Аналіз результатів спостереження за деформаціями гідротехнічних споруд ПрАТ Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату
Автор: Гарбадин Ольга Ярославівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Інженерна геодезія
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Гарбадин Ольга Ярославівна Кордуба Ю.Г. (керівник) Аналіз результатів спостереження за деформаціями гідротехнічних споруд ПрАТ Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет „Львівська Політехніка”, Львів, 2020 р. Розширена анотація В даній роботі розглянуто аналіз методів будівництва та визначення деформацій гідротехнічних споруд; дослідження, обґрунтування та прогнозування деформаційних процесів на міських територіях; виконано апробацію методики геодезичного забезпечення будівництва гідротехнічних споруд на основі супутникових технологій. Об’єкт дослідження – гідротехнічні споруди. Предмет дослідження – методи спостережень за деформаціями гідротехнічних споруд. Мета дослідження. Основною метою роботи є дослідження геодезичного забезпечення будівництва гідротехнічних споруд на основі супутникових технологій та розглянути методи спостережень за деформаціями гідротехнічних споруд. Результати досліджень. Вивчення рухів земної поверхні має велике значення для рішення теоретичних і практичних задач геодезії. Головними рельєфоутворюючими процесами на досліджуваній території є процеси водяної ерозії і акумуляції. Район Криворіжжя добре вивчений у геоморфологічному, геологічному і геофізичному відношеннях. Має державну нівелірну мережу II класу, прив’язану до пунктів Чорного й Азовського морів (Маріуполь, Осипенко, Одеса, Севастополь, Генічеськ), густу мережу пунктів державної тріангуляції 1, 2, 3 класів і якісну топографічну основу в масштабах 1 : 10000 – 1 : 100000. Зростання техногенного впливу на природне середовище на фоні природних деформацій земної кори, в тому числі збільшення навантажень від будівель та споруд в умовах щільної міської забудови, активне освоєння підземного простору та територій зі складними інженерно-геологічними умовами формує техногенно-перевантажені зони на території великих міст. (Бондар, О. І. та інші, 2014) Це негативно впливає на пункти державної геодезичні мережі та призводить до зниження достовірності результатів геодезичних робіт. Забезпечення надійності пунктів державної геодезичної мережі, як основи для створення локальних спостережних станцій при геомоніторингу інженерних об’єктів на техногенно-перевантажених міських територіях та вирішення геодезичних і кадастрових завдань є актуальною науковою задачею в наш час. Розв’язання цієї задачі вимагає введення поряд із точністю вимірювань показника надійності геодезичних пунктів та регламентацію відповідних допусків. Розробка наукових основ оцінки надійності опорних пунктів геодезичної мережі дозволяє отримати достовірні дані геодезичного моніторингу, що формує актуальний напрям сучасних досліджень у геодезії (Malashevskyi et al., 2017). Для безперервного моніторингу зсувів і деформацій земної поверхні доцільне використання комплексів супутникового геодезії GNSS, оскільки вони теж мають ряд переваг перед традиційними геодезичними методами (Долгіх, Л. В. та інші, 2006). По-перше, геодезичні спостереження із застосуванням GNSS-обладнання можна робити в різну годину доби, за будь-якої погоди, за відсутності прямої оптичної видимості між реперами. По-друге, моніторинг зсувів і деформацій можна виробляти без безпосередньої присутності оператора, як у даному разі використовуються цифрові технології, і прилади працюють у автоматичному режимі. По-третє, внаслідок моніторингу в заздалегідь поставлений час одночасно визначаються всі три координати точки стояння приладу. У разі, коли моніторинг ведеться трьома GNSS-приймачами, утворюються жорсткі просторові геометричні зв’язки з іншими реперами моніторингової GPS-сітки, у яких виробляються вимірювання. Тому мета спостережень за деформаціями спеціальних гідроспоруд полягає у тому, щоб в найкоротший строк розробити та впровадити протиаварійні заходи, які будуть направлені на підвищення стійкості гідроспоруди. Для практичних досліджень обрано хвостосховище ПРАТ «ІНГЗК» розташоване в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу (Короленко, М. К., & Перегудов, В. В., 2013). Проектом передбачено створення ємності для складування хвостів шляхом нарощування огороджувальних дамб від відміток 132,5м/ 147,5 м. Огороджувальна дамба будується із хвостів, які закріплюються по верховому укосу скельним розкривом. По низовому укосу передбачено перехідний шар, який складається з дрібного скельного розкриву. Ширина дамби по гребеню становить 8,2 м. (Оглобля, О. І., & Дзюндзя, Т. В.,2015). При порівняльному аналізі вимог України та міжнародних нормативів було визначено, що основоположним підходом до оцінювання ризиків при прориві огороджувальної дамби є гіпотетичне припущення можливості прориву дамби і визначення зон затоплення. Чинні будівельні норми України в галузі проектування напірних гідротехнічних споруд та їх основ досить детально регламентують якісний і кількісний склад розрахунків, необхідних для розроблення надійних і технічних рішень. Зіставляючи українські норми та рекомендації ICOLD, можна відзначити багато спільного в підходах і методах у частині рекомендованих розрахунків. Ключові слова: деформація, геодезичні роботи, деформаційні процеси, геодезичний моніторинг, GNSS-приймачі Перелік використаних літературних джерел: Бондар, О. І., Михайленко, Л. Є., Ващенко, В. М., & Лапшин, Ю. С. (2014). Сучасні проблеми гідротехнічних споруд в Україні. Вісник Національної академії наук України, (2), 40-47.. Долгіх, Л. В., Долгіх, О. В., & Малецький, М. М. (2006). Сучасні методи знімальних робіт на кар’єрах. Вісник КТУ.–Кривий Ріг: КТУ, 48-51. Короленко, М. К., & Перегудов, В. В. (2013). Сучаcний стан і проблеми гірничодобувного комплексу Криворізького залізорудного басейну. Металлургическая и горнорудная промышленность, (6), 1-4. Оглобля, О. І., & Дзюндзя, Т. В. (2015). Проектування хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів України у відповідності до вимог міжнародних стандартів. Промислове будівництво та інженерні споруди, (4), 2-6. Malashevskyi, M., Kuzin, N., Palamar, A., & Malanchuk, M. (2017). The Problems Of Spatial Ordering And Taxation Of Agricultural Lands. Geodesy and Cartography, 43(4), 166-172. doi:10.3846/20296991.2017.1412634 ?