідні для проведення досліджень та\або провадження інноваційної діяльності з метою розвитку нових знань та процедур.
К1 Зрозуміле недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються.
АВ2 Відповідальність за внесок до професійних знань і практики та/або оцінювання результатів діяльності команд та колективів.
Використовуються такі основні методи навчання і викладання: методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності студента, методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності, методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
Методи оцінювання досягнення результатів навчання: здійснюються на платформах об’єктивності та прозорості, індивідуальності, відповідності стандартам вищої освіти, застосування стандартизованої та уніфікованої систем діагностики; визначеності критеріїв оцінювання; комплексності, етичності та компетентісного підходу з урахуванням набутої системи типових універсальних і спеціальних компетентностей, які відображають результати навчання.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Актуальні проблеми кримінального права та процесу (судова практика);
Практикум із складання процесуальних документів;
Основи кримінально-правової кваліфікації.
Короткий зміст навчальної програми: «Доказування у кримінальному провадженні» як навчальна дисципліна, будується на платформі кримінального процесуального права, практики його застосування і науки доказового права. Вона вивчає чинне процесуальне законодавство, доказову діяльність і процесуальні правовідносини, теорію й історію доказового права, увесь процес доказування під час провадження.
Траєкторією моніторингу для вивчення є закономірності і тенденції розвитку доказового процесу, системи його принципів, актуальні проблеми теорії і практики процесу доказування, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій під час цього, особливості статусу окремих суб’єктів доказування, проблеми забезпечення прав і свобод людини при здійсненні доказування, вносить пропозиції і рекомендації щодо удосконалення процесуального права та практики його застосування. Навчальної дисципліни «Доказування у кримінальному провадженні» опирається на узагальнення слідчої, судової, прокурорської і адвокатської практики.
Предметом дисципліни є закономірності доказового права, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, шляхи удосконалення концептуальної моделі правосуддя, особливості й тенденції розвитку теорії та історії інституту доказів.
Опис: Назви тем: 1. Доказове право та теорія доказів. 2. Поняття та ознаки доказів, їх класифікація. 3. Поняття доказування і характеристика його етапів. 4. Предмет, межі та суб’єкти доказування. 5. Поняття і види кримінальних процесуальних джерел. Цифрові (електронні) джерела доказів. 6. Процесуальний правовий аналіз способів виявлення (збирання) доказової інформації у справі. 7. Захист доказів у кримінальному процесі. 8. Особливості доказування у справах неповнолітніх
Методи та критерії оцінювання: Відповідно до «Положення про рейтингове оцінювання досягнень студентів Національного університету «Львівська політехніка»:
URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2029/svo0310polozhennyaproreytyngoveocinyuvannyadosyagnenstudentiv.pdf.
Перевага продуктивним методам: проблемний виклад, пошукові та дослідницькі методи, презентації, кейс-стади, тренінги та ділові ігри, бесіди і дискусії, робота у ВНС, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації - спрямовані на активізацію і стимулювання навчальної пізнавальної діяльності студентів.
В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах. Проблемні й оглядові лекції, «активні» семінари з елементами «ділової гри», тренінги, заняття із застосуванням комп'ютерно-комунікаційної складової.
Основними маркерами організації освітнього процесу з навчальної дисципліни, є формування компетентностей, їх розвитку, моніторингу та/або оцінювання досягнення компетентностей, комбіновані, інтерактивні, інтегровані заняття (заняття «дискусійна група», заняття з навчанням одних студентів іншими, залучення до процесу фахівців-практиків, випускників), заняття формату «прес-конференції», ділові ігри, форуми, брифінги, квести, тощо.
Методи діагностики знань, опосередком яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни, наділені прозорими критеріями оцінювання, задекларованими в оприлюдненій Робочій програмі навчальної дисципліни, забезпечують об’єктивний поточний та підсумковий контролі.
Опосередком форм виміру рівня засвоєння знань з навчальної дисципліни, проводяться:
- усне (вибіркове, фронтальне) опитування на практичних (семінарських) заняттях;
- виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);
- робота у ВНС, тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу;
- письмова контрольна робота (відповіді на питання теоретичні, вирішення практичних завдань (казусів), тестових завдань, тощо);
- виконання й захист індивідуального наукового (навчального) дослідного завдання.
Поточний контроль (ПК) – 40 балів: практичні (семінарські) заняття, робота у ВНС, контрольна робота – 24 бали; наукові дослідницькі завдання, реферати, доповіді, проєкти рішень, наукові публікації, участь у ділових чи імітаційних іграх, конференції, олімпіаді та інше – 16 балів.
