Система аналізу рекомендацій при виникненні надзвичайних ситуацій
Автор: Туз Остап Ігорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Аналіз даних (Data Science)
Інститут: Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Високий індустріальний розвиток сучасного суспільства, забезпечуючи вирішення завдань економіки, одночасно породжує негативні явища, пов’язані з аварійністю виробництва та його екологічною небезпекою. Зростає кількість великих промислових аварій із тяжкими наслідками, погіршується екологічна обстановка, продовжується завдання великої шкоди природним явищам. Обстановка, що виникає під впливом подібних явищ, часто характеризується надзвичайною ситуацією (НС). Прогнозування, попередження та ліквідація наслідків НС належать до проблем, актуальність яких зростає з кожним роком для всього світового суспільства. За останні 20 років у природних та техногенних катастрофах загинуло понад 3 млн., а постраждало понад 800 млн. осіб та понад мільярд залишився без даху над головою[1]. Зростання негативних наслідків НС, яке відзначається у всьому світі, має місце і на території нашої країни. Більше того, в Україні розпочалась повноцінна війна. Саме тому питання готовності допомогти потерпілим стає все більш важливим та актуальним. На сьогодні, в Україні діє територіальна автоматизована система централізованого оповіщення, завданням якої відбувається оповіщення осіб керівного складу і чергових служб відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також населення через місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення та інші системи оповіщення [2]. Також масово задіюються інтернет ресурси, канали соціальних мереж та месенджерів. Особливістю існуючої системи є лише створення оповіщень, що включає в себе інформацію про надзвичайну ситуацію та загальні команди, які необхідно виконати. В окремих випадках, які визначаються типом оповіщення, здійснюється залучення зовнішніх сирен. Такий підхід часто є недостатньо ефективним, а інформація – не достатньо персоналізована. Останні події показали, що при інтенсивному розвитку подій інформація, що актуальна в одній частині міста може бути вже застарілою для жителів іншої частини. Також варто враховувати і особливі обмеження кожної людини. Щоб уміло та грамотно протистояти наслідкам прояву будь-яких небезпек у надзвичайних ситуаціях, необхідно постійно удосконалювати рівень роботи з населенням і по можливості враховувати персональні особливості кожного, отримувати і опрацьовувати зворотній зв?язок. Проблема якісного інформування населення при надзвичайних ситуацій є важливим державним завданням, без вирішення якого неможливо реалізувати політику сталого соціально-економічного розвитку країни, охорону здоров’я та компенсацію його шкоди внаслідок техногенних аварій та катастроф. З огляду на це, актуальною задачею стала розробка системи аналізу рекомендацій при виникненні надзвичайних ситуацій. Передбачається, що створення даного програмного продукту розширить можливості наявної системи та створить засіб із наданням персоналізованих рекомендацій. Об’єктом даного дослідження є процес аналізу рекомендацій при виникненні надзвичайних ситуацій. Предметом дослідження є методи та засоби аналізу рекомендацій при виникненні надзвичайних ситуацій. Мета дослідження даної роботи полягає у наданні населенню достатньо персоналізований, інтелектуальний інструмент, який буде доповнювати базові поради державних служб і при тому враховувати персональні обмеження користувача. Очікується, що такий підхід також зменшить тиск на рятувальні служби, шляхом вирішення найпростіших проблем самотужки. Основним завданням є створення інтелектуального застосунку, який буде як надійним і зручним у користуванні, так і дуже корисним і функціональним. Простий, наочний інтерфейс повинен гарантувати доступність будь-якому користувачу, не залежно від їх вікової категорії, а інтелектуальна частина повинна забезпечити точність класифікації та якість рекомендації. Враховуючи специфіку використання системи: більшу частину часу вона знаходитиметься в режимі очікування, а в разі небезпеки, повинна підтримувати множину запитів та забезпечувати безвідмовну роботу, було прийнято рішення щодо її розгортання в хмарному сховищі з підтримкою технології клієнт/сервер. Таким чином, вона зможе масштабуватися відповідно до навантаження. Розроблена версія інформаційної системи доступна у вигляді додатку і веб-сайту. Головною новизною додатка є врахування нею особливих параметрів, що збільшить імовірність того, що порада дійсно буде корисною. Очікується, що це буде мати значний позитивний вплив на перебіг надзвичайної ситуації, допоможе мінімізувати наслідки та зменшить жертви. Також додаток підходить практично будь-кому, оскільки ніхто не застрахований від небезпеки, особливо у стані війни. А тому, головною цільовою аудиторією є усі люди, не залежно від віку, статі, чи соціального стану. Ключові слова: надзвичайна ситуація, оповіщення, персональні рекомендації, небезпека, інтелектуальна система. Перелік використаних літературних джерел. 1. Звіт про основні результати діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій у 2020 році [Електронний ресурс] // ДСНС України. – 2020.–URL: https://www.dsns.gov.ua/files/2021/1/26/публічний%20звіт%20Голови%202020%20остаточний%202.pdf 2. Постанова про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту [Електронний ресурс] // Кабінет міністрів України. – 2017. – URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/250311065.