Архітектурно-просторова організація поховань у системі великого міста
Автор: Рудь Олена Володимирівна
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Архітектура та містобудування (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Рудь О.В. Архітектурно-просторова організація поховань у системі великого міста – 118 с. Кваліфікаційна робота на здобуття наукового ступеня магістра за спеціальністю 191 Архітектура та містобудування. – Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України. Львів, 2021. Метою роботи є виявлення особливостей та обґрунтування архітектурної організації нових видів поховань. В роботі обґрунтовано актуальність теми дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів. Визначено категорійно-понятійний апарат та основні об’єкти дослідження – сучасні кладовища та поховальні комплекси. Розглянуто науково-теоретичне обґрунтування формування основних об’єктів дослідження, проаналізовано зв’язок основної теми дослідження з іншими науками, оглянуто важливі наукові праці з різних сфер, що є дотичними до організації архітектури поховань. Проаналізовано взаємний вплив захоронень та комплексів кладовищ на археологію і історію, психологію, екологію, юриспруденція та релігієзнавство. Визначено історичні передумови формування основних об’єктів поховальної архітектури від додинастичного періоду (IV тис. до н.е.) до сьогодення. На основі факторів сучасної організації поховань обґрунтовано пріоритет крематоріїв. Соціальний фактор вивчено завдяки методу опитування, аналіз отриманих відповідей свідчить про необхідність змін у поховальній сфері. Екологічний фактор проаналізований вивченням і порівнянням впливів на екологію інгумації та захоронення після кремації. Як результат виявлено, що традиційне захоронення має набагато більший згубний вплив на середовище, ніж захоронення кремованих залишків. Вивчення економічного фактору свідчить про перевагу кремації, оскільки перехід до такого типу захоронення зменшить не лише витрати людей, який необхідно організувати поховання, але і у більших масштабах – будівництво крематорію є в два рази дешевшим, ніж вартість нового цвинтарю під традиційне захоронення. Аналіз релігійного фактору показав, що в Україні процеси кремації є прийнятними для релігій, що розповсюджені в країні. Вивчення технологічного фактору показало, що у світі є багато альтернативних варіантів для захоронення, кращих від інгумації, але враховуючи Закони України та технологічні можливості країни сьогодні, зроблено висновок, що кремація є найприйнятнішою альтернативою. Містобудівельний фактор свідчить, що перехід від інгумації до кремації позитивно вплине на містобудування, скоротиться неекономне використання земельних ресурсів, зміниться структура і планування поховальних комплексів. Визначено основні об’єкти поховальних комплексів, які забезпечують повноцінне їх функціонування. Було розглянуто три зразкових поховальних комплекси з різною наповненістю, до яких входять крематорії: F?lleskrematoriet, Данія; Hofheide, Бельгія; Zorgvlied Begraafplaats, Нідерланди. Проаналізовано залежність складу об’єктів поховальних комплексів від функцій, які він виконує. Досліджено основні умови розташування комплексів крематоріїв у середовищі міста. Визначено сучасні тенденції архітектури комплексів крематоріїв, через аналіз ряду крематоріїв, збудованих за останні десять років. Виділено тенденції по трьом категоріям: загальні, архітектура об’єкту, особливості дизайну. Вивчено технологічну схему роботи крематоріїв та виявлено схему, на якій базується функціонально-планувальна організація всього комплексу - рух потоків: потік труни і потік відвідувачів. Визначено особливості руху потоків та функціональне наповнення об’єкту. Створено типові схеми монофункційних та багатофункційних крематоріїв. На основі аналізу ряду існуючих обєктів визначено основні аспекти функціонально-планувального вирішення крематоріїв, проаналізовано особливості внутрішнього простору, склад приміщень крематорію. Визначено характеристики приміщень, в яких виконуються кремаційні процеси та приміщення для функціонування церемоніальних процесів, а також функції харчування. Розроблено концептуальну модель комплексу крематорію, орієнтовану на населення Львова та основні характеристики архітектури моделі. Визначено функціональне наповнення проектованого об’єкту – поєднання кремація та церемонії. Проаналізовано міське середовище та підібрано ділянку під проектування. Сформовано ідею архітектурно-художнього вирішення, планувального наповнення та об’єми об’єкту. Підібрано найдоречніші характеристики і сформовано рекомендації що до проектування об’єкту. Запроектовано варіант комплексу крематорію на Голосківському кладовищі у м. Львів, що включає церемоніальні зали на 100 та 40 чоловік, крематорій з 6 кремаційними печами та забезпечить місто новими 12 250 місцями для поховань. Ключові слова: прощальна архітектура, поховання, інгумація, кремація, крематорій.