Семестровий (підсумковий) контроль (60 балів) - екзамен: тестові завдання різних рівнів складності, казусні завдання (задачі), теоретичні питання (нормативного, проблемного, дискусійного спрямування). Письмова (50 балів) та усна (10 балів) компоненти.
Критерії оцінювання результатів навчання: Відповідно до «Положення про рейтингове оцінювання досягнень студентів Національного університету «Львівська політехніка»:
URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2029/svo0310polozhennyaproreytyngoveocinyuvannyadosyagnenstudentiv.pdf:
100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–80 балів – («дуже добре») виставляється за знання навчального матеріалу компонента вище від середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можлива невелика кількість неточностей), вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 79–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 –61 бал – («посередньо») виставляється за посередні знання навчального матеріалу компонента, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 60–50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («незадовільно» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок:
«5» балів – («відмінно») виставляється за знання навчального матеріалу, включаючи: аргументовані відповіді на поставлені запитання, вміння аналізувати феномени, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач (казусів), коректне застосування відповідних норм вітчизняного законодавства, міжнародного та/або окремих іноземних держав, слідчої, судової практики, статистичних платформ, тощо;
«4» бали – («добре») виставляється за, загалом, правильне розуміння навчального матеріалу, включаючи аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач (казусів), коректне застосування відповідних норм вітчизняного законодавства;
«3» бали – («посередньо») виставляється за фрагментарні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, не повне застосування теоретичних положень та відповідних норм вітчизняного законодавства, під час розв’язання задач (казусів);
«2» бали – («задовільно») виставляється за фрагментарні знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за недостатнє застосування теоретичних положень під час розв’язання задач (казусів); проблематичність використання відповідних норм вітчизняного законодавства;
«1» бал – («незадовільно») виставляється за незнання більшої частини навчального матеріалу, істотні помилки, прогалини у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання задач (казусів), невміння орієнтуватися у пошуку відповідних норм вітчизняного законодавства, посилатися на них;
«0» балів – виставляється за неготовність до заняття.
Семестрова оцінка складається із суми балів, передбачених Робочою програмою навчальної дисципліни для поточного контролю (ПК) та семестрового контролю (СК).
Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється під час кожного практичного (семінарського) заняття. Усна відповідь, доповідь, участь у ділових чи імітаційних іграх, тощо, під час практичного заняття, оцінюється за 5-бальною шкалою і вноситься до «Журналу обліку академічної успішності та відвідування студентів».
Ця інформація доводиться студентам на першому занятті.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Відповідно до «Положення про рейтингове оцінювання досягнень студентів Національного університету «Львівська політехніка»:
URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2029/svo0310polozhennyaproreytyngoveocinyuvannyadosyagnenstudentiv.pdf:
«5» балів – («відмінно») виставляється за знання навчального матеріалу;
«4» бали – («добре») виставляється за, загалом, правильне розуміння навчального матеріалу;
«3» бали – («посередньо») виставляється за фрагментарні знання навчального матеріалу;
«2» бали – («задовільно») виставляється за фрагментарні знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді;
«1» бал – («незадовільно») виставляється за незнання більшої частини навчального матеріалу;
«0» балів – виставляється за неготовність до заняття.
Семестрова оцінка складається із суми балів, передбачених Робочою програмою навчальної дисципліни для поточного контролю (ПК) та семестрового контролю (СК).
Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється під час кожного практичного (семінарського) заняття. Усна відповідь, доповідь, участь у ділових чи імітаційних іграх, тощо, під час практичного заняття, оцінюється за 5-бальною шкалою і вноситься до «Журналу обліку академічної успішності та відвідування студентів».
Інформація доводиться до відома студентів на першому занятті.
Рекомендована література: Доказування у кримінальному провадженні: курс лекцій. [О. О. Бондаренко, Г. І. Глобенко, В. В. Романюк та ін.]; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О. О Юхна. Харків: ХНУВС. 2018. 156 с.
Вапнярчук В. В. Теоретичні основи кримінального процесуального доказування. Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого. Храків. 2018. 492 с. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/15838/1/Vapnyarchuk_2018_dus.pdf
Несінов О. М. «Складові успіху в кримінальному процесі». Харків. «Права Людини». 2019. 624 с. URL: http://khpg.org/index.php?id=1566309642.
Туркот М.С., Столітній А.В., Шмаленя С.В., Снігар М.І. Кримінальний процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами практики Конституційного Суду України, Верховного Суду України та Верховного Суду, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. К.: Норма права. 2020. 1504 с.
Кримінальний процес України: навч. посібник. За заг. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. 444 с.
Доказове право: навч. посібник. За заг. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. - 208 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
URL: https://lpnu.ua/polozhennia-pro-akademichnu-dobrochesnist-u-natsionalnomu-universyteti-lvivska-politekhnika