Технології вантажних перевезень у міжнародному сполученні
Автор: Петрученко Тарас Павлович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Розумний транспорт і логістика для міст (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: У міру зростання рівня глобалізації світової економіки постають важливі та актуальні завдання з удосконалення технологічних схем перевезення вантажів різними видами транспорту у міжнародному сполученні. При цьому, важливим аспектом є вивчення технологій цих вантажних перевезень, оскільки для різних маршрутів, видів транспорту, країн тощо вони відрізняються. На цьому етапі розвитку транспортно-технолологічних систем доставки багато операцій є уніфікованими та інтегрованими. Збільшення рівня уніфікації та інтеграції вантажів і тари дозволяє зменшити простої транспортних засобів у місцях завантаження та розвантаження [1–3]. Це магістерське дослідження грунтується на аналізі перевезень вантажів автомобільним транспортом, а всі інші види транспорту є дотичними. Під час теоретичного аналізу встановлено, що на терміни та, відповідно, вартість доставки вантажів у міжнародному сполученні найбільше впливають такі чинники [1–5]: техніко-експлуатаційні показники рухомого складу, тривалість завантаження та розвантаження, тривалість митних операції (за умови існування між країнами митних обмежень), характеристики маршрути руху; кількість місць завантаження та розвантаження; якість інформаційного супроводу перевізного процесу. Для внутрішніх перевезень ці чинники є ідентичними, з єдиною відмінністю – відсутністю митних процедур та операцій. Надзвичайно вагомим чинником є інформаційний супровід перевізного процесу [5]. Формування замовлення, вибір перевізника, підбір типу рухомого складу, складання маршрутів з урахування вимог до графіків руху, зістикування між собою режимів та специфіки роботи різних видів транспорту – це важливі задачі, які формуються перед експедиційними та страховими компанія, хоча останні беруть у цьому меншу участь, тобто переважно на аналітичному ринку. Роль і завдання диспетчирів та експедиторів є надзвичайно високою. Помилки, які можуть виникнути під час їх роботи, можуть спричинити руйнування схеми доставки, спричинити втрату вантажу тощо. До того ж, руйнування часових характеристик доставки зменшує ефективність транспортного процесу, зменшує продуктивність роботи рухомого складу. Для зменшення таких ризиків замовники, перевізники та експедитори застосовують спеціалізоване програмне середовище, геоінформаційні системи, які допомагають удосконалювати, моніторити, контролювати, а в деяких випадках і регулювати часові параметри доставки. Таке завдання є особливо актуальним для великих транспортних та транспортно-експедиційних підприємств, які задіяні на великих інтермодальних або мультимодальних маршрутах. Тут втрата керованості перевізного процесу може мати глобальні наслідки і суттєво впливати на світову економіку. Прикладом цьому є проблеми, які виникли під час пандемії, спричиненої коронавірусними обмеженнями та російсько-українська війна. Перелаштування ланцюгів постачання – непростий процес, який сповільнює темпи зростання економіки, оскільки не всі логістичні склади та транспортна мережа здатні швидко адаптуватись під великі обсяли перевалки вантажних потоків. Особливо гостро проблема постає у випадках, коли до перевезення задіяні різні види транспорту. Під час здійснення перевезення особливу увагу необхідно приділяти тарі та пакуванню. Уніфікованість параметрів тари зменшує втрати часу у місцях завантаження та розвантаження, а також перевантаження. За результатами аналізу технологічних систем доставки вантажів у міжнародному сполучення визначено, що їх найбільша ефективність там, де між країнами існують єдині правила торгівлі, є високі транспортно-експлуатаційні характеристики рухомого складу, найменші затрати часу на завантаження та розвантаження тощо. Удосконалення транспортно-технологічних систем доставки вантажів у міжнародному сполученні можна також досягти за рахунок розвитку транспортної інфраструктури, зокрема шляхів сполучення. Об’єкт дослідження – транспортно-технологічні схеми доставки вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Предмет дослідження – технології, які виникають у транспортно-технологічних системах доставки вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Мета дослідження: визначення найефективніших технологій доставки вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучення, які грунтуються на удосконаленні інформаційного супроводу перевізного процесу. За результатами цього магістерського дослідження виконано такі завдання: 1) проведено теоретичний аналіз різних технологій доставки вантажів у міжнародному сполученні автомобільним транспортом, який грунтується на формуванні ефективних інформаційних зв’язків між учасниками перевізного процесу; 2) проаналізовано існуючі практики використання іфнормаційних технологій під час перевізного процесу та їх роль у підвищення продуктивності роботи рухомого складу і ефективності транспортних систем доставки вантажів; 3) визначено основні чинники, які впливають на витрати часу під час здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а також визначено завдання та функції диспетчерів і експедиторів на всій протіжності ланцюга постачання; 4) проаналізовано принципи роботи спеціалізованого програмного середовища, яке використовується менеджерами супроводу перевізного процесу; 5) визначено найефективніші технології доставки вантажів автомобільним транспортом на прикладі окремих маршрутів та вантажів. Ключові слова – транспортна система, вантаж, технології доставки вантажів, автомобільний транспорт, інтермодальні перевезення, диспетчер, ланцюги постачання. Перелік використаних літературних джерел 1. Босняк М.Г. Вантажні автомобільні перевезення: навчальний посібник. – К.: Слово, 2010. – 408 с. 2. Коваленко В.М. Вантажні автомобільні перевезення: підручник / В.М. Коваленко, В.К. Щуріхін, Н.Б. Машика. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 304 с. 3. Кузькін О.Ф. Прикладні задачі дослідження операцій в транспортних системах: навчальний посібник / О.Ф. Кузькін, О.А. Лащених, С.М. Турпак. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2013. – 371 с. 4. Дмитриченко, М.Ф. Основи теорії транспортних процесів/ М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В. Ширяєва, В.З. Докуніхін. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 336 с. 5. Нагорний Є.В. Комерційна робота на автомобільному транспорті: підручник / Є.В. Нагорний, Н. Ю. Шраменко. – Харків: ХНАДУ, 2010. – 324 с.